Допит лікаря у медичних спорах: аналіз положень законодавства та судової практики
Про допит лікаря у медичних спорах: аналіз положень законодавства та судової практики розповіла адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ Яна Бабенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ
Матеріали заходів
05.03.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками законодавство та судову практику щодо допиту лікаря у медичних справах, а саме:

1. Статус медичного працівника як свідка: нормативне регулювання.

2. Допит лікаря та збереження конфіденційності інформації про пацієнта: юридичні ризики.

3. Особливості допиту лікаря у цивільному процесі.

4. Свідоцький імунітет: допит лікаря у кримінальному процесі.

5. Аналіз національної судової практики.

 

У рамках характеристики допиту лікаря у медичних стправах акцентовано на наступному:

1. Статус медичного працівника як свідка: нормативне регулювання

Медичний працівник може набувати статусу свідка, однак цей статус обмежений обов’язком збереження лікарської таємниці.

Нормативна база:

·              ч. 1 ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» — заборона розголошення відомостей про хворобу, медичне обстеження, діагноз, інтимне та сімейне життя, крім випадків, передбачених законом.

·              Клятва лікаря, затверджена Указом Президента України від 15.06.1992 №349 — обов’язок берегти лікарську таємницю.

·              ст. 32 Конституції України — заборона збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації без згоди особи.

·              ст. 8 Європейської конвенції з прав людини — право на повагу до приватного і сімейного життя.

·              ч. 1 ст. 286 ЦК України, ч. 1 ст. 391 Основ — право особи на таємницю про стан здоров’я.

·              ст. 21, ст. 11 Закону України «Про інформацію» — медична інформація є конфіденційною.

·              Закон України «Про захист персональних даних» — поширення персональних даних лише у випадках, визначених законом.

Таким чином, медичний працівник як свідок не звільняється від обов’язку зберігати лікарську таємницю.

2. Допит лікаря та збереження конфіденційності інформації про пацієнта: юридичні ризики

Юридичні ризики пов’язані з можливим умисним або необережним розголошенням лікарської таємниці.

Основні ризики:

·              Порушення конституційного права пацієнта на приватність.

·              Порушення норм цивільного та інформаційного законодавства.

·              Кримінальна відповідальність за ст. 145 КК України — умисне розголошення лікарської таємниці, що спричинило тяжкі наслідки.

Презентація наголошує:

·              Згода на розголошення лікарської таємниці має бути письмовою, із зазначенням обсягу та мети.

·              Обов’язок зберігати лікарську таємницю не припиняється зі смертю пацієнта.

·              Відсутність згоди пацієнта створює ризик визнання дій лікаря незаконними.

3. Особливості допиту лікаря у цивільному процесі

Особливості:

·              ст. 70 ЦПК України не забороняє допит медичних працівників як свідків.

·              Попередня редакція ЦПК містила пряму заборону допиту осіб, зобов’язаних зберігати професійну таємницю, однак нині ця норма виключена.

Практичні акценти:

·              Допит можливий, але з урахуванням режиму конфіденційності медичної інформації.

·              Доцільно подавати заперечення проти допиту з посиланням на лікарську таємницю.

·              Рекомендовано надавати письмову заяву пацієнта про відсутність згоди на розголошення інформації.

4. Свідоцький імунітет: допит лікаря у кримінальному процесі

У кримінальному процесі діє свідоцький імунітет лікаря.

Нормативне регулювання:

·              п. 4 ч. 2 ст. 65 КПК України — медичні працівники не можуть бути допитані як свідки щодо відомостей, що становлять лікарську таємницю.

·              ч. 3 ст. 65 КПК України — можливість звільнення від обов’язку зберігати таємницю лише за письмовою згодою пацієнта.

Алгоритм дій лікаря:

1.            Право письмово відмовитись від дачі показань.

2.            Надання показань без згоди пацієнта створює ризик кримінальної відповідальності за ст. 145 КК України.

5. Аналіз національної судової практики

Цивільний процес:

·              Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 14.05.2024 — допит лікарів у справі про визнання заповіту недійсним.

·              Ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.06.2025, №524/11535/24 — допит лікаря-кардіолога у справі про незаконне звільнення.

·              Ухвала Чорноморського міського суду Одеської області від 07.05.2025 у справі №501/4751/24 — допит лікаря-нарколога у спадковому спорі.

Кримінальний процес:

·              Ухвала апеляційного суду Донецької області від 10.01.2018 у справі №236/748/17 — визнано істотним порушенням допит лікаря без письмової згоди пацієнта.

·              Ухвала Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.01.2023 у справі №468/113/23-к — відмова в допиті лікаря через відсутність згоди пацієнта.

Верховний Суд:

·              Постанова Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №761/29995/17 — розголошення лікарської таємниці під час допиту в суді визнано предметом оцінки виключно в межах кримінального провадження.

Практика ЄСПЛ:

·              Справа «Z. v. Finland» (25.02.1997) — підтверджено фундаментальне значення захисту медичної інформації та необхідність балансу між гласністю судочинства і правом на приватність.

 

Першоджерело  https://tinyurl.com/ykf78e86