Відсутність заперечень з боку відповідачки щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 202/14959/23
Апеляційний суд не врахував, що саме по собі пред`явлення позову про визначення місця проживання дітей з батьком та подальше оскарження відповідачкою рішення про задоволення цього позову в апеляційному порядку дає підстави для висновку, що між сторонами наявні неврегульовані питання щодо визначення місця проживання дитини. Водночас відсутність заперечень з боку відповідачки щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов двох взаємовиключних висновків: з одного боку суд виснував недоведеність позовних вимог, а з іншого - зазначив про відсутність спору між позивачем та відповідачкою щодо місця проживання дітей.
Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору врахував найкращі інтереси дітей, з урахуванням встановлених судами обставинами справи. Для забезпечення інтересів дітей саме визначення місця проживання дітей із батьком відповідатиме їхнім інтересам.
Матір дітей, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я, стан розвитку дітей, незалежно від того, з ким вони будуть проживати.
Також слід зазначити, що матір дітей не заявила вимог про визначення місця проживання дітей із нею, зустрічний позов не пред`явила.
Визначення місця проживання дітей разом із батьком не позбавляє матір дітей батьківських прав та не звільняє її від виконання своїх батьківських обов`язків.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131196202
Визначення місця проживання дітей з батьком: оцінка найкращих інтересів та пропорційність втручання у право на сімейне життя
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року у справі № 202/8608/22
З огляду на наведену оцінку аргументів сторін, обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, беручи до уваги ставлення обох батьків до виконання їхніх батьківських обов`язків, їхню поведінку, особисті якості, їхні можливості створити дітям умови для виховання, навчання та розвитку, особисту прихильність дітей до кожного з батьків, вік дітей тощо, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає правильним висновок судів першої й апеляційної інстанцій про визначення місця проживання дітей разом із батьком. За обставин цієї справи такий висновок відповідає найкращим інтересам дітей, спрямований на забезпечення їхнього гармонійного розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Намір матері придбати житло у м. Дніпрі та її фінансова спроможність утримувати дітей не впливає на цей висновок.
Визначення місця проживання дітей разом із батьком є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції право матері на повагу до її сімейного життя. Але з огляду на встановлені судами обставини, досліджені докази та з метою захисту здоров`я і прав дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів таке втручання є пропорційним зазначеній легітимній меті та не порушує відповідне право матері у світлі пункту 2 вказаної статті.
Мати дітей, безсумнівно, має відігравати важливу роль у їхньому житті та розвитку, зобов`язана піклуватися про них незалежно від того, з ким діти будуть постійно проживати. Визначення місця проживання дітей із батьком не позбавляє мати батьківських прав і не звільняє її від виконання батьківських обов`язків. Верховний Суд наголошує, що у разі зміни обставин у відносинах сторін спору чи з дітьми визначене у цій справі місце проживання дітей можна змінити як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Колегія суддів відхиляє аргумент матері у касаційній скарзі про порушення порядку подання батьком доказів, оскільки за змістом цього аргументу вона не вказала, які саме нові докази батько подав із пропуском строку для їхнього подання.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127050188
Роль пояснень дітей і психолога у спорах про визначення місця проживання
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 288/2924/23
Із матеріалів справи відомо, що під час розгляду справи діти підтвердили своє бажання проживати разом з батьком, який належним чином піклується про їх фізичний та духовний розвиток, та заперечили щодо проживання разом з матір`ю, а також повідомили суд про жорстоке поводження матері з ними. Під час спілкування з дітьми був присутній психолог.
При оцінці пояснень дітей суди врахували їх вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку, з`ясовували належно фактичні обставини справи, зокрема щодо стосунків, які склалися між батьками дітей, тобто приділили належну увагу поясненням дітей та надали їм відповідну оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами. Підстав для висновку про те, що поведінка та висловлювання дітей є наслідком їх тривалої ізоляції від матері чи негативного впливу на думку дітей батька, суди не встановили.
Вирішуючи спір стосовно визначення місця проживання малолітніх дітей, суди урахували наявність стійкого особистісного конфлікту між батьками дітей, спосіб їх життя, матеріальну спроможність батька утримувати дітей, ставлення батьків до дітей, а також прихильність дітей до кожного з них, а тому дійшли обґрунтованого висновку про те, що найкращим інтересам дітей відповідатиме визначення їх місця проживання з батьком.
У контексті забезпечення права дітей на спілкування з матір`ю, а також права матері на виховання своїх дітей, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що вона безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку своїх дітей, має право та обов`язок піклуватися про їх здоров`я, стан розвитку, проводити з ними необхідну кількість часу, незалежно від того, з ким вони будуть проживати більшість часу. Визначення на цьому етапі місця проживання дітей з батьком не повинно негативно впливати на їх взаємовідносини з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним з батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків.
Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дітей, адже діти не мають самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковують досвід і поведінку авторитетних для них батьків. Батьки мають співпрацювати у забезпеченні належного контакту між кожним з них з дітьми, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132789447
Відсутність предмета спору як підстава для відмови у визначенні місця проживання дітей
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 161/3520/23
Як стверджував сам позивач ОСОБА_1 у позовній заяві та не заперечувала відповідач ОСОБА_2 , між ними немає спору щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей, які до того ж досягли чотирнадцяти років та відповідно до частини другої статті 29 ЦК України, частини третьої статті 160 СК України можуть вільно обирати собі місце проживання.
Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно відмовив у задоволенні позову батька дитини про визначення місця проживання дітей разом із ним, так як ним не доведено, що його права порушені. А відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України до суду особа має право звернутися, якщо її права порушені, невизнані або оспорюються. Жодну із цих дій відповідач не вчиняв.
Верховний Суд звертає увагу, що фактично цей спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дітей, які і так фактично з ним проживали і продовжують проживати. Мати дитини не вимагала та не вимагає зміни їх місця проживання, а у справі відсутні докази того, що батько дитини забороняє матері бачитися з дітьми.
З урахуванням наведеного, суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем не доведено, що на час звернення до суду батька з позовом про визначення місця проживання дітей разом із ним, які фактично проживали і проживають разом із ним, порушені права позивача.