Дайджест правових позицій Верховного суду у справах про стягнення безпідставно набутих коштів
Стягнення безпідставно зарахованих коштів та пені у зв’язку з помилковим переказом банком надлишкової суми коштів на рахунок отримувача
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2026 року у справі № 725/8630/23
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, установивши, що на рахунок ОСОБА_1 позивач замість 379 500,00 грн помилково зарахував 3 795 000,00 грн, тобто на 3 415 500,00 грн більше від суми, яку мав отримати відповідач в результаті валюто-обмінної операції, зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 3 415 500,00 грн і пені відповідно до частини четвертої статті 88 Закону України «Про платіжні послуги» в сумі 184 437,00 грн, оскільки будь-яких зобов`язальних правовідносини між АТ «Ощадбанк» і ОСОБА_1 , які слугували б підставою для отримання відповідачем від банку коштів в сумі 3 415 500,00 грн, немає.
Аргументи заявника про те, що справу було розглянуто неповажним складом суду, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції розглянув заявлені відповідачем відводи, а справу розглянуто суддею, який визначений згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 19 жовтня 2023 року.
Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі, також є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136427952
Стягнення безпідставно набутого банківського переказу, помилково зарахованого у стократному розмірі через технічну помилку процесингового центру банку
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2026 року у справі № 537/3914/23
У справі, яка переглядається, встановлено, що 24 вересня 2022 року на рахунок ОСОБА_2 помилково зараховані кошти в розмірі 7 552,10 євро, замість правильної суми коштів 75,52 євро, за двома операціями переказів з-за кордону на загальну суму 307 423,49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в євро.
По всім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Наявність вказаної помилки, яка була усунена АТ «ПУМБ» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, ОСОБА_2 безпідставно набув майно, що належить банку.
Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Отже, наявні всі обов`язкові умови для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Таким чином, установивши, що на рахунок ОСОБА_2 банком помилково зараховано грошові кошти за одним переказом у стократному розмірі від ініційованої ним самим суми операції, а у подальшому ним за рахунком здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти АТ «ПУМБ», незважаючи на направлені останньому вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що грошові кошти у розмірі 7 445,60 євро вважаються отриманими відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такими, що підлягають поверненню.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136347832
Початок перебігу позовної давності у спорах про повернення безпідставно набутого майна обчислюється з моменту передачі коштів, а не з дня пред’явлення вимоги про їх повернення
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 946/4589/20
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, уважав, що строк позовної давності позивач не пропустив, оскільки, виходячи з умов документа під назвою «договір» від 12 серпня 2005 року та умов розписки від 01 квітня 2008 року, яка є продовженням договору (розписки) від 12 серпня 2005 року, строк виконання зобов`язань відповідач визначила настанням певної події, а отже, початок перебігу строку позовної давності почався з моменту звернення ОСОБА_1 із вимогою про повернення грошових коштів. Також факт того, що позивач не пропустив строк позовної давності із зверненням до суду із цією позовною заявою, підтверджується тим, що лише після постанови Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 500/4441/15-ц остаточно була визначена правова природа спірних правовідносин та неможливість усунення безпідставного збагачення відповідача за рахунок позивача за допомогою інших, спеціальних способів захисту, які було вжито позивачем раніше.
Проте таких висновків апеляційний суд дійшов з неповним з`ясуванням обставин справи.
Таким чином слід дійти висновку про те що строк позовної давності з повернення безпідставно отриманих коштів відповідно до статті 1212 ЦК України розпочинається з факту передачі таких коштів.
Ураховуючи наведене, висновок апеляційного суду про те, що перебіг строку позовної давності у цій справі почався з моменту звернення ОСОБА_1 із вимогою про повернення грошових коштів є помилковим.
Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись до суду з цим позовом 28 липня 2020 року пропустив трирічний строк позовної давності.
Переглядаючи справу, апеляційний суд наведеного не врахував, причини пропуску строку не з`ясував.
За таких обставин апеляційний суд доводів апеляційної скарги відповідача по суті не перевірив та зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Тому постанову апеляційного суду належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135844867
Передача коштів на виконання будівельних робіт у межах фактично виконаного договору підряду виключає застосування положень про безпідставне збагачення
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 202/4756/15
У справі, яка переглядається, судами встановлено й не заперечується позивачем, що метою передачі коштів відповідачу було здійснення (забезпечення із залученням підрядників) останнім певного обсягу будівельних робіт для добудови (реконструкції) належного позивачеві будинку.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 організовував і контролював ведення будівництва. Будівництво (реконструкція) житлового будинку велось в період з червня до грудня 2013 року та було припинено у зв`язку з відмовою позивача ОСОБА_1 від подальшого фінансування реконструкції. Будівельні роботи проводились спеціалістами, роботу яких контролював безпосередньо ОСОБА_2 , який передавав їм отримані від ОСОБА_1 кошти на придбання матеріалів і виконання робіт. Водночас така оплата здійснювалася поетапно після прийняття кожного етапу будівництва.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, оскільки волевиявлення сторін було спрямоване на виникнення договірних відносин, у результаті яких відповідач повинен здійснити перебудову/ реконструкцію житлового будинку за рахунок коштів позивача і такий результат досягнуто.
Верховний Суд нагадує, що підставою для повернення безпідставно набутих коштів є те, що особа набула та зберегла без достатньої правової підстави грошові кошти іншої особи. Ситуація, коли особа отримала грошові кошти та фактично використала їх на ту мету, для досягнення якої ці кошти отримувала, не має ознак безпідставного збагачення.
Апеляційний суд, посилаючись на те, що сторони не узгодили істотні умови правочину, не врахував, що умови договору повинні бути чіткими й зрозумілими насамперед для сторін цього правочину. Суди не встановили, що у сторін виникли труднощі у розумінні чи виконанні умов договору будівельного підряду, оскільки його кінцева мета була досягнута - реконструкція будинку завершена.