Дайджест правових позицій Верховного Суду щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП
Відповідальність служби автомобільних доріг за шкоду, завдану ДТП внаслідок неналежного утримання автодороги
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2026 року у справі № 278/1722/21
У справі, яка переглядається, суди установили, що у Житомирській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області, на балансі якої перебувають автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктами 1-3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
За загальними правилами доказування, визначеними у статтях 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області має нести відповідальність за шкоду, спричинену ДТП, оскільки вона є підприємством, на яке державою покладено обов`язок утримувати у належному стані та ремонтувати автомобільні дороги у Житомирській області.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області несе відповідальність перед учасниками дорожнього руху за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг неналежним утриманням автомобільних доріг у Житомирській області.
При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що матеріали справи не містять доказів здійснення ремонтних робіт на ділянці автодороги, де сталася ДТП, зокрема, підрядником ТОВ «Спец Комплект Постач», з яким договір підряду було укладеного 03 травня 2019 року. Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області зобов`язана була вчиняти всіх необхідних дій задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які перебувають на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином. Водночас невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133285133
Відшкодування шкоди, завданої ДТП, у розмірі фактично понесених витрат на ремонт транспортного засобу
Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 759/14746/22
Суди попередніх інстанцій встановили, що транспортний засіб, що належить ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень у наслідок зіткнення, яке перебуває у прямому причинному зв`язку із порушенням ОСОБА_2 правил дорожнього руху. Факт заподіяння шкоди за участі ОСОБА_2 та наявність його вини підтверджується матеріалами адміністративного провадження та є підставою цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 як обов`язку відшкодувати шкоду ОСОБА_1 .
Розмір шкоди, що покладений позивачем в обґрунтування позову становить 955 830,77 грн, який визначений у висновку експерта від 10 серпня 2022 року № 2051. Інший (альтернативний) розмір - 992 029,88 грн, за клопотанням відповідача про призначення експертизи у справі, визначений у висновку експертів від 09 жовтня 2023 року № 6092/23-52/6093/23-54.
Разом з тим, апеляційний суд встановив, що з аудіозаписів судових засідань вбачається, що до призначення у справі експертизи за клопотанням відповідача, представник позивача інформувала суд першої інстанції, що належний позивачу транспортний засіб перебував у ремонті (судове засідання 07 грудня 2022 року). У судовому засіданні 11 січня 2023 року представник позивача повідомив, що автомобіль відремонтовано.
В даному випадку всі докази щодо проведеного ремонту автомобіля позивач надала до постановлення ухвали суду першої інстанції про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Отже, суд апеляційної інстанції, врахувавши, що позивач здійснив ремонт пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визначення розміру збитків як реальної вартості матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що факт заподіяння шкоди за участі ОСОБА_2 та наявність його вини підтверджується матеріалами адміністративного провадження та є підставою цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 як обов`язку відшкодувати шкоду ОСОБА_1 , позивач надала докази розміру фактично понесених нею витрат на ремонт пошкодженого автомобіля, зробив обґрунтований висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133947196
Закриття справи про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків не звільняє суд від обов’язку встановити вину у спорі про відшкодування шкоди внаслідок ДТП
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у справі № 207/5014/24
У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 вересня 2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_5 , на автодорозі М-06-Київ-Чоп (на м. Будапешт через м. Львів, Мукачеве і Ужгород), 240 км 200 м допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого обом транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2023 року у адміністративній справі № 178/2966/23 провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку зі збігом строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Аналіз змісту вказаної постанови свідчить про те, що судом у адміністративній справі № 178/2966/23 не було вирішено питання про винуватість або не винуватість відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яке відбулось 16 вересня 2022 року.
Отже, така вина відповідача ОСОБА_1 , як обов`язковий елемент складу цивільного правопорушення, підлягала встановленню судом безпосередньо у справі, яка переглядається, про стягнення із нього шкоди.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, на вказане уваги не звернув, на основі аналізу наявних у справі доказів не вирішив питання про наявність або відсутність вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яке відбулось 16 вересня 2022 року, а лише послався на те, що така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності його вини в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог АТ «СК «Країна».
Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, безпідставно не сприяв у встановленні всіх обставин ДТП, яке відбулось 16 вересня 2022 року; не надав оцінку наявній у справі схемі місця ДТП та поясненням відповідача ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, а обмежився лише формальними посиланнями на їх наявність у своєму рішенні.
Суд апеляційної інстанції в силу своїх повноважень не виправив указаних процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, та безпідставно залишив оскаржуване судове рішення суду першої інстанції без змін.
