Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками діяльність адвоката та фінансовий моніторинг, а саме:

1. Як і коли фінансовий моніторинг з’явився в Україні.

2. Об’єкт фінансового моніторингу.

3. Три рівні фінансового моніторингу.

4. Суб’єкти фінансового моніторингу.

5. Договір про надання правничої допомоги.

6. Ідентифікація, верифікація та належна перевірка клієнта.

7. Ризики, які становлять клієнти.

8. PEP – публічні діячі в системі фінансового моніторингу.

9. Хто такі Електронні резиденти (е-резидент).

10. Законодавство України про фінансовий моніторинг – що врахувати адвокатам.

11. Взаємодія с банками.

12. Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу.

13. Організації у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів.

14. Європейська конвенція з прав людини: право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції – вплив на адвокатів.

15. Корисні посилання для адвокатів.

У рамках характеристики фінансового моніторингу акцентовано на наступному:

1. Як і коли фінансовий моніторинг з’явився в Україні

Формування системи фінансового моніторингу в Україні відбувалося поетапно:

●             2001 рік – Указ Президента України №1199 запровадив додаткові заходи щодо запобігання легалізації доходів та доручив створення спеціального органу.

●             2002 рік:

-              Постанова КМУ №35 – утворено Державний департамент фінансового моніторингу;

-              Постанова №194 – затверджено положення про нього.

●             2003 рік – перший спеціальний закон щодо протидії відмиванню доходів.

●             2014 рік – розширення регулювання (додано фінансування тероризму).

●             2019 рік – Закон №361-IX, який:

-              удосконалив законодавство;

-              узгодив його з міжнародними стандартами;

-              посилив контроль за фінансовими операціями;

-              спрямований на боротьбу з відмиванням коштів і збільшення податкових надходжень.

Важливу роль відіграли стандарти FATF (2012 рік), які передбачили створення фінансової розвідки та запровадили міжнародні вимоги.

2. Об’єкт фінансового моніторингу

Об’єктом фінансового моніторингу є:

●             дії з активами;

●             інформація про такі дії або події;

●             учасники фінансових операцій.

Активи включають:

●             кошти (у тому числі електронні гроші);

●             майно;

●             майнові та немайнові права.

Окремо виділяються активи, пов’язані з:

●             тероризмом;

●             фінансуванням тероризму;

●             розповсюдженням зброї масового знищення;

●             особами під санкціями або пов’язаними з ними.

Також об’єктом є:

●             порогові фінансові операції;

●             підозрілі фінансові операції.

3. Три рівні фінансового моніторингу

1) Мегарівень (міжнародний/національний).

Фінансовий моніторинг є ключовим елементом протидії:

●             легалізації злочинних доходів;

●             формуванню тіньових фінансових схем.

2) Макрорівень (державний).

Розглядається як комплекс заходів держави, що:

●             здійснюється всіма суб’єктами;

●             має системний і постійний характер;

●             спрямований на протидію відмиванню коштів.

3) Мікрорівень (рівень суб’єктів).

Це діяльність фінансових установ та інших суб’єктів, яка включає:

●             ідентифікацію операцій;

●             контроль за їх відповідністю законодавству;

●             застосування AML/CFT заходів.

4. Суб’єкти фінансового моніторингу

Державний фінансовий моніторинг:

●             Державна служба фінансового моніторингу;

●             НБУ;

●             Мін’юст;

●             Мінфін;

●             НКЦПФР;

●             Мінцифри.

Первинний фінансовий моніторинг:

До них належать:

●             адвокати, адвокатські бюро, об’єднання;

●             нотаріуси;

●             бухгалтери;

●             податкові консультанти;

●             суб’єкти юридичних послуг;

●             посередники у сфері нерухомості;

●             особи, що створюють або управляють юридичними особами.

Адвокати є СПФМ, якщо беруть участь у фінансових операціях клієнта (наприклад: купівля нерухомості, управління активами, створення юросіб).

5. Договір про надання правничої допомоги

Визначається Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і включає:

●             предмет договору;

●             повноваження адвоката;

●             гонорар та порядок оплати;

●             права та обов’язки сторін;

●             звітність;

●             застереження щодо результату;

●             антикорупційні застереження;

●             відповідальність;

●             форс-мажор;

●             конфіденційність;

●             строк дії.

Судова практика:

●             ВП ВС (05.12.2018) – ордер є достатнім підтвердженням повноважень;

●             ВС (16.07.2025) – адвокат не зобов’язаний перевіряти документи клієнта чи подавати договір.

6. Ідентифікація, верифікація та належна перевірка

Ідентифікація: встановлення особи шляхом отримання її даних.

Верифікація: перевірка достовірності цих даних.

Належна перевірка включає:

●             ідентифікацію та верифікацію;

●             встановлення кінцевого бенефіціара;

●             визначення мети відносин;

●             моніторинг операцій;

●             перевірку джерел коштів;

●             актуалізацію інформації.

7. Ризики, які становлять клієнти

Застосовується ризик-орієнтований підхід, який передбачає:

●             постійну оцінку ризиків;

●             формування ризик-профілю клієнта;

●             мінімізацію ризиків залежно від їх рівня.

Підозрілими є операції, якщо:

●             є обґрунтована підозра щодо їх злочинного походження;

●             вони пов’язані з фінансуванням тероризму.

8. PEP – публічні діячі

Це особи, які займають важливі державні посади:

●             президенти, прем’єри, міністри;

●             депутати;

●             судді, правоохоронці;

●             керівництво НБУ.

Категорії:

●             національні;

●             іноземні;

●             діячі міжнародних організацій.

Враховуються також члени сім’ї таких осіб.

9. Електронні резиденти

Е-резидент:

●             іноземець від 18 років;

●             не є податковим резидентом України;

●             має електронний підпис;

●             внесений до системи «Е-резидент».

Може:

●             зареєструвати ФОП дистанційно;

●             здійснювати ІТ-діяльність.

10. Законодавство для адвокатів

●             Закон №361-IX;

●             Порядок №322;

●             Порядок №850;

●             Інструкція №24;

●             акти Мін’юсту.

11. Взаємодія з банками

СПФМ повідомляють про:

●             операції від 400 тис. грн;

●             операції з PEP;

●             міжнародні перекази;

●             підозрілі операції;

●             розбіжності щодо КБВ.

12. Робота в Е-кабінеті

Передбачає:

●             подання інформації до Держфінмоніторингу;

●             реєстрацію;

●             облік операцій;

●             звітність.

13. Організації у сфері AML/CFT

●             FATF;

●             Держфінмоніторинг;

●             державні органи України.

14. ЄКПЛ і адвокати

Практика ЄСПЛ:

●             заборона надмірного формалізму;

●             забезпечення доступу до суду.

(справи: «Волчлі проти Франції», «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»)

15. Корисні посилання

●             матеріали НААУ;

●             рекомендації щодо ризик-орієнтованого підходу;

●             типології Держфінмоніторингу;

●             методичні рекомендації Мін’юсту.

РАУ РІШЕННЯ № 51 Про затвердження роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу від 03.07.2021.

Рішення від 25.07.2020 № VII-010/2020 щодо узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури відносно адвокатської таємниці.

Сайт Державної служби фінансового моніторингу.

Публікації з питань первинного фінансового моніторингу сайту ДСФМ.

Глобальний реєстр бенефіціарних власників.

Першоджерело  https://tinyurl.com/mpa6atk7