Будинок був оформлений на одного з подружжя за договором дарування. Формально — особиста приватна власність, і іншому з подружжя в ньому «нічого не належить». Саме так звучала позиція протилежної сторони, коли шлюб розпався.

Понад п’ять років судового процесу — і у 2026 році Верховний Суд поставив крапку: будинок визнано спільною сумісною власністю колишнього подружжя, за нашим клієнтом остаточно визнано право на 1/2.

Договір дарування ніхто не скасовував — він чинний. Ми пішли іншим шляхом: через ст. 62 Сімейного кодексу України. Ключову роль зіграла судова будівельно-технічна експертиза: за час шлюбу вартість будинку зросла майже в 17 разів.

Фабула

Житловий будинок перейшов у власність одного з подружжя за договором дарування вже під час шлюбу. Інший із подружжя тривалий час працював за кордоном, переказував заробіток родині, а у вільний час сам організовував будівельні роботи. За роки шлюбу будинок фактично перебудували: новий дах з утепленням, вікна, газ, водопостачання, каналізація, опалення, добудова, реконструкція господарських споруд, паркан. Після розірвання шлюбу клієнт залишився без житла.

Результат — три інстанції на користь клієнта: суд першої інстанції, апеляційний суд і Верховний Суд (справа № 152/214/21, Провадження № 61-5666св26).

Правова модель: що треба довести за ст. 62 СК

Подароване майно — особиста приватна власність того з подружжя, хто його отримав (п. 2 ч. 1 ст. 57 СК). Стаття 62 СК — виняток: таке майно може бути визнане спільним, якщо за час шлюбу його вартість істотно збільшилася внаслідок грошових чи трудових затрат іншого з подружжя. Практика ВС вимагає одночасно двох умов:

1.         істотність збільшення вартості;

2.         причинний зв’язок між збільшенням і коштами або працею іншого з подружжя.

Ключовий нюанс — тягар доказування. Презумпція спільності за ст. 60 СК стосується майна, набутого в шлюбі. Подароване майно під неї не підпадає. Тут доводить той, хто претендує на частку. Тому справу виграє не той, хто «правий», а той, хто правильно зібрав докази.

Важливо: внесок за ст. 62 СК — це підстава визнати майно спільним, а не мірило частки. Після цього частки за ст. 70 СК рівні, якщо інше не доведено.

Якими доказами підтверджуються обидві умови:

•           трудові книжки, трудові договори, довідки роботодавця про заробіток;

•           банківські виписки та перекази на ім’я іншого з подружжя, зокрема поштові, а також документи банку, ліквідованого на час розгляду справи;

•           довідки НБУ про курси валют на дати переказів;

•           акти будівельних робіт і показання свідків;

•           судова експертиза як «місток» між грошима та будинком.

Додатково суд провів виїзне засідання для огляду будинку на місці, а доступ експерта до об’єкта довелося забезпечувати через ухвалу суду.

Ця справа вимагала задіяти широкий арсенал процесуальних інструментів ЦПК — судову експертизу, виїзне засідання, витребування доказів, забезпечення доказів, накладення арешту уточнення позовних вимог — і дала практичний досвід саме в категорії спорів про поділ майна подружжя.

Жоден доказ окремо не показував, що конкретна сума «пішла» на конкретні будівельні роботи. Але суди оцінили їх у сукупності (ст. 89 ЦПК), і саме ця конструкція витримала касацію.

Про істотність. Опонент завжди скаже, що частина подорожчання — інфляція і ринок. Тому сильнішим аргументом є інший показник: вартість самих робіт у 16 разів перевищила вихідну вартість будинку на момент дарування. Він відсікає заперечення «будинок подорожчав сам по собі».

Як ВС відповів на доводи касаційної скарги

Протилежна сторона послалася на п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК і низку постанов ВС. Суд відхилив усі доводи.

«Суд вийшов за межі позову: просили виділ, а отримали поділ». Після експертизи позовні вимоги уточнили до часток 1/2 на 1/2.

Спочатку позивач претендував на 2/3. Але після експертизи ми оцінили ризики і уточнили вимоги до 1/2 — щоб отримати реальний результат, який спирається на здобуті докази.

Коли поділ у натурі технічно неможливий, визнання права на ідеальну частку — належний спосіб захисту (ВС послався на постанову від 06.06.2024 у справі № 755/4429/22).

«Не вирішено долю земельної ділянки». Право на ділянку слідує за правом на будинок (ст. 120 ЗК, ст. 377 ЦК). Окремої вимоги щодо землі не потрібно.

«Немає дозволів — це самочинне будівництво». Поліпшення законно набутого будинку не надають йому ознак самочинного будівництва.

«Перекази були грошима на життя, а свідки нічого не довели». Це переоцінка доказів, яка виходить за межі ст. 400 ЦПК. Встановлення обставин — прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

Загальний висновок суду: цитовані постанови стосуються інших фактичних обставин, а касаційна скарга фактично спрямована на повторну оцінку доказів. Касація — не третя апеляція. Підстава п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК вимагає доведеної подібності правовідносин, а не переліку постанов. Тому відзив на касаційну скаргу має розбирати кожну цитовану постанову окремо: чим вона не подібна за предметом, підставами й фактами.

Практичні висновки

Якщо ви вкладаєте кошти чи працю в житло, оформлене на чоловіка чи дружину:

Поради для потенційних клієнтів.

Універсальних порад немає, також є багато юридичної літератури де про це давно описано, можу лише зазначити або ви довіряєте, або граєте в юриспруденцію. Кожен це зрозуміє по-своєму.

Щодо юридичної техніки, то адвокат звертає увагу на наступне:

•           переказ коштів з рахунку на рахунок — готівка не залишає слідів;

•           збереження документів про доходи, чеків на матеріали, договорів із будівельниками;

•           фіксування стану майна «до» і ходу робіт.

Для колег:

•           ставте експерту питання не лише про вартість «до» і «після», а й про вартість робіт;

•           з першого дня вибудовуйте позицію з розрахунком на касацію: там уже ніхто не переоцінюватиме докази.

Висновки

Якщо за час шлюбу вартість особистого майна одного з подружжя істотно зросла завдяки грошовим чи трудовим затратам іншого, таке майно може бути визнане спільним. Тоді частки за загальним правилом рівні, незалежно від того, на чиє ім’я колись оформлено дарування.

Понад п’ять років ми доводили це трудовими книжками, банківськими виписками, актами робіт, показаннями свідків і висновком експертизи. Три інстанції, включно з Верховним Судом, дійшли одного висновку: внесок доведено, будинок спільний, кожному — 1/2.

Дарування — не вирок. Право власності «на папері» не перекреслює років праці й коштів, вкладених у спільне житло. Але закон захищає лише того, хто зміг свій внесок довести.

 

Цей матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Кожна справа потребує окремого аналізу документів.

Теги: #поділмайна #сімейнеправо #ст62СК #спільнавласність #дарування #розлучення #ВерховнийСуд #судовапрактика #адвокат

Матеріал підготував: Дмитро Корнійчук, адвокат, керуючий партнер АБ «Корнійчук та Партнери» advocate-korniichuk.com.ua