Встановлення факту перебування дітей на утриманні для звільнення від військової служби: наявність спору про право як підстава для залишення заяви без розгляду
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2026 року у справі № 333/6839/24
У справі, яка переглядається, заявник просив встановити факт перебування на його утриманні неповнолітніх дітей.
Метою встановлення факту заявник визначив можливість звільнення його від військової служби у разі перебування на його утриманні трьох і більше дітей відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що встановлення факту перебування на утриманні заявника двох неповнолітніх дітей може мати негативні наслідки для матері дітей.
З огляду на викладене правильними є висновки суду апеляційної інстанції про наявність у справі спору про право,зокрема, спору щодо участі одного із батьків у матеріальному забезпеченні/утриманні дітей та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманні дітей.
Апеляційний суд правильно роз`яснив заявнику його право звернутися з відповідними вимогами у порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України). А тому залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у цій справі не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті доступу заявника до національного судочинства.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133319369
Встановлення факту утримання пасинка для відстрочки від мобілізації
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2025 року у справі № 353/886/24
У справі, що переглядається заявник просить встановити факт перебування на його утриманні ОСОБА_5 , який є його пасинком та має рідного батька - ОСОБА_2.
Метою встановлення факту заявник визначив отримання права на відстрочку від мобілізації відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з утриманням трьох дітей.
Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що у справі наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі ОСОБА_2 (батька дитини)у вихованні та утриманні дитини ОСОБА_5 та/або ухилення від такої участі, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника, і підлягає розгляду в порядку позовного провадження та обґрунтовано змінив мотиви суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення їх переоцінки, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126395606
Встановлення факту утримання пасинків: спір про виконання батьківських обов’язків як перешкода для окремого провадження
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2025 року у справі № 670/373/24
У справі, яка переглядається, заявник просить встановити факт перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для ОСОБА_10 , як матері дітей, а також для ОСОБА_5 , як батька ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Водночас слід ураховувати, що доведення факту утримання дитини вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка не виконують своїх батьківських обов`язків, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьками своїх батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси цих осіб, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
З огляду на зазначене вбачається, що у справі, яка переглядається, наявний спір про право, зокрема спір щодо участі батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
За установлених у цій справі конкретних обставин факт перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129244718
Подарунки та епізодична допомога діда не підтверджують перебування дітей на утриманні
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 644/1574/23
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на утриманні її батька (діда дітей) ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявниця не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_4 її малолітнім дітям матеріальної допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування.
Апеляційним судом надано належну оцінку показам свідків, які вказали про факт отримання ОСОБА_4 певного доходу від виконання авторемонтних робіт. Разом з тим, вказані обставини не підтверджують майновий стан ОСОБА_4 та можливість надання ним постійної допомоги онукам, на що правильно звернув увагу суд апеляційної інстанції.
Також апеляційним судом надано належну оцінку показам свідків, які підтвердили, що ОСОБА_4 дійсно неодноразово приїжджав до онуків, проводив з ними дозвілля, купляв продукти харчування та дарував подарунки, але вказані обставини не доводять факт перебування дітей на утриманні ОСОБА_4 .
Будь-яких доказів надання ОСОБА_4 матеріальної допомоги на утримання дітей, зокрема шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок заявниці чи в інший спосіб, ОСОБА_1 суду не надала.
Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду та вважає, що надані ОСОБА_1 докази не є безспірним підтвердженням факту надання її батьком матеріальної допомоги її малолітнім дітям, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про незабезпечення повного та всебічного розгляду справи апеляційним судом та неврахування наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи в достатньому обсязі для правильного її вирішення та ухвалення законного судового рішення.