Дитина як учасник в цивільній справі. Правовий статус дітей у цивільних справах
Про дитину як учасника в цивільній справі та про правовий статус дітей у цивільних справах розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та ГО «Студія сучасного права» Світлана Савицька під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ
Матеріали заходів
16.01.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками правовий статус дітей у цивільних справах, а саме:

 1. Поняття та правовий статус дитини в цивільному судочинстві.

2. Справи, в яких можлива участь дитини.

3. Права дитини в цивільному судочинстві.

4. Допит чи опитування дитини у цивільній справі.

 

У рамках характеристики дитини як учасника в цивільних справах акцентовано на наступному:

 1. Поняття та правовий статус дитини в цивільному судочинстві

 Правовий статус дитини:

·              Дитиною є особа до досягнення повноліття.

·              Малолітня дитина — до 14 років (ст. 6 СК України).

·              Неповнолітня дитина — від 14 до 18 років (ст. 6 СК України).

Дитина як учасник цивільного процесу має спеціальний правовий статус, що обумовлений її віком, рівнем зрілості та необхідністю додаткових гарантій.

Право на звернення до суду:

·              Дитина у віці від 14 років має право безпосередньо звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів (ст. 18, ст. 152 СК України).

·              Дитина, яка досягла 14 років, може бути позивачем у справах про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК України).

Процесуальна дієздатність

·              Повну цивільну процесуальну дієздатність мають лише особи, які досягли 18 років.

·              Неповнолітні у віці 14–18 років можуть особисто здійснювати процесуальні права у справах, що стосуються їх особисто, якщо інше не встановлено законом.

·              Суд може залучати законного представника.

Судова практика щодо правового статусу дитини:

·              Постанова ОП КЦС ВС від 31.07.2023, справа №761/19046/22:

У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років дитина не може бути позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами.
Її роль — висловити свою думку, яку суд враховує відповідно до ст. 171 СК України та ст. 12 Конвенції про права дитини.

·              Постанова ВС від 31.01.2024, справа №645/5180/19:

Суд визнав, що адвокат може подати апеляційну скаргу від імені малолітнього, якщо договір про правову допомогу був схвалений батьками, навіть після його укладення.
Отже, інтереси малолітнього можуть представлятися адвокатом у разі підтвердження згоди законних представників.

·              Постанова ВС від 23.08.2023, справа №707/1319/22:

Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів та розпоряджатися ними.

2. Справи, в яких можлива участь дитини:

·              визначення участі одного з батьків у вихованні дитини;

·              визначення місця проживання дитини;

·              виселення дитини та зняття з реєстрації місця проживання;

·              визнання дитини такою, що втратила право користування житлом;

·              позбавлення / поновлення батьківських прав;

·              побачення з дитиною батьків, позбавлених батьківських прав;

·              відібрання дитини у особи, яка утримує її незаконно;

·              управління майном дитини;

·              скасування та визнання недійсним усиновлення;

·              стягнення аліментів, їх збільшення/зменшення;

·              стягнення додаткових витрат.

3. Права дитини в цивільному судочинстві

Перелік прав визначено ст. 45 ЦПК України, дитина має право:

1.            Висловлювати свою думку безпосередньо або через представника та отримувати допомогу у її висловленні.

2.            Отримувати інформацію про судовий розгляд через представника.

3.            Здійснювати інші процесуальні права, передбачені міжнародними договорами.

4.            Суд зобов’язаний роз’яснити дитині її права та наслідки дій представників.

5.            Суд зобов’язаний забезпечити умови для ефективного здійснення прав дитини.

Міжнародні стандарти:

1)           Стаття 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (1996 р.):

Суд перед прийняттям рішення у справі щодо дитини повинен:

·              надати дитині можливість висловити свою думку,

·              приділити їй належну увагу.

2)           Керівні принципи щодо правосуддя, дружнього до дітей (Рада Європи):

Підкреслюють:

·              право дитини бути почутою,

·              право на інформацію,

·              забезпечення врахування її віку, зрілості та комунікативних можливостей.

4. Допит чи опитування дитини у цивільній справі

Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків (ст. 232 ЦПК України):

1.            Допит проводиться в присутності:

·              батьків,

·              усиновлювачів,

·              опікунів/піклувальників (якщо не заінтересовані у справі),

·              органів опіки та піклування,

·              служби у справах дітей.

2.            Дітям до 16 років суддя роз’яснює необхідність давати правдиві показання,
без попередження про відповідальність і без приведення до присяги.

Опитування дитини (не як свідка):

·              має забезпечувати участь дитини,

·              повагу до її права бути почутою,

·              врахування рівня зрілості та складнощів комунікації.

Це спрямовано на забезпечення ефективної участі дитини в процесі.

Судова практика щодо допиту/висловлення думки дитини:

·              Постанова ОП КЦС ВС від 31.07.2023 (№761/19046/22):

Суд підкреслив, що у спорах про місце проживання дитина повинна висловити свою думку відповідно до ст. 171 СК України та ст. 12 Конвенції про права дитини. Дитина не є стороною, але її позиція враховується.

 Першоджерело  https://tinyurl.com/46ec2svf