Докази та доказування. Формування стратегії в цивільному процесі
адвокат Людмила Гриценко
Публікації лекторів
14.08.2022

Адвокат Людмила Гриценко провела для адвокатів Черкаської області вебінар на тему: «Докази та доказування. Формування стратегії в цивільному процесі».

Під час вебінару лектором було зроблено акцент на питанні формування позовних вимог та на поданні доказів.

Поняття доказів закріплено у ст. 76 ЦПК України. Доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці данні встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Лектор радить при формуванні позовних вимог також виявляти розуміння, що доводять ті чи інші докази.

Так, при формуванні пакету документів у справі про розірвання шлюбу, перш ніж писати позовну заяву, ми запитуємо у клієнта певний перелік документів, частина яких і буде доказами. Нам потрібно вказати факт – коли і де було зареєстровано шлюб, що буде підтверджено письмовими доказами. Наступний факт в даній категорії спорів – чи мають сторони дітей, що також буде підтверджено письмовим доказом – свідоцтвом про народження. Ще один факт – з ким діти проживали до моменту подачі позову до суду – підтверджується довідкою про склад сім’ї, договором оренди, актом підписаним уповноваженою особою, показаннями свідків. Також потрібно вказати причини розпаду сім’ї – це інтерпретація учасником тих чи інших подій.

Є частина справ, де позивачу, представнику позивача важко надати відповідь на питання яке саме право було порушено, та чим це право передбачено. Є багато способів засобів порушеного права, тому при складанні позову потрібно надати відповіді на запитання:

  • яке саме право порушено;
  • який спосіб захисту даного права;
  • чим дане право передбачене;
  • якими саме доказами підтверджується порушення права.

Критерії яким мають відповідати докази відповідно до ЦПК України:

  • належність доказів (ст. 77 ЦПК України);
  • допустимість доказів (ст. 78 ЦПК України);
  • достовірність доказів (ст. 79 ЦПК України);
  • достовірність доказів (ст. 80 ЦПК України).

Обов’язок подання доказів та стандарти доказування визначено у ст. 81 ЦПК України:

  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом;
  • Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
  • Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
  • Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

При прийнятті відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказування. Лектор при цьому радить бути адвокатам готовими надати в суді відповідь на запитання з яких джерел стало відомо про докази, та чому адвокат вважає ці джерела загальнодоступними.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.