Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
11.10.2022

Доступ до інформації в умовах воєнного стану для адвокатів та їхніх клієнтів: Тетяна Олексіюк провела вебінар у ВША НААУ

Підсумки вебінару

4 жовтня 2022 року відбувся вебінар: «Доступ до інформації в умовах воєнного стану для адвокатів та їхніх клієнтів». Член комітету з медіа та рекламного права НААУ, представниця України в Групі спеціалістів з доступу до інформації під Конвенцією Тромсо, адвокат Тетяна Олексіюк звернула увагу на важливості швидкого і вчасного отримання точної та об’єктивної інформації в умовах воєнного стану.

У ході вебінару розглядалися ключові відмінності інструментів отримання інформації адвокатами, а саме: запиту на доступ до публічної інформації, адвокатського запиту та звернення громадян.

Зокрема, зауважено, що усі ці форми отримання інформації регулюються різними нормативно-правовими актами, і від цього залежать особливості оформлення запитів та суб’єкти, які можуть ними скористатися. Залежно від того, хто саме запитує інформацію, може вимагатися ідентифікація. Коли запит на доступ до публічної інформації подає юридична або фізична особа, ідентифікація не вимагається, у той час, якщо подається адвокатський запит, до нього необхідно в обов’язковому порядку додати: посвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відрізняється залежно від форми запиту й той тип інформації, який ви бажаєте отримати. Запит на доступ до публічної інформації означає, що інформація вже готова й доступна, тому все, що мають зробити відповідні органи, — це просто надати її. В адвокатському запиті може фігурувати інформація, а також копії документів, необхідні правникові для надання допомоги клієнтові. Фактично в адвоката є 3 шляхи отримання інформації залежно від конкретної ситуації.

Особлива увага приділялася питанню співвідношення норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону «Про доступ до публічної інформації». Наголошувалося на необхідності використання адвокатами приписів останнього закону у частині правового режиму інформації з обмеженим доступом: конфіденційної, службової та таємної інформації.

У ході заходу окремо були розглянуті зміни у сфері доступу до інформації, які відбулися у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні. Зокрема, йдеться мова про частковий відступ України від міжнародних зобов’язань за статтею 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка встановлює право на свободу вираження та доступ до інформації. Поруч з цим спікеркою було зауважено, що право адвоката отримати інформацію, необхідну для захисту клієнта, підпадає під регулювання статті 6 Конвенції «право на справедливий суд». Тому обмеження адвокатів у доступі до інформації під час воєнного стану мають бути значно меншими, аніж обмеження накладені на поширення публічної інформації. Адвокат, отримавши інформацію, необхідну для захисту його клієнта, не має права її безконтрольно поширювати, він її використовує для наперед визначеної мети – захист інтересів клієнта, а тому зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю до певних меж.

Серед проблемних питань також виділено подачу адвокатських запитів електронною поштою з накладенням електронного цифрового підпису. Тетяна Олексіюк зазначила, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає такої можливості для адвокатів. Натомість Закон «Про доступ до публічної інформації» дозволяє прямо подавати запити електронною поштою. Тому, у зв’язку з логістичними проблемами під час воєнного стану, найбільш дієвим способом отримання необхідної інформації є саме подання запиту про доступ до публічної інформації.

Окремо було розглянуто умови та правила обмеження адвокатам доступу до інформації. Так, доступ до інформації може обмежуватися при дотриманні трискладового тесту, визначеного ч. 2 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», а саме, якщо обмеження відбувається виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Серед правил обмеження доступу до інформації виділені такі:

(1) інформація з обмеженим доступом може надаватися, якщо вона правомірно була поширена раніше;

(2) інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до публічної інформації, які існували раніше;

(3) обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

На завершення вебінару Тетяна Олексіюк наголосила на наслідках неправомірної відмови у наданні інформації, способах оскарження та відстрочці у задоволенні запиту. У залежності від того, який спосіб отримання інформації обрав адвокат: інформаційний чи адвокатський запит, виділяють різні способи оскарження. Зокрема, відмову у наданні інформації на адвокатський запит можна оскаржити до Ради адвокатів, а відмову на інформаційний запит – у тому числі до Уповноваженого ВРУ з прав людини. Що стосується відстрочки у задоволенні запиту, обов’язковою умовою має бути встановлена обставина непереборної сили.