Про визнання недійсним договору дарування, свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання спадщини відумерлою
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 201/6810/19
У справі, яка переглядається, суди встановили, що після смерті ОСОБА_6 право власності на спірне майно було почергово зареєстроване за ОСОБА_8, ОСОБА_2 , ТОВ «Добровольбуд», а на час вирішення спору право власності на спірну частину домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 .
Серед підстав розглядуваного позову міської ради відсутні доводи про те, що останній набувач спірного майна є недобросовісним набувачем.
Отже, за обставин цієї справи вимоги про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності, є неналежними способами захисту і задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що розгляд справи у судах розпочався у 2019 року, а справа втретє переглядається Верховним Судом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності повернення справи на новий розгляд, а вважає за можливе частково задовольнити касаційну скаргу та змінити мотиви апеляційного суду щодо відмови у позові, виклавши їх в редакції цієї постанови.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126259042
Право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2025 року у справі № 645/7560/18
У справі яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що майно, на яке територіальна громада м. Хакрова в особі Харківської міської ради претендує, як на відумерлу спадщину, було відчужене на користь ОСОБА_2 , яка є добросовісним набувачем, тому апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання спірної квартири відумерлою спадщиною та передачу її позивачу задоволенню не підлягають.
Також апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин у цій справі при відчуженні спадкового майна територіальна громада м. Хакрова має право лише на відшкодування вартості спадкового майна за ринковими цінами, а таких позовних вимог прокурором заявлено не було.
Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті. А отже, застосовуючи аналогію закону, й територіальна громада в разі відчуження спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, або незбереження цього майна, на користь добросовісного набувача, має право на отримання лише грошової компенсації.
Таким чином, за обставин цієї справи, територіальна громада м. Харкова не може розраховувати на повернення спірної квартири АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Харкова, у зв`язку з її відчуженням добросовісному набувачу ОСОБА_2 , а має право лише на отримання грошової компенсації від особи, яка завдала такої шкоди.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129148060
Хоча особи не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але розгляд цієї справи, щодо визнання спадщини відумерлою, знаходиться у юридичному зв`язку між інтересами цих осіб і інтересами заявника у справі
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року у справі № 216/354/24
Частково задовольняючи заяву АТ «Укрексімбанк», суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття спадщини минуло більше одного року і спадкоємці після померлого відсутні, а тому кредитор вправі звернутися із відповідною заявою.
При скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення, апеляційний суд обґрунтовано врахував, що у домоволодінні, яке банк просить визнати відумерлим, зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (див. пункт 30).
Вказані особи до участі у розгляді справи не залучались.
В такій ситуації апеляційний суд зробив обґрунтовані висновки, що хоча особи не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але розгляд цієї справи, щодо визнання спадщини відумерлою, знаходиться у юридичному зв`язку між інтересами цих осіб і інтересами заявника у справі.
При цьому у провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, де предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між заявником та померлою особою - спадкодавцем (див. пункт 29).
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що 06 грудня 2023 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовляючи в задоволенні клопотання про залучення правонаступників ОСОБА_1 зазначив, що клопотання представника позивача про залучення правонаступників відповідача ґрунтується на припущеннях та домислах.
Отже, відмова суду ґрунтується на недоведеності відповідних обставин особою, яка подала клопотання.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги про те, що ухвалою суду у справі № 214/4507/15-ц від 06 грудня 2023 року встановлено, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 не є спадкоємцями ОСОБА_1 (див. пункт 15). Таким чином, встановлені апеляційним судом обставини свідчать, що задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою, без урахування інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , є передчасним.
Заявник не обґрунтував наявність підстав для визнання спадщини відумерлою і доводи касаційної скарги відповідних висновків апеляційного суду не спростовують. З урахуванням характеру цих правовідносин та застосовані судом апеляційної інстанції норми права, наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду не свідчить про застосування норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у перелічених заявником постановах.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124903905
Відсутність спадкоємців за заповітом і за законом після смерті особи дає підстави для визнання спадщини відумерлою, а також передачі належної спадкодавцю на час відкриття спадщини частини спірної квартири у власність територіальної громади
Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2025 року у справі № 205/5648/23
Вирішуючи спір, апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради про відсутність у ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_1 не є законним спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а є особою, яка претендувала на спадщину, що залишилася після її смерті, то мав довести наявність у нього права на спадкування на підставі статті 1264 ЦК України.
Крім того, апеляційний суд не встановив наявність інших спадкоємців за заповітом або за законом, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свою чергу відсутність спадкоємців за заповітом і за законом після смерті ОСОБА_3 дає підстави для визнання спадщини відумерлою, а також передачі належної спадкодавцю на час відкриття спадщини частини спірної квартири у власність територіальної громади м. Дніпра на підставі положень статті 1277 ЦК України.
За таких обставин судове рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини у вигляді 2/3 частини квартири АДРЕСА_4 відумерлою та передачу її територіальній громаді м. Дніпра не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу положень статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування у вказаній частині.
З огляду на те, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню в частині вирішення вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини у вигляді 2/3 частини квартири АДРЕСА_4 відумерлою та передачу її територіальній громаді м. Дніпра, з передачею справи у цій частині на новий розгляд. Верховний Суд врахував, що суд апеляційної інстанції не усунув усіх порушень, допущених місцевим судом під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальним законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий апеляційний розгляд.
Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу з додержанням вимог процесуального права, дослідити та належно оцінити подані сторонами докази, з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.