Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 638/11578/21
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 належними та допустимим доказами не довела та не підтвердила, що між нею та ОСОБА_3 склалися усталені відносини, притаманні чоловікові та жінці, що ними велося спільне господарство, планувався сімейний бюджет, тощо. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про встановлення факту проживання цих осіб однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Вирішуючи питання про визнання кватири АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину зазначеної квартири, суди виходили із недоведеності ОСОБА_1 факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121999951
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 343/481/22
У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилалася на необхідність забезпечення її майнових прав, зокрема її спадкових прав як особи, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а також прав члена сім`ї військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги в разі його загибелі під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
При цьому ОСОБА_1 не посилалася на обставини вирішення питання встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в позасудовому порядку, з ухваленням за його наслідками будь-якого рішення органу державної влади або місцевого самоврядування та виникнення у зв`язку із цим публічно-правового спору за участю заявниці, вирішення якого віднесено до розгляду судів адміністративної юрисдикції.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Оскільки у справі, яка переглядається, заявниця не посилалася на прийняття в позасудовому порядку жодних рішень органів державної влади або місцевого самоврядування щодо фактів, які мають юридичне значення, а навпаки, звернулася до суду цивільної юрисдикції з метою встановлення факту, який належить встановлювати в судовому порядку за правилами ЦПК України, то є помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117111020
Перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 як дружини і чоловіка
Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 691/1151/22
Частиною другою статті 74 СК України передбачено, що на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи аргументи поданої апеляційної скарги, дійшов загалом мотивованого висновку, що подана заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу до задоволення не підлягає, оскільки з 04 червня 2005 року і до моменту смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що, зокрема, підтверджується судовим рішенням у справі № 691/397/22.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано з ініціативи ОСОБА_2 рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року у справі у справі № 691/397/22, яке набрало законної сили 01 липня 2022 року.
Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (частина перша статті 104 СК України).
Перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 04 червня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 як дружини і чоловіка.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121295682
Реєстрація місця проживання позивача та ОСОБА_4 за однією адресою, за відсутності інших доказів у їх сукупності про їх спільний побут, не може бути доказом факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2024 року у справі № 750/728/21
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам та встановленим на їх підставі обставинам, дійшли правильного висновку про те, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт проживання його та ОСОБА_4 однією сім`єю, спільний побут і взаємні права й обов`язки в період, упродовж якого було придбане спірне майно.
Суди надали належну оцінку показанням допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , щодо гарних відносин між позивачем та ОСОБА_4 та їх часте перебування разом та правильно виходили із того, що жоден свідок не зміг підтвердити факту спільного проживання позивача із ОСОБА_4 саме як чоловіка та дружини, ведення ними спільного господарства та наявності спільного бюджету, а також за яких саме обставин та за які саме грошові кошти було придбано спірне майно.
Суди правильно вважали, що реєстрація місця проживання позивача та ОСОБА_4 за однією адресою, за відсутності інших доказів у їх сукупності про їх спільний побут, не може бути доказом факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані позивачем обставини на обґрунтування позовних вимог, а саме спільний відпочинок, спільні світлини зі свят та відпочинку, самі по собі, без доведення належними доказами факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між позивачем та його колишньою дружиною ОСОБА_4 склались та мали місце протягом вказаного хронологічного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
Отже, не підтвердились підстави для скасування судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, що стало підставою для відкриття касаційного провадження.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119710030