Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні, а саме:

1. Норми професійної етики та стандарти поведінки судді.

2. Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді.

3. Дисциплінарні проступки слідчого судді:

3.1. Тимчасовий доступ до речей та документів.

3.2. Повернення тимчасового вилученого майна.

3.3. Арешт майна.

3.4. Застосування запобіжних заходів.

3.5. Продовження строку досудового розслідування.

3.6. Встановленні строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

4. Дисциплінарні правопорушення судді:

4.1. Підготовчого засідання.

4.2. Вирішення питання про відвід.

4.3. Ухвалення вироку.

5. Реагування адвоката на дисциплінарні проступки судді у кримінальному провадженні.

У рамках характеристики дисциплінарної відповідальності судді акцентовано на наступному:

1. Норми професійної етики та стандарти поведінки судді

Професійна поведінка судді визначається міжнародними актами, що формують уніфіковані етичні орієнтири суддівської діяльності. Ключове місце займають Бангалорські принципи поведінки суддів (2006 р.), які закріплюють шість базових цінностей:

1. Незалежність – суддя зобов’язаний бути вільним від будь-якого впливу, як зовнішнього, так і внутрішнього.

2. Об’єктивність і неупередженість – як у процесуальних рішеннях, так і в позапроцесуальній поведінці; заборона публічних коментарів щодо справ.

3. Чесність і непідкупність – поведінка судді має підтримувати довіру суспільства до суду.

4. Дотримання етичних норм – коректність у процесі й поза ним, утримання від зловживання статусом.

5. Рівність – однакове ставлення до всіх учасників процесу.

6. Компетентність і старанність – професійна підготовка, дотримання процесуальної дисципліни.

Також застосовуються: Європейська хартія про статус суддів, Велика хартія суддів, висновки КРЄС №3, №6, №11, №18 тощо.

Національний рівень включає:

· Конституцію України;

· Закон України «Про судоустрій і статус суддів»;

· Закон України «Про Вищу раду правосуддя»;

· Кодекс суддівської етики.

Кодекс суддівської етики зобов’язує суддю:

· дотримуватися принципу верховенства права;

· бути незалежним, безстороннім і ввічливим;

· не допускати позапроцесуальних контактів;

· не коментувати справи, що перебувають у провадженні;

· заявляти самовідвід за наявності підстав;

· утримуватися від поведінки, що може підірвати авторитет правосуддя.

2. Порушення норм суддівської етики як підстава дисциплінарної відповідальності

Підстави дисциплінарної відповідальності визначені ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарним проступком визнається протиправне винне діяння (умисне або з необережності), яке посягає на:

· право доступу до правосуддя;

· незалежність і безсторонність суду;

· право на розгляд справи у розумний строк;

· принципи гласності та рівності сторін.

Скасування або зміна судового рішення саме по собі не є підставою дисциплінарної відповідальності, якщо не доведено умисне порушення або недбалість судді.

3. Дисциплінарні проступки слідчого судді

3.1. Тимчасовий доступ до речей і документів

Типові проступки:

· розгляд клопотання без виклику сторони з порушенням ст. 163 КПК;

· порушення правил підсудності;

· ухвалення невмотивованих рішень.

Практика:

· слідчий суддя Токар Н.В. (Красногвардійський райсуд м. Дніпра) – попередження за розгляд клопотання без виклику прокурора;

· слідчий суддя Сенін В.Ю. (Солом’янський райсуд м. Києва) – звільнення за надання доступу до адвокатської таємниці без належної мотивації.

3.2. Повернення тимчасово вилученого майна

Порушення виникає, якщо:

· слідчий суддя безпідставно повертає скаргу на неповернення майна;

· неправильно визначає юрисдикцію.

Практика:

· слідчий суддя Бортницька В.В. (Печерський райсуд м. Києва) – попередження за незаконну відмову в доступі до правосуддя.

3.3. Арешт майна

Порушення:

· арешт майна без виклику власника без належного обґрунтування;

· відмова у клопотанні цивільного позивача без його участі.

Практика:

· значна кількість рішень ВРП щодо суддів Печерського, Солом’янського, Подільського судів;

· застосовані стягнення: від попередження до звільнення.

3.4. Застосування запобіжних заходів

Дисциплінарні порушення пов’язані з:

· порушенням принципу рівності сторін;

· ненаданням обвинуваченому можливості підготуватися до захисту.

3.5. Продовження строку досудового розслідування

Порушення виникає, якщо:

· рішення ухвалюється без належної перевірки підстав;

· суддя формально підходить до контролю за строками.

3.6. Встановлення строків для ознайомлення з матеріалами

Типове порушення:

· обмеження доступу захисту до матеріалів (заборона копіювання, фотографування), що унеможливлює ефективну правову допомогу.

4. Дисциплінарні правопорушення судді

4.1. Підготовче судове засідання

Порушення:

· незаконна відмова у відкритті провадження;

· необґрунтоване закриття справи;

· залишення позову без розгляду.

4.2. Вирішення питання про відвід

ЄСПЛ застосовує:

· суб’єктивний критерій (особисті переконання судді);

· об’єктивний критерій (чи існують обґрунтовані сумніви у безсторонності).

Самовідвід не може використовуватися для уникнення здійснення правосуддя.

4.3. Ухвалення вироку

Порушення:

· відсутність мотивів у рішенні;

· порушення таємниці нарадчої кімнати.

Практика Верховного Суду: постанова від 10.04.2019 (ЄРДР №12013010060000119) – перебування судді в нарадчій кімнаті паралельно з розглядом інших справ визнано істотним порушенням КПК.

5. Реагування адвоката на дисциплінарні проступки судді

Адвокат має право:

· фіксувати процесуальні порушення;

· подавати дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя;

· використовувати встановлені дисциплінарні порушення як аргумент захисту;

· посилатися на практику ВРП, Верховного Суду та ЄСПЛ.

Реагування адвоката повинно бути процесуальним, аргументованим і етично коректним, без публічного тиску на суд.

Першоджерело https://tinyurl.com/34ff33pb