Дайджест правових позицій Верховного Суду про стягнення в порядку спадкування недоотриманої пенсії
Огляд підготовлено Вищою школою адвокатурою Національної асоціації адвокатів України
Огляди
23.10.2025

Позивачка успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24

За викладених обставин, апеляційний суд правильно скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивачки, як спадкоємця за законом, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Доводи касаційної скарги про те, що сума коштів на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/1850/22 не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду з підстав не передбачених законом, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1  є спадкоємцем за законом першої черги, яка у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2, інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, а тому позивачка успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Отже аргументи касаційної скарги про неналежність невиплаченої пенсії до складу спадщини є безпідставними.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130710685

Невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2025 року у справі № 761/25098/23

У справі, що переглядається підставою своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає наявність у неї як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка права на спадкування суми пенсії, яку неотримав за життя її чоловік - ОСОБА_2 , та яку мало нарахувати ГУ ПФУ у м. Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2021 року у справі № 640/20737/20.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2021 року у справі № 640/20737/20, яким ГУ ПФУ у м. Києві було зобов`язано провести йому перерахунок та виплатити відповідне підвищення до пенсії. Вказане судове рішення не було пред`явлено до примусового виконання, виконавчий лист не видавався, виконавче провадження щодо виконання цього судового рішення не відкривалося. Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання судового рішення не проводився, конкретна сума перерахованої пенсії не визначена, відповідно, сума недоотриманої пенсії відсутня, тоді як предметом спадкування можуть бути лише конкретні (визначені) суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Апеляційний суд не врахував, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Суди встановили, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 у справі № 640/20737/20 набрало законної сили 12 травня 2021 року (після повернення апеляційної скарги ГУ ПФУ в м. Києві ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року), позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що позивач набула право на отримання нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії свого чоловіка. Проте суд першої інстанції не врахував, що провести нарахування відповідної суми пенсії, яку недоотримав за життя чоловік позивача, ГУ ПФУ в м. Києві зобов`язане згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року у справі № 640/20737/20. Тому касаційний суд скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і задовольняє позовні вимоги частково.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128844731

Верховний Суд зменшив розмір стягнення недоотриманої пенсії через недоведеність розрахунків позивачки

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 201/11074/23

Позивачка не довела правильності своїх розрахунків. Нею не спростовано часткової сплати недоотриманої пенсії її померлого батька, а саме: у липні 2023 року - 557, 32 грн, у вересні 2023 року - 2 093, 00 грн, у жовтні 2023 року - 1 299, 47 грн, у жовтні 2023 року 3,53 грн, загалом на 3 953,32 грн (а. с. 64).

Враховуючи ту обставину, що відповідач визнає, що по особовому рахунку ОСОБА_2 обліковується загальний борг з нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 липня 2021 року у розмірі 729 156, 48 грн, а позивачка не довела достовірності розрахунку суми заборгованості (щомісячної пенсії ОСОБА_2 у розмірі 15 599, 37 грн за кожен місяць, починаючи з 07 листопада 2014 року), Верховний Суд, враховуючи стандарти доказування у цивільній справі, баланс прав та інтересів сторін спору, дійшов висновку, що розмір загального боргу з нарахованої та невиплаченої пенсії доцільно визначити у розмірі 725 203, 16 (729 156, 48 - 3 953, 32 = 725 203, 16) грн, а тому судові рішення підлягають зміні, шляхом зменшення загальної суми, яка підлягає стягненню на користь позивачки.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів (з урахуванням принципу змагальності сторін спору і більшої переконливості), обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у частині визначення недоотриманої батьком позивачки - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії і встановлення цієї суми у розмірі 725 203, 16 грн, що є частковим задоволенням позовних вимог. У задоволенні решти заявлених позовних вимог належить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122092236

Суди не перевірили розрахунок позивачки та не з`ясували, право на стягнення якої суми коштів має позивачка

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23

У справі, що переглядається при частковому задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що: процесу виконання рішення суду в частині виплати пенсійних нарахувань передує процес їх розрахунку, який покладається у виключну компетенцію відповідача; позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру нарахованої пенсії саме в сумі 130 376 грн, заявлені вимоги ґрунтуються на власних розрахунках. При залишенні рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд вказав, що призначення, перерахунок, надання та одержання особою пенсійних виплат є виключною прерогативою органів Пенсійного фонду України та аналіз правильності відповідних рішень може бути наданий судом лише у випадку їх оскарження в порядку адміністративного судочинства. Рішення надійшло до ГУ ПФУ у Житомирській області 17 серпня 2021 року; право на перерахунок певних виплат мала винятково спадкодавець, що була їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з її суб`єктивним правом, а у позивача як спадкоємця не виникло права вимагати перерахунку суми 44 132,96 грн, яка нарахована, але не виплачена за життя спадкодавця.

Суди не звернули уваги, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Тому суди зробили неправильний висновок про застосування статті 1227 ЦК України та про відмову в позові про стягнення 86 243,04 грн.

При визначенні розміру заборгованості відповідача, суди зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Як наслідок суди не перевірили розрахунок позивачки та не з`ясували, право на стягнення якої суми коштів має позивачка. Тому судові рішення в оскарженій частині слід скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291128