Отже, оскільки суди попередніх інстанцій не з`ясували належним чином усіх фактичних обставин справи, не дослідили та не надали належної правової оцінки всім зібраним у справі доказам, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій з урахуванням обсягу їх повноважень, то відповідно до статті 411 ЦПК України Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду належить врахувати викладене, надати комплексну оцінку наявним у справі доказам; проаналізувати всі доводи, заперечення сторін; встановити обставини ДТП, яке відбулось 16 вересня 2022 року; вирішити питання про наявність або відсутність вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні вказаного ДТП, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, ухвалити законне і справедливе судове рішення у цій справі.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135234830
Відповідальність органу місцевого самоврядування за шкоду, завдану ДТП внаслідок неналежного утримання дороги, та відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за деліктним зобов’язанням
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2025 року у справі № 201/1763/22
У справі, що переглядається при зверненні до суду позивач вказувала, що 19 вересня 2020 року сталася ДТП, внаслідок якої її автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень, а вона - майнових збитків. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року провадження відносно водія ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому встановлено, що ДТП сталася в результаті наявності порушень при утриманні автомобільних доріг і незадовільного стану дорожніх умов, що, як наслідок, призвело до погіршення безпечних умов дорожнього руху. Розмір майнових збитків, завданих її транспортному засобу, становить 87 511,00 грн, а вартість експертного дослідження 2 500,00 грн. На відповідачів, крім розміру спричиненої майнової шкоди, покладається й обов`язок компенсувати їй як потерпілій збитки в порядку статті 625 ЦК України за весь час прострочення виконання деліктного зобов`язання;
При задоволенні позову суди виходили з того, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року відносно відповідачів встановлено факт вчинення відповідачами правопорушення відносно позивача; вказаною постановою суду встановлено факт завдання діями вказаної винної особи шкоди позивачу, а також наявність причинно зв`язку між винними діями відповідача та зазначеними наслідками у вигляді шкоди позивачу і відповідно винність цього відповідача в завданні шкоди, ця вина встановлена і доведена. Ділянка дороги (вулиці), де внаслідок неналежного утримання каналізаційних споруджень сталась ДТП, перебуває у власності територіальної громади міста Дніпра, а іншого балансоутримувача не визначено, то саме Дніпровська міська рада та виконком Дніпровської міської ради є відповідальними особами перед власником пошкодженого транспортного засобу за спричинені збитки.
Проте суди не звернули уваги, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Ця постанова не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили. При цьому в постанові зазначено, що: «про наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі свідчить відповідна помітка у схемі місця ДТП, у взаємозв`язку з чим, суд приходить до висновку, що порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 не є причиною даного ДТП, напроти, спричинення пошкоджень транспортному засобу відбулось в результаті наявності порушень при утриманні автомобільних доріг та незадовільного стану дорожніх умов, що як наслідок призвело до погіршення безпечних умов дорожнього руху, однак останнє є предметом розгляду в іншому судовому процесі, за умов складання уповноваженою посадовою особою відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП». Отже вина відповідачів не встановлювалась.
В той же час постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу, в частині щодо обставин, які мали місце (настання ДТП), та факту заподіяння ОСОБА_1 майнової шкоди. Тому суди помилково вважали висновки, викладені у постанові Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року в справі № 201/9342/20 щодо вини іншої особи (Дніпровської міської ради та/або виконавчого комітету Дніпровської міської ради) преюдиційними. Ці обставини підлягають доведенню на загальних підставах.
Суди встановили, що власником дороги, на якій сталось ДТП (вул. Набережна Перемоги), є територіальна громада міста Дніпра. Під час розгляду справи Дніпровська міська рада не надала доказів того, що ця дорога була передана на баланс дорожньо-експлуатаційної організації, до повноважень якої належить здійснення постійного контролю за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень. Отже, Дніпровська міська рада, не довела відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачу.
Тому суд першої інстанції помилково вважав, що належними відповідачами за вимогою ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, є виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Дніпровська міська рада. Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вказав, що належним відповідачем є саме Дніпровська міська рада. Проте у резолютивній частині рішення суду першої інстанції помилково зробив висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким стягнено солідарно з Дніпровської міської ради і виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 87 511,40 грн, витрати на автотоварознавче дослідження і оцінку розміру збитків в сумі 2 500,00 грн, інфляційні втрати в сумі 40 213,05 грн, 3 % річних в сумі 6 581,00 грн, а всього 136 805,45 грн.
Крім того, суди не врахували, що між ОСОБА_1 та Дніпровською міською радою договір про відшкодування шкоди не укладався. Рішення суду про стягнення з Дніпровської міської ради Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, яке не виконувалося відповідачем не ухвалювалось. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України, а саме інфляційних втрат у розмірі 40 213,05 грн, 3 % річних у розмірі 6 581,00 грн.
Таким чином, оскаржені судові рішення в частині вимог про солідарне стягнення з Дніпровської міської ради, виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, інфляційних втрат та 3 % річних слід скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з Дніпровської міської ради майнової шкоди в розмірі 87 511,40 грн, завданої внаслідок ДТП, та витрат на автотоварознавче дослідження і оцінку розміру збитків у розмірі 2 500,00 грн.