Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні, а саме:

1. Норми професійної етики та стандарти поведінки судді.

2. Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді.

3. Дисциплінарні проступки слідчого судді:

3.1. Тимчасовий доступ до речей та документів.
3.2. Повернення тимчасового вилученого майна.
3.3. Арешт майна.
3.4. Застосування запобіжних заходів.
3.5. Продовження строку досудового розслідування.
3.6. Встановленні строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

4. Дисциплінарні правопорушення судді:

4.1. Підготовчого засідання.
4.2. Вирішення питання про відвід.
4.3. Ухвалення вироку.

5. Реагування адвоката на дисциплінарні проступки судді у кримінальному провадженні.

У рамках характеристики дисциплінарної відповідальність судді акцентовано на наступному:

1. Норми професійної етики та стандарти поведінки судді

Міжнародні стандарти щодо поведінки судді:

1) Європейський статут судді (Європейська асоціація суддів, 1993 р.).

2) Європейська хартія про статус суддів (Модельний кодекс, Лісабон, 1998 р.).

3) Загальна (Універсальна) хартія судді (Тайпей, Тайвань, 1999 р.).

4) Бангалорські принципи поведінки суддів (2006 р.).

5) Велика хартія суддів (Основні принципи) (Страсбург, 2010 р.).

6) Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

7) Рекомендації № R(94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року.

8) Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року.

9) Висновок № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях.

10) Висновок № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності.

11) Висновок № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень.

12) Висновок № 6 (2004) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів.

13) Висновок № 9 (2006) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права.

Національні стандарти:

1) Кодекс суддівської етики.

2) Конституція України (розділ 15).

3) Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

4) Закон України «Про Вищу раду правосуддя».

Кодекс суддівської етики передбачає:

1. Додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.

2. Уникнення будь-якого незаконного впливу на його діяльність.

3. Не використання свого посадового становища в особистих інтересах.

4. Поведінка має бути бездоганною.

5. Незалежне виконання своїх професійних обов’язків.

6. Поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

7. Тактовність, ввічливість, витримка й повага до учасників судового процесу та інших осіб.

8. Виконання обов’язків безсторонньо і неупереджено.

9. Не допущення порушення принципу гласності процесу.

10. Відсутність публічних заяв, коментування в засобах масової інформації справ, які перебувають у провадженні суду, та піддача сумніву судових рішень, що набрали законної сили.

11. Не розголошення інформації, що стала відома у зв’язку з розглядом справи.

12. Утримання від поведінки, дій або висловлювань, які можуть призвести до виникнення сумнівів у єдиному статусі суддів.

13. Уникнення позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

14. Неупереджений розгляд справ і заява самовідводу.

15. Не зловживання правом на самовідвід.

16. Не приналежність до політичних партій і професійних спілок.

17. Участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитету суду.

18. Обізнаність про свої майнові інтереси та вжиття розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

2. Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді

Підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення суддею протиправного (такого, що заборонене законом), винного (умисного або вчиненого через недбалість), діяння (дії чи бездіяльності), яке посягає на основоположні конституційні права у сфері правосуддя– доступ до правосуддя; незалежне та безстороннє здійснення правосуддя компетентним судом упродовж розумного строку; забезпечення гласності та відкритості правосуддя.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді передбачені у ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;

17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Види дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) догана- з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом 1 місяця;

3) сувора догана- з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом 3 місяців;

4) подання про тимчасове (від 1 до 6 місяців) відсторонення від здійснення правосуддя- з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

6) подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарні стягнення у виді попередження, догани та суворої догани, не застосовуються:

У разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10-12, 14, 15 частини 1 статті 106 Закону:

Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі:

1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів:

1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження чи догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення;

3) установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особамиматеріальних благ або іншої вигоди;

4) суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, ухваленого на підставі пункту 4 частини 1 цієї статті, або за результатами кваліфікаційного оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді;

6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності чи декларацію родинних зв’язків у встановлені строки або умисно задекларував недостовірні (в тому числі неповні) твердження у декларації доброчесності;

7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

3. Дисциплінарні проступки слідчого судді:

3.1. Тимчасовий доступ до речей та документів

Правове регулювання:

Стаття 163 КПК. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів:

… 4. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»- незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок: Слідчий суддя Красногвардійського районого суда міста Дніпро Токар Н.В.

Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону): Слідча суддя відмовила у задоволенні клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до документів. Розгляд справи в порушення ч. 4 ст. 163 КПК відбувся без виклику прокурора.

Заперечення судді: Суддя стверджувала, що секретар судового засідання викликала прокурора телефоном, однак в матеріалах справи телефонограма була відсутня). При цьому відсутність журналу судового засідання не дозволило встановити день та час, коли саме відбувся розгляд клопотання.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

3.2. Повернення тимчасового вилученого майна

Правове регулювання:

Стаття 171 КПК. Клопотання про арешт майна …5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок: Слідчий суддя Печерського районного суду м. Київа Бортницька В.В.

Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону): Адвокат звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна (мобільних телефонів). Підставою для звернення стало те, що слідчий не звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Слідча суддя повернула скаргу адвокату. В обґрунтування прийнятого рішення слідча суддя зазначила, що розгляд скарги не належить до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва. Апеляційним судом м. Києва церішення суду було скасовано. ВРП встановила, що в скарзі адвоката було зазначено номер кримінального провадження, ПІБ слідчого Печерського УП ГУНП в м.Києві, який здійснював у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування. На цій підставі ВРП констатувала, що слідчим суддею було незаконно відмовлено в доступі до правосуддя.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

3.3. Арешт майна

Розгляд клопотання слідчого, прокурора про арешт майна без виклику власника майна:

Правове регулювання:

Стаття 171 КПК. Клопотання про арешт майна:

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше 2х днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності- також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону):

1) Слідчий суддя розглянула та задовольнила клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна без повідомлення про судове засідання власника майна (адвоката).

2) Слідчий суддя розглянула та задовольнила клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення про судове засідання власника майна (адвоката), не вмотивувавши своє рішення.

Дисциплінарне стягнення: Попередження, Догана, Сувора догана, Звільнення.

Розгляд клопотання цивільного позивача про арешт майна без його виклику:

Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону): Слідчий суддя розглянула та відмовила в задоволенні клопотання цивільного позивача про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову без виклику цивільного позивача.

Слідчий суддя, що вчинив дисциплінарний проступок: Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси– Іванчук В.М.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

Відмова в ознайомленні з матеріалами справи:

Правове регулювання:

Стаття 171 КПК. Клопотання про арешт майна- істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону): Представник третьої особи подав до канцелярії суду клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення з можливістю використання засобів цифрової фотозйомки. Це клопотання було задоволено, однак суддя повідомила, що не надає дозволу в повному обсязі здійснити фотозйомку чи копіювання будь-яким чином усіх документів, наявних у матеріалах справи, оскільки вони містять персональні дані осіб, які беруть участь у справі, і представник має подати до суду заяву із зазначенням аркушів справи, які він мав намір сфотографувати. Внаслідок таких дій судді скаржник був позбавлений можливості оцінювати, аналізувати та порівнювати матеріали справи один з одним та в сукупності, що унеможливлює надання клієнту якісної та ефективної правової допомоги.

Слідчий суддя, що вчинив дисциплінарний проступок: Слідчий суддя районного суду.

Дисциплінарне стягнення: Попередження. Рішення Дисциплінарної палати від 12 лютого 2020 року №409/3дп/15-20.

3.4. Застосування запобіжних заходів

Обрання запобіжних заходів:

Правове регулювання:

Стаття 176 КПК. Загальні положення про запобіжні заходи.
Стаття 193 КПК. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Стаття 194 КПК. Застосування запобіжного заходу.
Стаття 196 КПК. Ухвала про застосування запобіжних заходів.
Стаття 206 КПК. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини.
Стаття 370 КПК. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення.
Стаття 372 КПК. Зміст ухвали.
Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»:

незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106);
умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункт 4 частини першої статті 106);
допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя (пункт 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Слідчі судді, що вчинили дисциплінарний проступок:

Слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Кириченко Н.О.:

1) Обравши запобіжний захід підозрюваному, слідчий суддя не зазначила мотивів, на підставі яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри. Допитані потерпілі та свідки (більшість з яких були працівниками поліції) не вказували про вчинення протиправних дій конкретним підозрюваним. При цьому показання потерпілого та свідків про наявність у підозрюваного зброї спростовується протоколом його затримання та особистого обшуку.

