Вірогідне припущення про смерть військовослужбовця внаслідок ракетного обстрілу збройними силами російської федерації під час виконання ним обов`язків військової служби
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової Касаційного цивільного суду від 24 червня 2025 року у справі № 740/3257/23
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила визнати померлим її сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого солдата військової частини НОМЕР_1 , з 17 травня 2022 року, місце смерті - селище Десна Чернігівського району Чернігівської області, із встановленням причини його смерті внаслідок загибелі через захист Батьківщини та відсічі збройної агресії російської федерації.
Таким чином, установивши, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок ракетного обстрілу збройними силами російської федерації під час виконання ним обов`язків військової служби 17 травня 2022 року, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив заяву.
Доводи касаційної скарги про те, що подання ОСОБА_1 цієї заяви до суду є передчасним, оскільки воєнні дії на території України тривають колегія суддів відхиляє як безпідставні та такі, що спростовуються частиною другою статті 46 ЦК України, у якій йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан, та висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, згідно з яким з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 який був чинним на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, Деснянська селищна територіальна громада була територією активних бойових дій з 24 лютого 2022 року до 31 березня 2022 року. На час настання події (ракетного обстрілу), за якої відбулася загибель військовослужбовця ОСОБА_1 , - ІНФОРМАЦІЯ_4 Деснянська селищна територіальна громада вже не була територією активних бойових дій.
Отже, саме з ІНФОРМАЦІЯ_3 має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, як дати настання події, за якої відбулася загибель ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою 26 травня 2023 року. Тож як на момент її звернення до суду з такою заявою, так і на час ухвалення судом першої інстанції рішення сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, що спростовує доводи Міністерства оборони України про передчасне звернення заявника до суду.
Посилання Міністерства оборони України в касаційній скарзі на те, що заява ОСОБА_1 не може розглядатися в окремому провадженні через можливе виникнення у майбутньому спору про право, який слід розглядати в позовному провадженні, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки Міністерство оборони України не зазначає між ким існує спір про право, тоді як для залишення заяви без розгляду існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128347172
Оголошення фізичної особи померлою у судовому порядку є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2025 року у справі № 753/8049/24
У справі, яка переглядається, заявниця просила суд оголосити померлим військовослужбовця, який загинув під час виконання бойового завдання на локації «ІНФОРМАЦІЯ_4» поблизу АДРЕСА_3 Донецької області під час проходження військової служби та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, 08 січня 2025 року Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) склав актовий запис про смерть ОСОБА_3 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - Донецька область, Бахмутський район, с. Андріївка.
Зазначене підтверджено й інформацією (яка є публічною), яку надала Верховному Суду у травні 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через підсистему «Електронний Суд».
З огляду на те, що оголошення фізичної особи померлою у судовому порядку є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності, а смерть ОСОБА_3 вже зареєстрована у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян 08 січня 2025 року, що вже не є припущенням, колегія суддів вважає, що відсутня правова необхідність для оголошення ОСОБА_3 померлим.
Суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128309233
Зникнення військовослужбовця в зоні бойових дій є підставою відмови у визнанні особи померлою
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2022 року № 33 «Про призначення службового розслідування за фактом з`ясування статусу військовослужбовців, військової частини НОМЕР_1 » комісією проведено службове розслідування з метою з`ясування статусу військовослужбовців, які зникли безвісти.
За результатами проведення службового розслідування 11 червня 2022 року складено акт № 13, згідно якого, відповідно до наказу командувача ГШ ЗС України від 15 грудня 2021 року № 180/ДСК та наказу командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 03 грудня 2021 року № 270 (по стройовій частині) частина військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 була залучена до складу сил і засобів, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях. З повномасштабним вторгненням на територію України російських окупантів, визначений особовий склад військової частини НОМЕР_1 виконував завдання за призначенням в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , що перебував в АДРЕСА_1 , було втрачено зв`язок. Їх стан, місце перебування для частини особового складу військової частини НОМЕР_1 , що виконувала бойове завдання з відсічі збройної агресії російської федерації на Запорізькому напрямку, було невідоме. Спроби з`ясувати будь-яку інформацію щодо визначеного особового складу жодних результатів не дали. За результатами службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2022 року № 32, стало зрозуміло, що частина особового складу військової частини НОМЕР_1 зникли безвісти. За результатом службового розслідування запропоновано вважати таким, що зник безвісти матроса ОСОБА_3 .
Таким чином, вказаний висновок не містить викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_3 в зазначену дату, а лише зазначає на втрату зв`язку з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , що перебував в АДРЕСА_1 , що обумовлює можливість вважати ОСОБА_3 таким, що зник безвісти.
ОСОБА_2 04 серпня 2022 року звернулася до СВ Дніпровського РУП ГУНП Дніпропетровської області із заявою про зникнення безвісти її брата ОСОБА_3 , військовослужбовця, матроса військової частини НОМЕР_1 , зв`язок з яким втрачено ІНФОРМАЦІЯ_1, коли останній перебував у м.Маріуполі Донецької області, по факту чого заведено кримінальне провадження 12022041030001345.
Головне Управління Національної поліції в Сумській області листом від 10 січня 2024 року за № 122/117/05/27-2024 повідомило, що станом на 08 січня 2024 року згідно з інформаційно-аналітичною системою «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ЄІС МВС України громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розшукується як особа, зникла безвісті, яка стала жертвою кримінального правопорушення за частиною третьою статті 110 КК України, розшук оголошено 02 червня 2022 року відділенням поліції № 3 (м.Першотравенськ) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Інформація щодо судимості ОСОБА_3 у зазначеному вище ресурсі відсутня.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що обставини справи не дають підстав припускати смерть ОСОБА_3 в певний час і за певних обставин, тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127901035
Встановлення судом апеляційної інстанції факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення місцевого суду, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті військовослужбовці в судовому порядку в межах окремого провадження
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 754/11243/23
Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, ОСОБА_2 , окрім посилання на те, що оскаржуване рішення стосується її прав, серед іншого, посилалась на наявність лікарського свідоцтва про смерть від 14 серпня 2023 року № 1174/НЕ (т. 1, а. с. 113-114), яким підтверджено факт смерті ОСОБА_4 . Крім того, нею до апеляційної скарги була додана копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06 вересня 2023 року (т. 1, а. с. 85).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.
Підпунктом «а» пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5, визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є, серед іншого, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.
Таким чином, враховуючи те, що на час відкриття провадження у справі 16 серпня 2023 року та ухвалення рішення місцевим судом 22 серпня 2023 року було наявне лікарське свідоцтво про смерть № 1174/НЕ, яке підтверджувало факт смерті ОСОБА_4 , отримане в установленому позасудовому порядку, на підставі якого можливо було здійснити реєстрацію смерті, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення місцевого суду та відмови у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки останній можна встановити в позасудовому порядку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріли справи не містять доказів неможливості отримання заявницею лікарського свідоцтва про смерть та проведення на його підставі державної реєстрації смерті, що було б підставою для встановлення факту смерті в судовому порядку. Навпаки, до апеляційної скарги ОСОБА_2 було додано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , що виключає можливість встановлення вказаного факту в судовому порядку.
Посилання заявника на те, що незалучення ОСОБА_2 у якості заінтересованої особи не є порушенням, відхиляються колегією суддів та не впливають на правильність висновків апеляційного суду, оскільки встановлення судом апеляційної інстанції факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення місцевого суду, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті ОСОБА_4 в судовому порядку в межах окремого провадження.