Визнання спадщини відумерлою: необхідність встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а не лише співпадіння реєстрації
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 624/93/25
Однією із обов`язкових умов визнання спадщини відумерлою є відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття.
Встановлено, що ОСОБА_2 , який є братом спадкодавця, у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_1 , проте його зареєстроване місце проживання збігається з останнім місцем проживання спадкодавця, що, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, може свідчити про фактичне прийняття ОСОБА_5 спадщини у відповідності до частини третьої статті 1268 ЦК України.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Тобто, у частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув та передчасно погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою, не встановивши при цьому факту постійного проживання спадкоємця за законом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а лише припустивши наявність такого юридичного факту.
Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134456250
Представництво прокурором інтересів територіальної громади у спорі про відумерлу спадщину
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2026 року у справі № 643/3336/22
У справі, яка переглядається, в апеляційній скарзі прокурор навів належне обґрунтування для звернення до суду в інтересах Харківської міської ради, що саме цей орган є компетентним у спірних правовідносинах, однак не виконує покладених на нього законом функцій, зокрема вказав, що оскаржуване заочне рішення суду унеможливлює визнання спірної квартири об`єктом відумерлої спадщини та порушує інтереси територіальної громади в особі Харківської міської ради.
Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» 07 серпня 2024 року Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова письмово повідомлено Харківську міську раду про намір звернутися до суду з апеляційною скаргою з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, однак відповідь Харківської міської ради до прокуратури не надійшла.
Враховуючи викладене, оскільки прокурор належним чином обґрунтував підстави для здійснення представництва інтересів Харківської міської ради в суді, то доводи касаційної скарги про те, що апеляційну скаргу подано неуповноваженою особою та щодо незалучення апеляційним судом до розгляду справи Харківської міської ради є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно поновив Салтівській окружній прокуратурі міста Харкова строк на подання апеляційної скарги, є необґрунтованими.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133578781
Визнання спадщини відумерлою за заявою кредитора
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2026 року у справі № 490/132/22
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Встановивши, що після смерті ОСОБА_1 спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, з часу відкриття спадщини сплив один рік, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання відумерлою спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 та складається із квартири АДРЕСА_4 та передання її у власність територіальної громади в особі Миколаївської міської ради.
Доводи касаційної скарги про те, що у цій справі існує спір про право, що виключає можливість розгляду заяви АТ «Сенс Банк» в окремому проваджені, є безпідставні, оскільки право кредитора спадкодавця на звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою прямо передбачено законом і така заява, за загальним правилом, розглядається в порядку окремого провадження. Тобто, сама собою відповідна заява кредитора не свідчить про виникнення спору про право, адже в ній відсутні вимоги про стягнення боргу чи звернення стягнення на забезпечувальне майно. Водночас, заперечення заінтересованої особи - Миколаївської міської ради проти задоволення заяви АТ «Сенс Банк» про визнання спадщини відумерлою не свідчать про існування спору про право. Спір про право у даному випадку буде мати місце, якщо були б встановлені особи, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 за законом або за заповітом. Оскільки у справі судами не встановлено існування спадкоємців, то спадщина визнається відумерлою та підлягає передачі її територіальній громаді. При цьому нормами закону не передбачено право територіальної громади на відмову від спадщини.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо ухвалення оскаржуваного рішення без перевірки та урахування відомостей про поручителя за кредитним договором, судового рішення на підставі якого було видано виконавчий лист від 26 грудня 2014 року, обґрунтованість видачі виконавчого листа, оскільки перевірка цих обставин, не є предметом розгляду окремого провадження про визнання спадщини відумерлою.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133708511
Визнання спадщини відумерлою після спливу понад 10 років з дня її відкриття
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2026 року у справі № 357/16644/23
Встановивши відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б в установленому законом порядку прийняли спадщину, ту обставину, що з часу відкриття спадщини минуло понад 10 років, а також з огляду на право кредитора спадкодавця звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим її заява підлягає задоволенню.
Посилання міської ради на те, що після смерті ОСОБА_2 ймовірно існують спадкоємці, права яких будуть порушені внаслідок визнання спадщини відумерлою, висновків судів не спростовують, оскільки з часу відкриття спадщини минуло понад 10 років, відомостей про те, що спадкоємці ОСОБА_2 вчинили будь-які дії щодо прийняття спадщини, чи є такими, що прийняли спадщину в силу закону, матеріали справи не містять і таких доказів судам не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Білоцерківської міської ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.