2) Суддя не встановила явних доказів на підтвердження ризиків, на які посилався слідчий і які б давали підстави для застосування до підозрюваного тримання під вартою.

3) В порушення ст. 206 КПК суддя жодним чином не відреагувала на наявність у підозрюваного видимих травм та скарг підозрюваного на поганий стан здоров’я.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Малиновська В.М.:

1) Обравши запобіжний захід підозрюваному, слідчий суддя не зазначила мотивів, на підставі яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри. При цьому до клопотання слідчого не було додано жодного доказу (показань свідків, відеозаписів тощо), на які він посилався.

2) Суддя також не розглянув можливість застосування альтернативних запобіжних заходів до підозрюваного та не обґрунтував, чому жоден з менш суворих запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого. Суддя також не врахувала низки обставин, передбачених статтею 178 КПК, в аспекті позитивної оцінки підозрюваного.

Зміна запобіжного заходу:

Правове регулювання:

Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи.
Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»- істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

Суддя, що допустила дисциплінарний проступок: Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П.

Зміст проступку (підпункт «а» пункту 1, пункт 4 ч. 1 статті 106 Закону): Слідча суддя розглянула клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов’язання без участі прокурора та за відсутності в матеріалах справи підтвердження надсилання прокурору копії такого клопотання та додатків.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

Продовження запобіжного заходу:

Правове регулювання:

Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи:

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання- слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження- судом за клопотанням прокурора.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»:

порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (підпункт «г» пункту 1 частини першої статті 106);
умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункт 4 частини першої статті 106).

Судді, що допустили дисциплінарний проступок: Судді Тальновського районного суду Черкаської обл. Міщенко К.М, Дмітриченко Д.О., Воронкова І.Г.

Зміст проступку (підпункт «г» пункту 1, пункт 4 ч. 1 статті 106 Закону): Всупереч ч. 4 ст. 176 КПК колегія суддів продовжила строк тримання обвинувачених під вартою, незважаючи на те, що прокурори не заявляли клопотання про це.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

3.5. Продовження строку досудового розслідування

Правове регулювання:

Стаття 295-1. Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею:

1. У випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. ..

3. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок: Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Родіонов С.О. 3.

Зміст проступку: Слідчий суддя за клопотанням слідчого продовжив строк досудового розслідування до 6 міс. При цьому розгляд клопотання відбувся всупереч ч. 3 ст. 295-1 КПК, без участі підозрюваного та його захисника.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

3.6. Встановленні строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

Правове регулювання:

Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні:

10. … Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, …, не пізніше 5 днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок: Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф.

Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону): Слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження без належного виклику підозрюваного та його захисників. Замість надсилання повістки про виклик в порядку ч. 1 ст. 135 КПК суддя обмежився телефонограмою слідчому про зобов’язання останнього сповістити підозрюваного та його захисників про розгляд цього клопотання.

Дисциплінарне стягнення: Сувора догана.

4. Дисциплінарні правопорушення судді:

4.1. Підготовчого засідання

Правове регулювання:

Стаття 314. Підготовче судове засідання.
Стаття 53. Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії.
Стаття 315. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду.
Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»:

незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106);
незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу (підпункт «ґ» пункту 1 частини першої статті 106).

Суддя, що допустила дисциплінарний проступок: Суддя Мукачівського міського суду Закарпатської обл. Куропятник О.М.

Зміст проступків (підпункти «а», «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону):

1) Суддя не надіслала захисникам обвинуваченого повідомлення про проведення підготовчого засідання. При цьому матеріали справи не містили доказів виклику захисників телефонограмою.

