Суд дійшов висновку про визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини у зв’язку із хворобою
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 527/1229/24
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що строк для прийняття спадщини пропустив із поважних причин, оскільки з14 листопада 2023 року до 11 квітня 2024 року хворів на лівосторонню вогнищеву пневмонію, основний діагноз R99 захворювання дихальної системи.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходячи з того, що встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив із поважних об`єктивних причин, пов`язаних із хворобою, дійшов висновку про визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124143551
Про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 553/6658/22
Слід звернути увагу, що 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - постанова від 28 лютого 2022 року № 164), яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 пункт 3 виключено із постанови від 28 лютого 2022 року № 164.
Встановлено, що після отримання від приватного нотаріуса постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 вересня 2022 року у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду.
Враховуючи обставини цієї конкретної справи, а саме введення у країні воєнного стану, пов`язаного із військовою агресією російської федерації проти України, активні бойові дії та бомбардування м. Харкова та Харківської області, реальне існування загрози життю позивача, неодноразова зміна законодавства щодо прийняття спадщини у період дії воєнного стану, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992063
Важка, тривала хвороба позивача є поважною причиною пропуску ним строку для прийняття спадщини
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2024 року у справі № 173/903/22
Апеляційний суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини пропуску позивачем шестимісячного строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього, як спадкоємця, оскільки після смерті батька він захворів на важку хворобу, перебував на стаціонарному лікуванні, йому була проведена операція, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні докази.
Верховний Суд погоджується із таким висновками суду апеляційної інстанції, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 , пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки внаслідок хвороби перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з онкологічним захворюванням з 14 грудня 2020 року по 12 березня 2021 року у відділенні хірургії та трансплантації КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», під час якого 22 грудня 2020 року отримав оперативне лікування: лапоратомія діагностична.
У період з 09 квітня 2021 року по 08 липня 2021 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургії та трансплантації КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова».
Згідно з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що повний діагноз хворого - ОСОБА_1 є: рак кардії 1/3 тіла шлунку T4N2MO-4. Проростання в забрюшинний простір, ніжки діафрагм TNM. Стадія: Г. о. № 6703 від 18 листопада 2020 року - перенеподібно-клітинний рак. Ускладнення основного діагнозу: анемія 3 ст.
Пунктом 8 вказаної вище виписки позивачу вказані лікувальні та трудові рекомендації, а саме: рекомендована підготовка до спеціального лікування, гемостимулювання, нормалізація системи коагуляції. Консультація хіміотерапевта після підготовки ЗАК, ЗАС, ФНП, АСТ, ЛСТ, креатин, сечовою коагулограмою, АЧТЧ, МНС. Провести IГХА HER2neu у післяопераційному матеріалі (т. 2, а. с. 33).
Зазначене свідчить, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, про важку, тривалу хворобу позивача, що і є поважною причиною пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті батька.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119809219
На час смерті не було достовірно встановлено особу, а тому були відсутні офіційні дані про смерть, що об`єктивно унеможливлювало реалізацію позивачами своїх спадкових прав
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 333/6289/22
У справі, що переглядається:
звертаючись із позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що є спадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Нотаріус відмовила позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з тим, що пропущений строк для прийняття спадщини. Позивачі пропустили строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки до 03 лютого 2021 року (дня видачі свідоцтва про смерть спадкодавця) позивачі взагалі не знали і не могли знати про смерть спадкодавця та навіть не було юридично встановленого факту її смерті, а відтак формальних підстав вважати, що відкрилась спадщина. Наведені об`єктивні, непереборні та істотні труднощі перешкоджали позивачам реалізувати своє право на прийняття спадщини раніше;
при задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 суди вказали, що на час смерті ОСОБА_5 не було достовірно встановлено її особу, а тому були відсутні офіційні дані про її смерть, що об`єктивно унеможливлювало реалізацію позивачами своїх спадкових прав. До лютого 2021 року позивачі не тільки не знали про смерть ОСОБА_5 , але й не було юридично встановленого (зареєстрованого) факту смерті саме її, а тому навіть були відсутні формальні підстави вважати, що відкрилась спадщина після її смерті. Наведені об`єктивні, непереборні та істотні труднощі перешкоджали позивачам реалізувати своє право на прийняття спадщини. Також суди вказали, що позивачі у шестимісячний строк з дня офіційної реєстрації смерті саме ОСОБА_5 , видачі відповідного свідоцтва про смерть і повідомлення їм свідком про факт смерті ОСОБА_5 направили нотаріусу згадані заяви про прийняття спадщини, що свідчить про їх добросовісність та бажання прийняти спадщину;
суди встановили, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03 лютого 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 43 років у Вознесенівському районі міста Запоріжжя, про що 27 червня 2019 року складено відповідний актовий запис № 328;
суди встановили, що у червні 2019 року смерть ОСОБА_5 була зареєстрована як смерть іншої особи, і в позивачів були відсутні достовірні відомості про її смерть і відкриття спадщини;
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після померлої ОСОБА_5 і 28 липня 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надіслали до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кардаш Я. О. заяви, за змістом яких вони заявили, що повністю приймають як спадкоємці першої черги за законом спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 ;
суди врахували, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій;
за таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення позивачам додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Тому оскаржені рішення у частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 належить залишити без змін.