Дайджест правових позицій Верховного Суду щодо строків звернення до суду, підстав виплат та розрахунків при звільненні з військової служби
Початок перебігу строку звернення до суду залежить від факту вручення документів про грошове забезпечення, а не від дати звільнення
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 240/7548/25
Початок перебігу строку звернення до суду у цій справі з вимогами щодо виплати грошового забезпечення у період з 19.07.2022 по 19.05.2023, з урахуванням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Проте, констатуючи про пропуск позивачем строку звернення до суду, суди керувалися тим, що позивач до позовної заяви грошовий атестат не долучив, хоч такий мав би бути вручено позивачу у день звільнення.
У цьому аспекті Верховний Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що при звільненні позивача військовою частиною виконано обов`язок по врученню позивачу грошового атестату і поняття «мав би бути вручений» не є тотожним поняттю «вручено». Тому відсутні безумовні підстави стверджувати, що відлік строку звернення позивача до суду у цій справі розпочався 20.06.2024 (день звільнення позивача та вручення грошового атестату).
З огляду на обставини цієї справи, Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 слід з`ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача до 13.03.2025 (до моменту звернення до суду із цим позовом) з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
За результатом установлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023) та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовних вимог в частині щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 є передчасними.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134979716
Відсутність права на одноразову грошову допомогу при звільненні, якщо підстава звільнення не відповідає Переліку № 413
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 260/7487/23
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв`язку із проходженням військової служби обома із подружжя військовослужбовців, один із них, у тому числі і чоловік-військовослужбовець набув право на звільнення за сімейними обставинами у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу одним із подружжя військовослужбовців, які мають дитину (дітей) віком до 18 років із правом на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, частини другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки вичерпний перелік підстав для невиплати вищезазначеної одноразової грошової допомоги визначено у абзаці третьому пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ та частині третій статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Проте Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не проаналізував положення пункту другого статті 15 Закону № 2011-ХІІ, частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», приписів Переліку № 413 та дійшов помилкового висновку по суті вирішення справи, оскільки не врахував, що позивач звільнений з військової служби з підстав, які передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а не з підстав, передбачених Переліком № 413, а тому на нього не розповсюджуються положення частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ в частині виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином, протилежний висновок суду апеляційної інстанцій у цій справі не відповідає вказаним висновкам Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах та спростовується викладеними нормами чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства.
За таких обставин, Суд вважає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 підлягає зміні в частині мотивів, з яких цей суд виходив відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виклавши його у редакції цієї постанови про те, що оскільки позивач звільнений з військової служби з підстав, які передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а не з підстав, передбачених Постановою № 413, то на нього не розповсюджуються положення пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII (у редакції, яка діяла станом на момент звільнення позивача у цій справі з військової служби) в частині виплати
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, однак з мотивів, викладених у цій постанові.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134066164
Необхідність визначення співвідношення невиплачених сум для розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 380/12607/23
Для цілей обчислення середнього заробітку у справі, що розглядається, з урахуванням наведених позицій суду касаційної інстанції підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачу при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат.
Варто зазначити, що обчислення середнього заробітку має відповідати висновкам, викладеним у вже згаданій постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, яка є орієнтиром для адміністративних судів у питанні розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку у відносинах, пов`язаних з проходженням публічної служби.
Враховуючи, що для застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, судами не з`ясовано загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат для вирахування проценту, що складає індексація грошового забезпечення військовослужбовця у співвідношенні до загальної суми, що слугує підставою для застосування такого ж проценту середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні від загальної її суми, який буде визначений належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача, виходячи з принципу пропорційності, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134182410
Початок строку звернення до суду визначається моментом фактичного ознайомлення з виплатами, а не датою направлення грошового атестату
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 620/4834/25
З огляду на викладене, строк звернення позивача до суду з вимогами, що охоплюють період з 19.07.2022 по 19.05.2023, регулюється частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі з вимогами щодо виплати грошового забезпечення у період з 19.07.2022 по 19.05.2023, з урахуванням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
З огляду на обставини цієї справи, Суд зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 слід з`ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача до 28.04.2025 (до моменту звернення до суду із цим позовом) з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення.
За результатом установлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023) та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.
Посилання суду апеляційної інстанції на вручення позивачу 19.12.2023 грошового атестату є помилковим, оскільки з матеріалів справи установлено, що відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції ОСОБА_1 надіслано грошовий атестат (7333) 19.12.2023. Проте такий доказ не може свідчити про ознайомлення позивача саме 19.12.2023 із сумами, нарахованими та виплаченими позивачу при звільненні.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовних вимог в частині вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 є передчасними.