Одним із різновидів аліментних зобов'язань між батьками і дітьми є зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 Сімейного Кодексу України): зазначає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Аналіз указаної норми закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові, які зобов'язані нести обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

В чому ж відмінність аліментів від додаткових витрат. Аліменти — це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та ін.

Проте виникають ситуації, коли діти потребують додаткових, більш значних коштів для нормального розвитку.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 26.08.2020 року у справі N 336/1488/19, провадження N 61-19103св19, особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.

Отже, з аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять:
а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір’ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі,
б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками,
в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров’я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там),
г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв’язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на свою дитину, лише при обов’язковій умові, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним — сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання.
Якщо розмір аліментів, які сплачує боржник, не покриває половини витрат на оплату матеріальних потреб дитини, то слід звертатися до суду із заявою про збільшення розміру аліментів, а не про стягнення додаткових витрат на дитину.
Більш того, при подачі позову про стягнення додаткових витрат на дитину — судовий збір не сплачується.

Для задоволення даної категорії спорів особливо важливим є те, щоб сторона надала неззаперечні докази на підтвердження додаткових витрат.

В разі придбання інструментів чи спеціальних девайсів, призначених для розвитку здібностей дитини (музичного інструменту чи спортивного спорядження), понесені витрати можуть підтверджуватися чеками або квитанціями. Крім того, доказами можуть бути і документи, які свідчать про понесені витрати на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття.

В разі лікування, протезування, санаторно-курортного лікування розмір додаткових витрат з огляду на судову практику, може обґрунтовуватися медичними документами, що підтверджують відповідний стан здоров’я дитини: виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, консультативні висновки тощо.

На підтвердження понесених витрат на лікування дитини — долучаються до позовної заяви акти про надані медичні послуги, рахунки, квитанції та чеки про оплату наданих послуг та придбаних ліків згідно з рекомендаціями лікарів. Квитанції та фіскальні чеки про оплату медичних послуг, придбання ліків долучаються до матеріалів справи в оригіналі.
Тільки зберігаючи, фіксуючи та надаючи зазначені документи в суді, можна реалізувати своє право на компенсацію додатково понесених витрат, викликаних певними обставинами в житті дитини.

Додаткові витрати на дитину стягуються разово або періодично.
Як разовий платіж стягуються понесені витрати на лікування та розвиток здібностей дитини. На жаль, але при кожних наступних витратах на лікування потрібно повторно звертатися в суд з позовом про стягнення додаткових витрат, якщо інший з батьків відновляється їх понести, оплатити добровільно.

Як періодичні платежі стягуються додаткові витрати, пов’язані з каліцтвом чи хронічною, вродженою хворобою дитини. Суд може зобов’язати батька/матір сплачувати кошти на додаткові витрати щомісячно, щоквартально тощо.

Прикладом присудження сплати додаткових витрат на лікування дитини до досягнення 18-річного віку, є постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19), у якій зазначено, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.

Крім того, Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що суд першої інстанції з урахуванням медичних документів, що підтверджують наявність у дитини хронічних захворювань та містять рекомендації лікарів, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 800,00 грн щомісячно (починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття), оскільки витрати на системне та довготривале лікування при такому стані здоров'я дитини є додатковими та необхідними витратами, що викликані особливими обставинами, передбаченими статтею 185 СК України.

Таким чином, періодична, постійна виплата додаткових витрат присуджується, зазвичай, у разі, якщо дитина має хронічні захворювання, потребує постійного лікування, специфічного догляду.

Щодо розміру та форми в якій можуть стягуватися додаткові витрати.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз’яснено, що до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягти лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Таким чином, на відміну від аліментів, додаткові витрати на утримання дитини можуть стягуватися лише в твердій грошовій сумі.
Хоча в Сімейному кодексі й покладений обов’язок порівну нести витрати на дитину (а саме половину від заявленої суми), проте у судовій практиці часто суди виносять рішення задовольняючи позовні вимоги частково та їх розмір становить менше 50%.

Цікавою є позиція Верховного Суду в постанові від 12.12.2019 року у справі №756/4947/17-ц, в якій зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Більш того, суд при визначенні розміру додаткових витрат може стягнути з відповідача й більшу частину понесених позивачем додаткових витрат на утримання дитини, враховуючи матеріальне становище сторін та відсутність у позивача можливості отримувати самостійний дохід у зв’язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дитиною. Прикладом присудження з відповідача більшої частини понесених додаткових витрат (3/4 частин) є постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 607/1909/16-ц.

Отже розмір додаткових витрат на дитину не обов'язково стягується у розмірі 50% з іншого з батьків та лише в твердій грошовій сумі.

Звертаю увагу на судову практику, в якій зазначено, що не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини,
— навчання дитини з метою здобуття професійної освіти (висновок Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 року у справі №336/1488/19);
— витрати одного із батьків на відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 205/4622/16-ц);
— витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка (постанова Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №369/11745/16-ц).
— вартість поїздки та відпочинку на морі, придбаних медикаментів першої необхідності і харчування(без надання доказів наявності потреби в такому відпочинку, викликаної хронічною хворобою, лікуванням), (постанова Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 720/1119/17 (провадження № 61-3891св18)
— придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя (постанова Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 484/2230/17 (провадження № 61-1460св18)

Таким чином, стягнення додаткових витрат на дітей в судовому порядку потребує належної підготовки і врахування не тільки положень Сімейного кодексу України, але й актуальних правових позицій Верховного Суду, адже без цього бажаного результату можна й не отримати.

Детальніше про захід у тематичному матеріалі “Дитина – власник аліментів: адвокати напрацювали дорожню карту щодо захисту прав дитини на гідний рівень життя”: https://bit.ly/3ILulNn

Трансляція заходу доступна для перегляду на сторінці НААУ у Facebook за посиланням: https://bit.ly/3GJ5R5G

Запрошуємо адвокатів до закритої професійної групи Центру "Авдокат дитини" ВША НААУ за посиланням: https://bit.ly/3JfUQuK