Дайджест правових позицій Верховного Суду у справах про встановлення факту родинних відносин
Вітчим не входить до переліку близьких родичів як підстава для звільнення з військової служби під час воєнного стану
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 545/3618/24
У цій справі позивач заявив позов про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту, що він був близьким родичем ОСОБА_2 , останній є його вітчимом.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову, оскільки встановлення факту родинних відносин можливо лише за наявності кровної спорідненості, а вітчим та пасинок не є родичами. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України на підтвердження факту його кровної спорідненості з ОСОБА_2 .
При цьому, інших вимог, зокрема про встановлення факту спільного проживання з вітчимом, ОСОБА_1 не заявляв.
Крім того, пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби якщо під час дії воєнного стану їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Отже, наведені приписи встановлюють підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного часу у разі загибелі близького родича та перелік близьких родичів, які підпадають під дію зазначеної норми закону. Вітчим до вказаного переліку не входить.
Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135515557
Гіпотетичний спір про право не є підставою для залишення заяви без розгляду у справі про встановлення родинних відносин
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2026 року у справі № 643/3693/24
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин між ним і його батьками та бабою з метою отримання свідоцтв про їхню смерть, які необхідні йому для реалізації наміру щодо оновлення місця родинного поховання.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вважав, що із заяви вбачається спір про право, а саме про право заявника на визнання його користувачем місця поховання, яке може оспорюватися відповідним спеціалізованим комунальним підприємством (чи виконавчим органом сільської, селищної, міської ради), до повноважень якого належить визнання особи користувачем місця поховання.
Проте такі висновки судів не відповідають обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим.
У своїй заяві заявник не просить суд встановити факт, що він є користувачем місця родинного поховання, а лише просить встановити факт родинних відносин між ним і його батьками, бабою. Тобто в цій справі підлягає встановленню наявність чи відсутність факту родинних відносин і його доведеність. Водночас наявності осіб, які б оспорювали цей факт родинних відносин, суди не встановили.
При цьому твердження судів про можливе виникнення у майбутньому спору про право заявника на визнання його користувачем місця поховання, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, безпідставні, оскільки для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним. Більше того наявність такого спору можна було б установити лише при розгляді справи по суті за участю відповідного органу, який би не визнавав таке право заявника.
З огляду на викладене залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із наявність спору про право є передчасним.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134647601
Покази свідка не можуть вважатися достатніми та достовірними доказами наявності між особами родинних відносин
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 461/6341/23
Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що факт родинних відносин позивач та ОСОБА_1 , яка померла, а саме, що він є троюрідним братом ОСОБА_1 , не може підтверджуватися самими лише показами свідка. Покази свідка не можуть вважатися достатніми та достовірними доказами наявності між особами певних родинних відносин.
Інші надані позивачем докази не підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки наявні в матеріалах справи фотокартки можуть підтверджувати той факт, що вони були лише знайомі між собою. Однак сама лише наявність взаємовідносин між особами не може свідчити про те, що вони є родичами та підтверджувати ступінь споріднення. Крім того, за відсутності в матеріалах справи будь-яких офіційних документів із фото ОСОБА_1 (копія паспорта, пенсійного посвідчення тощо) можна лише припускати, що особа, яка зображена на наданих суду позивачем фотокартках, є ОСОБА_1 . Однак рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
З наданої суду копії відповіді начальника Володимир-Волинського міськрайонного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Войтюк А. від 04 вересня 2020 № 875/20.15-06-101 вбачається, що:
1) факту державної реєстрації народження ОСОБА_1 не виявлено;
2) щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11, зазначено лише записи про дати їх смерті;
3) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
4) що дошлюбне ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - ОСОБА_10 , а не ОСОБА_10 , як зазначає ОСОБА_2.
Отже, відповідні доводи позивача є не обґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
Апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахував указаних висновків Верховного Суду, в зв`язку з чим скасував законне й обґрунтоване судове рішення.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133947190
Встановлення факту батьківства попри розбіжності у написанні прізвища на підставі сукупності доказів
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 463/2689/25
Судами встановлено, що причиною унеможливлення доведення факту споріднення є різне написання прізвищ ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 .
До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази:
1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Цей перелік не є вичерпним.
Водночас рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.
Судом установлено, що згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану та копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , останній народився у м. Львові, а його батьками є ОСОБА_1 , а матір`ю - ОСОБА_5 .
У той же час у паспорті громадянина України заявника вказано прізвище ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що заявник є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останній відповідно є сином ОСОБА_1 , що підтверджується, зокрема, копіями свідоцтва про народження та паспортів громадянина України, у яких хоча і містяться розбіжності у написанні прізвища заявника та заінтересованої особи, однак збігаються інші відомості.
Крім цього, як вбачається з Відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більше двадцяти років зареєстровані за однією адресою.
Ураховуючи зазначене, суди дійшли вірного висновку про встановлення факту того, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.