Дайджест правових позицій Верховного Суду щодо виконавчого провадження
Правові наслідки відновлення виконавчого провадження: обов’язок повторного пред’явлення виконавчого документа та неможливість подвійного виконання
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 202/16697/23
У разі відновлення виконавчого провадження після скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа, стягувач, якому повернуто такий виконавчий документ, зобов`язаний у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.
Разом з тим виконавчий лист від 15 грудня 2015 року № 0417/9215/2012 перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В. виконавче провадження № НОМЕР_2.
Тобто суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що у разі відновлення виконавчого провадження Стрийським відділом ДВС на виконання ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року у справі № 202/7598/23, виконавчий документ не буде пред`явлений до примусового виконання державному виконавцю відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», тому згідно з вимогами пункту 13 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем буде закінчено відновлене виконавче провадження у зв`язку з непред`явленням виконавчого документа у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стягувач повинен надати оригінал виконавчого документа, або його дублікат, який існує, у будь-якому випадку, в одному екземплярі, що унеможливлює виконання за виконавчим документом більше ніж одним виконавцем.
Положеннями Інструкції, статті 37, якою визначено підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено підстави для закінчення виконавчого провадження, не передбачено правових підстав для завершення виконавчого провадження у випадку скасування судом постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу при попередньому виконанні виконавчого документа.
Пункт 14 розділу ІІІ Інструкції регламентує дії державного виконавця у випадках, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, та встановлює обов`язок перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного і того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що відсутні належні та допустимі докази існування порушень положень Закону України «Про виконавче провадження» у діях приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В.
Доводи заявника касаційної скарги про те, що перебування на виконанні у державного та приватного виконавців одночасно одного й того самого виконавчого документу є незаконним та спричинить подвійне стягнення з боржника, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними висновками суду та тим, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 431 ЦПК України). Тобто заходи щодо примусового виконання рішення суду можуть вчинятися державним чи приватним виконавцями виключно при наявності у виконавчому провадженні оригіналу виконавчого листа. Отже, подвійне стягнення за виконавчим документом є неможливим, оскільки існує лише один виконавчий лист, який може перебувати лише в одного приватного, чи державного виконавця на примусовому виконанні.
Отже, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки вказаних обставин.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134579725
Дотримання строку на оскарження дій державного виконавця: момент початку перебігу та відсутність підстав для скасування судових рішень
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 квітня 2026 року у справі № 463/4617/22
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 29 серпня 2019 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2 в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 109 685,08 грн.
В матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка містить відмітки про виїзд боржника за межі України 31 липня 2018 року та повернення в Україну 30 квітня 2021 року. Також разом зі скаргою на дії державного виконавця ОСОБА_2 надав копію адвокатського запиту, отриманого Шевченківським ВДВС 10 червня 2022 року (вх. № 9604), на якому міститься розписка про ознайомлення адвоката Охмака М. В. з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_2 21 червня 2022 року. Скаргу на дії державного виконавця подано до суду 30 червня 2022 року, тобто в межах десятиденного строку з моменту, коли боржник дізнався про порушення його прав державним виконавцем шляхом прийняття постанов та вчинення дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, зі змістом яких особа мала можливість ознайомитися під час огляду матеріалів виконавчого провадження.
Доказів того, що боржник знав чи міг дізнатися про порушення його прав раніше 21 червня 2022 року, суб`єкт оскарження в порядку, визначеному процесуальним законом, а також всупереч принципу змагальності цивільного судочинства до суду не надав, в зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Отже, незазначення судами першої та апеляційної інстанцій мотивів та висновків стосовно вирішення питання про дотримання боржником строку на оскарження дій державного виконавця за умови підтвердження доказами, які містяться у справі, дотримання особою такого строку та відсутності доказів на спростування відповідної обставини не може слугувати безумовною підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень, а отже доводи касаційної скарги стосовно цієї обставини колегія суддів визнає необґрунтованими.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135515574
Видача дубліката виконавчого листа: втрата документа не з вини стягувача та незакінчення строку пред’явлення до виконання в умовах воєнного стану
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у справі № 759/10922/14-ц
Судом установлено і про це заявник зазначав в апеляційній скарзі, що втрата виконавчого документа відбулася не з вини банка, стягувача, а втрачено при пересиланні між органами державної виконавчої служби. При цьому стягувач своєчасно пред`явив виконавчий лист до виконання, тобто у строки, встановлені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», виконавче провадження було відкрито, проводилися виконавчі дії, після чого виконавчий лист не було повернуто стягувачу, а переправлено до іншого державного виконавчого органу, а при пересиланні його було втрачено.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.
При цьому слід ураховувати дію встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, з якою державний виконавець пов`язує неможливість виконання рішення суду, він закінчився 23 вересня 2021 року. Тому виконавчий лист міг бути пред`явлений протягом трьох років з дня закінчення строку дії наведеного мораторію.
У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.
З урахуванням наведеного достовірно встановлено, що оригінал виконавчого документа втрачено. Колегія суддів враховує, що на відміну від обставин, встановлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), на яку посилалися суди, у справі, що переглядається, банк звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строку його пред`явлення до виконання.
У зв`язку з викладеним суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого документа, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання не сплив.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134921400
Відмова у видачі дубліката виконавчого листа за відсутності доказів його втрати та пріоритет висновків суду першої інстанції
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у справі № 725/6951/18
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що 04 листопада 2019 року представник ТОВ «Кредитні Ініціативи» за довіреністю від 14 листопада 2018 року № 550 ОСОБА_2 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівців із заявою про видачу виконавчого листа та просив оригінал виконавчого листа надіслати йому за адресою: АДРЕСА_2 .
Супровідним листом від 05 листопада 2019 року суд першої інстанції надіслав на адресу представника ТОВ «Кредитні Ініціативи» - ОСОБА_2 виконавчий лист №725/6951/18, який отримано ним 11 листопада 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (т. 1 а. с. 324, 326).
Встановивши, що представником стягувача 11 листопада 2019 року отримано виконавчий лист, доказів втрати оригіналу виконавчого документа матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи, встановленим відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Скасовуючи ухвали суду першої інстанції та задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що заявник підтвердив належними доказами факт втрати виконавчого листа, оскільки матеріали справи містять докази отримання ним оригіналу виконавчого листа представником товариства Матвійчуком М. З.
Водночас висновки суду про те, що ОСОБА_2 , отримавши оригінал виконавчого листа, у подальшому не пред`явив його до виконання, а також не передав його товариству й відповідно після 24 лютого 2022 року його місце знаходження невідоме, є безпідставними та не підтверджені доказами, оскільки останній є діючим адвокатом, здійснює свою діяльність у м. Івано-Франківськ, обліковується у Раді адвокатів Івано-Франківської області.
Доказів на підтвердження факту неотримання або втрати оригіналу виконавчого листа, виданого судом у справі № 725/6951/18, матеріали справи не містять
Посилання апеляційного суду на те, що на момент надсилання судом першої інстанції ОСОБА_2 виконавчого листа його довіреність на представництво інтересів ТОВ «Кредитні Ініціативи» втратила чинність, не впливає на правильність висновку суду першої інстанції про відсутність доказів втрати виконавчого листа.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа та помилково скасував законне та обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції. Тому оскаржену постанову апеляційного суду належить скасувати та залишити силі ухвалу суду першої інстанції.