Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про встановлення земельного сервітуту
Встановлення земельного сервітуту для проходу до земельної ділянки: найменш обтяжливий спосіб та врахування історичного порядку користування
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2026 року у справі № 559/2328/22
Суд першої інстанції, відхиляючи доводи відповідачки щодо встановлення земельного сервітуту для позивачки в іншій спосіб, зокрема через земельну ділянку ОСОБА_3 , правильно звернув увагу, що відстань від будинку ОСОБА_1 до її земельної ділянки є значно меншою при проході саме через земельну ділянку ОСОБА_2 , аніж через земельну ділянку ОСОБА_3 , і такий варіант варіанту проходу використовувався історично, що також було враховано експертом.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками міськрайонного суду, обґрунтовано зауважив, що той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку, не має вирішального значення у цій справі, оскільки позивачка просить про встановлення сервітуту не для обслуговування спільного із ОСОБА_3 будинку, а для можливості проходу до іншої своєї земельної ділянки, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства.
Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідачки, відповідно до варіанту запропонованому експертом, буде найменш обтяжливим для сторін та відповідатиме порядку користування земельною ділянкою, який склався історично.
Доводи ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не зазначив конкретні межі земельної ділянки, на яку поширюється сервітут та його площу, що може привести про встановлення сервітуту на всю земельну ділянку відповідачки, є помилковими, оскільки зі змісту рішення суду вбачається, що земельний сервітут встановлено відповідно до висновку додаткової земельно-технічної експертизи. При цьому висновок експерта має графічну частину, на якій відображені конкретні межі сервітуту, його площа та конфігурація.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138822199
Усталений порядок користування земельною ділянкою як підстава для встановлення земельного сервітуту
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 455/1543/21
Верховний Суд звертає увагу на те, що умовою затвердження технічної документації із землеустрою та надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки на АДРЕСА_2 саме в існуючих межах, мало бути вирішення питання щодо встановлення земельного сервітуту на спільне використання з ОСОБА_1 частини вказаної земельної ділянки. І таку згоду на користування її земельною ділянкою для проходу і проїзду сусідці ОСОБА_1 . ОСОБА_3 надала.
З аналогічних мотивів Верховний Суд відхиляє доводи відповідачки про передчасність вказаного позову, начебто через те, що матеріали справи не містять доказів звернення позивачки до ОСОБА_3 та відповідачки для встановлення сервітуту.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вирішення указаного спору у судовому порядку за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. При цьому суд взяв до уваги, що саме встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідачки буде найменш обтяжливим для сторін та відповідатиме усталеному між ними порядку користування земельною ділянкою.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133874875
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, щодо якої заявлено вимогу про встановлення земельного сервітуту
Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2026 року у справі № 369/14735/24
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами справи існує спір щодо можливості користування позивачами земельною ділянкою, яка перебувала та перебуває у власності відповідачів.
Встановивши, що земельна ділянка, щодо якої заявлені вимоги про встановлення земельного сервітуту, була уже два рази відчужена після виникнення спірних правовідносин, у тому числі після відкриття провадження у справі, що переглядається в касаційному порядку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ймовірне наступне відчуження спірної земельної ділянки об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивачок.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив фактичні обставини справи, визначився з нормами процесуального права, які підлягають застосуванню, та, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку, щодо якої заявлені вимоги про встановлення земельного сервітуту.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134647610
Встановлення земельного сервітуту для забезпечення доступу до інженерних споруд та комунікацій після поділу земельної ділянки
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2026 року у справі № 463/5416/23
Суд першої інстанції враховуючи інтереси сторін спору, а також те, що через частину земельної ділянки, яку виділено позивачу проходять комунікації (кабелі телефонного зв`язку, інженерні споруди, каналізаційні колодязі та колодязі доступу до телекомунікаційних мереж), враховуючи висновки експерта встановив на користь ОСОБА_2 на виділену у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 217,22 кв. м безстрокові безоплатні сервітути, необхідні для обслуговування інженерних споруд комунікацій ОСОБА_2 , а відтак відповідач не буде позбавлений доступу до належних йому комунікацій. Відповідач не навів вагомих аргументів, які б підтверджували, що він буде обмежений, або позбавлений доступу до комунікаційних мереж, а рішення суду обмежує його права на розпорядження чи користування належним йому майном.
Висновки проведеної будівельно-земельно-технічної експертизи та додаткової земельно-технічної експертизи щодо поділу житлового будинку з господарськими спорудами і земельної ділянки, а також встановлення земельного сервітуту є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, а тому у суду першої інстанції не було об`єктивних підстав для призначення повторної судової експертизи. Вказаними експертними висновками надано відповіді на всі поставлені перед експертами питання, що забезпечило об`єктивне вирішення спору між сторонами, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів касаційної скарги по суті спору та їх відображення в оскаржених рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.