2) Суддя задовольнила клопотання прокурора про призначення обвинуваченому іншого захисника, оскільки обрані обвинуваченим захисники не з’явилися. При цьому в матеріалах справи відсутні докази повідомлення захисників про дату проведення підготовчого судового засідання. Такі дії судді унеможливили реалізацію захисниками та обвинуваченим своїх процесуальних прав та позбавило обвинуваченого можливості представляти свою сторону в умовах, не гірших порівняно зі стороною обвинувачення.

3) Під час підготовчого засідання суддя розглянула усне клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Хоча ч. 3 ст. 315 КПК ( в редакції до 18.10.2022 р.) і не містить чіткою вимоги щодо форми та змісту клопотання прокурора про продовження строки тримання під вартою на стадії підготовчого провадження, за змістом ч. 2 ст. 1-3 ст. 199 КПК таке клопотання має бути подано в письмовій формі.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

4.2. Вирішення питання про відвід

Правове регулювання:

Стаття 75. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – порушення правил щодо відводу (самовідводу) (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 106).

Судді, що допустили дисциплінарний проступок: Судді Тальновського районного суду Черкаської обл.Міщенко К.М, Дмітриченко Д.О., Воронкова І.Г.

Зміст проступку (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону): Колегія суддів під час підготовчого засідання не розглянули подану заяву захисника про відвід колегії суддів.

Дисциплінарне стягнення: Попередження.

4.3. Ухвалення вироку

Правове регулювання:

Стаття 21 КПК. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Стаття 370 КПК. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Стаття 374. Зміст вироку. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
Стаття 372 КПК. Зміст ухвали. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався…

Стаття 442. Постанова суду касаційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції складається з:

2) мотивувальної частини із зазначенням: короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин; мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

При залишенні касаційної скарги без задоволення в постанові зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи. При скасуванні або зміні судових рішень в постанові має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»:

незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106).
умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункт 4 частини першої статті 106).

Суддя, що допустив дисциплінарний проступок: Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Квасневська Н.Д.

Зміст проступку: Звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, колегія суддів суду касаційної інстанції під головуванням судді Квасневської Н.Д. (доповідач у справі) взагалі уникла викладу в мотивувальній частині ухвали таких встановлених попередніми судовими інстанціями обставин вчинення злочину, як значне перевищення швидкості, розмова обвинуваченої по телефону під час керування транспортним засобом, недотримання дистанції між автомобілями, про що було зазначено у вироку, обставин, врахованих судами, що пом’якшують покарання, а також наслідків вчиненого злочину, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, який спричинив загибель двох людей. Виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, є обов’язковою вимогою до змісту ухвали суду касаційної інстанції, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 442 КПК України, та, у свою чергу, є гарантією для стороннього спостерігача, що справа розглядається судом безсторонньо та об’єктивно. Крім того, приписи частини третьої статті 442 КПК України вимагають від суду касаційної інстанції у разі скасування або зміни судових рішень зазначати в ухвалі, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення. У цьому випадку судом касаційної інстанції такі вимоги закону не виконані, що, на думку членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викликає сумнів у безсторонності суду. Змінюючи рішення судів попередніх інстанцій, суддя Квасневська Н.Д. мала розуміти, що незазначення мотивів, з яких суд дійшов такого висновку, суттєво впливає на можливість сприйняття та розуміння сторонами такого рішення, а особливо підстав його прийняття. Вказані дії викликають правомірні сумніви щодо безсторонності суду та нівелюють очікування громадян на справедливий судовий розгляд.

Дисциплінарне стягнення: Звільнення з посади судді. Рішення № 526/2дп/15-18 від 19.02.2018 р.

5. Реагування адвоката на дисциплінарні проступки судді у кримінальному провадженні

На сайті Вищої ради правосуддя містяться зразки дисциплінарної скарги та заяви щодо несумісності затверджені рішенням Вищої ради правосуддя 14 лютого 2017 року № 269/1/15-17, зокрема:

Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга).
Зразок заяви про порушення суддею (суддями) вимог щодо несумісності.

Першоджерело - https://tinyurl.com/y7exawxh