
Встановлення факту родинних зв’язків для прийняття спадщини
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 752/21/21
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, яка померла в місті Києві, є її двоюрідною сестрою. На обґрунтування вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована в місті Києві. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Із спадкоємців є лише вона (двоюрідна сестра як спадкоємиця п`ятої черги спадкування за законом), ОСОБА_1 , громадянка російської Федерації. У встановлений законом строк вона надіслала до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини нотаріально засвідчену заяву про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус їй відмовив, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між нею та ОСОБА_3.
Установивши, що факт родинних зв`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_ , як двоюрідних сестер, підтверджений належними й допустимими доказами, врахувавши відсутність спору щодо родинних відносин і ступеня споріднення заявника та померлої, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви.
Посилання ОСОБА_2 у касаційній скарзі на наявність спору про право не заслуговують на увагу, оскільки ні під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, ні в касаційній скарзі ОСОБА_2 не наводила заперечень щодо родинних відносин заявника з померлою, а питання щодо визначення кола спадкоємців та їхнього права на спадкове майно не є предметом розгляду в цій справі.
До того ж, як встановив апеляційний суд, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є спадкоємицею ОСОБА_3 матеріали справи не містять, а в разі встановлення нею у передбаченому законом порядку права на спадкування, вона буде спадкоємицею за законом четвертої черги, у той час, як ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом п`ятої черги, що спростовує доводи ОСОБА_2 про те, що рішення суду в цій справі порушує її право на спадкування.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117686051
Встановлення факту родинних зав`язків необхідно для отримання документів, зокрема у відділах державної реєстрації актів цивільного стану
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 759/1602/24
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності заявником підстав для задоволення його заяви про встановлення факту родинних відносин. Зокрема, суд зазначив, що заявник не зазначив, з якою саме метою він просив встановити вказані ним у заяві факти та виникнення яких саме прав чи обов`язків пов`язане з їх встановленням, яке саме юридичне значення для нього має встановлення цих фактів. Верховний Суд погоджується з таким висновком апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон)) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті..
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Апеляційний суд, ураховуючи те, що внесення змін до актових записів цивільного стану проводиться саме відділами державної реєстрації актів цивільного стану, прийняв апеляційну скаргу Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та, за наслідками її розгляду, скасував рішення місцевого суду й відмовив у задоволенні заяви через недоведеність заявником підстав для її задоволення.
Тому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з приводу того, що апеляційний суд не зробив висновку про те, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ВДРАЦС.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123949165
Висновки посмертної судової медичної експертизи на предмет кровного споріднення позивача з ОСОБА_4 не можуть буди достатнім доказом для підтвердження або спростування факту встановлення ступеня спорідненості зі спадкодавцем
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 533/351/22
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що встановлення факту родинних відносин необхідне йому для реалізації спадкових прав, з огляду на неможливість їх оформити внаслідок відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину. Підставою для відмови позивачу у отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом зазначена відсутність доказів родинних відносин спадкодавця із спадкоємцем.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України на підтвердження факту його кровної спорідненості зі спадкодавцем ОСОБА_4, а саме, те, що вони є двоюрідними братами.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б їх сукупності підтверджували факт кровної спорідненості зі спадкодавцем ОСОБА_4 , а надані ним копії актових записів та виписка з домової книги, містять розбіжності, що позбавляє суд можливості встановити факт родинних відносин.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що з метою усунення розбіжностей та встановлення дійсних обставин у справі представник ОСОБА_2 - адвокат Нестеренко Н. М. подала до суду першої інстанції клопотання про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, яку проведено не було, оскільки ОСОБА_1 відмовився здавати біологічний матеріал.
Верховний Суд зазначає, що відповідні висновки посмертної судової медичної (молекулярно-генетичної) експертизи на предмет кровного споріднення позивача з ОСОБА_4 не можуть буди достатнім доказом для підтвердження або спростування факту встановлення ступеня спорідненості зі спадкодавцем, а саме, того, що вони є двоюрідними братами.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про скасування рішення районного суду та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки судом апеляційної інстанції належно не досліджено всі зібрані у справі докази та не надано їм правову оцінку.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125498428
Належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути показання свідка
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23
У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були чотириюрідними братами по лінії матерів, оскільки жодних даних з приводу народження ОСОБА_11 та його спорідненості з ОСОБА_5 матеріали справи не містять.
При цьому, враховуючи, що необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, тому належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження родинних відносин із ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.