Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 620/13177/23
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, у період з 02 по 12 січня 2023 року;
- зобов`язати відповідача включити позивача до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, у період з 02 по 12 січня 2023 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 залишено без руху. Установлено скаржнику строк на усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 620/13177/23.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято 02.11.2023, а копію його повного тексту доставлено до електронного кабінету позивача 03.11.2023 о 03:09 год, у зв`язку з чим строк на його апеляційне оскарження закінчувався 04.12.2023. Водночас до суду апеляційної інстанції позивач звернувся лише 02.04.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції також відхилив аргументи ОСОБА_1 про те, що електронний кабінет, до якого було доставлено рішення суду першої інстанції, належить адвокату Адвокатського бюро «ОСОБА_1», який не є учасником справи.
Як установив суд апеляційної інстанції, у матеріалах справи, а саме: у позовній заяві та відповіді на відзив позивачем особисто зазначено його РНОКПП НОМЕР_2 , за яким фізична особа ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується відповіддю № 758453, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». Водночас Адвокатське бюро «ОСОБА_1» (ідентифікаційний код НОМЕР_3) має окремий електронний кабінет.
Провадження в суді касаційної інстанції:
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції помилково обчислював початок перебігу строку на апеляційне оскарження з днем доставки рішення суду першої інстанції до електронного кабінету, зареєстрованого за РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач доводив, що указаний електронний кабінет зареєстрований ОСОБА_1 як адвокатом Адвокатського бюро «ОСОБА_1», яке не є учасником справи.
Позиція Верховного Суду:
У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки встановив, що апеляційну скаргу було подано за межами строків, установлених у статті 295 КАС України, а наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
У касаційній скарзі відповідач заперечує щодо встановленої судом апеляційної інстанції обставини доставлення до його електронного кабінету рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 та зазначає, що його копію отримав лише 11.03.2024, у відповідь на заяву про видачу копії від 21.12.2023.
У контексті викладеного Суд зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду, яке було ухвалено за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас, якщо повне рішення суду не було вручено учаснику справи у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З аналізу частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України випливає, що учасникам справи (їхнім представникам), які мають електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі.
Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС, з викладених норм якого випливає, що судові рішення автоматично надсилаються до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених після внесення їх до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів).
День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (наступний за ним день, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години) є для цілей застосування КАС України днем вручення судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 02.11.2023, а копію його повного тексту доставлено до електронного кабінету позивача 03.11.2023 о 03:09 год, про що Чернігівським окружним адміністративним судом складено довідку (а.с. 36).
Отже, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що строк на апеляційне оскарження (з урахуванням вимог частини другої статті 295 КАС України) закінчувався 04.12.2023, тоді як до суду апеляційної інстанції позивач звернувся 02.04.2024.
Зауваження позивача про те, що електронний кабінет, до якого було доставлено рішення суду першої інстанції, належить ОСОБА_1 як адвокату адвокатського бюро, тоді як учасником цієї справи є ОСОБА_1 як фізична особа-військовослужбовець, Суд відхиляє.
Згідно з інструкцією користувача Електронного суду, що розміщена на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою «wiki.court.gov.ua», відповідно до пункту 10 «Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Вказані особи повинні реєструвати свої електронні кабінети як фізичні особи. Це пов`язано з тим, що функціональність роботи таких осіб в електронному кабінеті не відрізняється від фізичної особи:
- отримання документів від суду здійснюється у випадку додавання такої особи працівниками суду до сторін провадження із вказанням в картці сторони РНОКПП особи
- підготовка та відправка документів до суду також не відрізняється від фізичної особи.
Тотожні за суттю положення містяться й в Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що затверджена наказом ДП «Центр Судових Сервісів» від 22.08.2021 №74-ОД (далі - Інструкція).
Так, пунктами 9.1 та 9.2 Інструкції визначено, що користувачі кабінету Електронного суду, які здійснюють адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», після успішної авторизації в кабінеті Електронного суду, мають можливість скористатися перевагами функціоналу кабінету адвоката.
Для отримання доступу до Кабінету адвоката необхідно:
- авторизуватися в кабінеті користувача електронного суду;
- перейти до налаштування профілю користувача;
- установити позначку «адвокат»;
- заповнити обов`язкові для перевірки поля відповідно до інформації, яка міститься в єдиному реєстрі адвокатів України;
- пройти вивірення введених даних;
- зберегти внесені зміни.
Отже, адвокати реєструють електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» як фізичні особи - з використанням власного РНОКПП як ідентифікаційних даних, і лише після реєстрації можуть встановити додатковий атрибут «адвокат» у налаштуваннях профілю користувача електронного кабінету, що відкриває відповідний функціонал (можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та ін.)
Таким чином, після реєстрації електронного кабінету, незалежно від наявності в особи статусу адвоката та внесення відповідних відомостей до профіля користувача електронного кабінету, в розділі «Мої справи» будуть відображатися всі судові справи (та ухвалені в них судові рішення), у яких відповідна особа є учасником.
Як убачається з довідки №758453 від 02.05.2014, сформованої за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
З урахуванням викладеного аргументи позивача про те, що він не мав електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» або ж що цей електронний кабінет є електронним кабінетом ОСОБА_1 виключно як адвоката Адвокатського бюро «ОСОБА_1» є безпідставними.
Щодо зауважень позивача про те, що він з перших днів вторгнення рф несе службу у складі Збройних Сил України, то Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання / місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Висновок:
У контексті викладеного Суд зазначає, що конкретних обставин, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для реалізації позивачем права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції позивач не зазначив.
Беручи до уваги пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження, а також ураховуючи, що позивач не надав доказів існування об`єктивних перешкод, які стали на заваді звернення до суду у передбачений КАС України строк, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції відсутні.