Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
02.11.2022

Припущення щодо сексуальної орієнтації особи без належної доказової бази порушують Конвенцію. Огляд практики ЄСПЛ

Переклад та оформлення здійснено Вищою щколою адвокатури НААУ

Drelon v. France (заява № 3153/16 № 27758/18): припущення щодо сексуальної орієнтації особи без належної доказової бази порушують Конвенцію

Обставини справи

У 2004 році заявник – Лоран Дрелон планував здати кров у Французькій національній службі крові, однак у ході бесіди з медичними працівниками відмовився відповідати на питання стосовно сексуальної орієнтації. Під час бесіди його персональні дані були внесені до бази даних. Запис показав, що у заявника наявне протипоказання до здачі крові під кодом «FR08», який на той час використовувався для чоловіків, які мали статеві зносини з іншими чоловіками. Запит заявника про здачу крові було відхилено.

У 2006 році заявник подав ще один запит, але Французька національна служба крові поінформувала його про те, що він значиться під кодом «FR08» і відноситься до категорії осіб, яким заборонено здавати кров.

У 2016 році заявник знову спробував здати кров. З цією метою він здав аналізи, які засвідчили його серонегативність щодо ВІЛ-1, ВІЛ-2 та ВГС. Однак йому знову було відмовлено у праві на донорство, оскільки його попередні заявки відхилялися на підставі гомосексуальності.

Заявник звернувся із скаргою до ЄСПЛ щодо неправомірного збору та зберігання Французькою національною службою крові персональних даних стосовно його передбачуваної сексуальної орієнтації, що становило порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного життя).

Оцінка Суду

Чи було втручання у право заявника?

Суд вирішив, що дані, зібрані та оброблені Французькою національною службою крові містили чіткі ознаки статевого життя та передбачуваної сексуальної орієнтації заявника. Той факт, що це протипоказання було збережено із посиланням на кодекс, а не чітким описом сексуальної поведінки, не є вирішальним. Крім того, було передбачено, що дані, введені у 2004 році, зберігатимуться до 2278 року. Тому Суд вважає, що мало місце втручання у право заявника на повагу до приватного життя.

Чи втручання було передбачене законом?

Згідно національного законодавства передбачався виняток із заборони збору та обробки персональних даних, який стосувався здоров’я та статевого життя особи. Обробка таких даних дозволялася, якщо остання слугувала меті управління медичними послугами, а національні органи влади мали дискреційні повноваження створювати таку базу даних. Передбачуваність цієї норми слід оцінити в її правовому контексті. Так, у певний час стаття 18 Директиви 2002/98/ЄС вимагала записувати результати процедури обстеження донора та оцінки відповідності вимогам. Наказ від 10 вересня 2003 року передбачав ведення електронної картотеки даних донорів, яка містить будь-які тимчасові або постійні протипоказання до донорства з використанням кодування щодо окремих донорів. Ці законодавчі рамки, узяті в цілому, достатньо точно визначали обсяг і умови здійснення дискреційних повноважень, наданих національним органам влади, і таким чином дозволили заявнику визначати свою поведінку: або продовжувати, або відмовлятися від своєї пропозиції здачі крові, з повним усвідомленням усіх наслідків. Таким чином, втручання було передбачено законом.

Чи переслідувало втручання законну мету?

Втручання, про яке йдеться, переслідувало мету захисту громадського здоров’я. У свій час велика кількість осіб була інфікована ВІЛ або вірусами гепатиту через переливання небезпечних продуктів крові у Франції, як і в багатьох Договірних державах, до того, як були розроблені та широко розповсюджені методи виявлення, інактивації та знищення патогенів. Міжнародно-правові документи приймалися як реакція на кризу в галузі охорони здоров’я і переслідували ту саму мету – захист громадського здоров’я. Крім того, позитивні зобов’язання, що випливають зі статті 2 Конвенції, вимагали нормативної бази, згідно з якою лікарні мали забезпечити захист життя своїх пацієнтів, вживаючи відповідних заходів.

Чи було втручання необхідним в демократичному суспільстві?

Щоб оцінити, чи було втручання пропорційним і чи досягло справедливого балансу між конкуруючими публічним та приватним інтересами, Суд перейшов до розгляду того, чи національне законодавство передбачало належні гарантії. У світлі конфіденційності даних Суд визнав особливо важливим, щоб вони відповідали вимогам якості, викладеним у статті 5 Конвенції Ради Європи про захист осіб щодо автоматизованої обробки персональних даних. Зокрема, дані мають отримуватися та оброблятися сумлінно та законно; зберігатися для визначених і законних цілей та не використовуватися в спосіб, не сумісний із цими цілями; бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей, для яких вони зберігаються; бути точними та в разі необхідності оновлюватися; зберігатись у формі, яка дозволяє ідентифікацію суб’єктів даних не довше, ніж це необхідно для мети, для якої такі дані зберігаються. Також у цій справі була відсутня згода заявника на збір, зберігання та використання персональних даних, що вимагало більш ретельного розгляду необхідності втручання з боку Суду.

У даному випадку заявник мав протипоказання для чоловіків, які мали статеві зносини з іншими чоловіками, на тій підставі, що він відмовився відповідати на запитання стосовно сексуальної орієнтації під час бесіди. Отже, введені дані ґрунтувалися суто на припущеннях без доведеної фактичної основи. Суд повторив, що тягар доведення точності зібраних даних лежить на органах влади. Крім того, дані не були оновлені після скарги заявника.

Суд підкреслив, що було недоцільно збирати персональні дані, пов’язані з сексуальною орієнтацією заявника, лише на основі припущень. У цій справі було б достатньо зафіксувати відмову заявника відповісти на питання, що стосується його сексуальної орієнтації.

Французька національна служба крові передбачила зберігання даних заявника до 2278 року і не продемонструвала, що дані зберігаються таким чином, щоб запобігти перевищенню періоду, необхідного для досягнення поставленої мети. Суд підкреслив, що термін зберігання даних повинен регулюватися для кожної з відповідних категорій даних, і має бути переглянутим на питання, чи змінилися цілі, для яких вони були зібрані. Хоча Суд визнав певну свободу розсуду для національних органів влади у цьому питанні, однак надмірна тривалість часу зберігання даних дозволила їм неодноразово використовувати ці дані проти заявника, що призвело до автоматичного виключення його з потенційних донорів крові.

Висновки

Таким чином, у цьому рішенні підкреслюється, що національні органи влади не можуть робити припущень щодо сексуальної орієнтації особи без належної доказової бази. Органи влади повинні переконатися в точності таких даних і їх відповідності вимогам статті 5 Конвенції Ради Європи про захист осіб щодо автоматизованої обробки персональних даних.

Отже, у даній справі наявне порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя).

Повний текст рішення французькою мовою: https://bit.ly/3ETsQNC

Скорочений текст рішення англійською мовою: https://bit.ly/3SeanOY