Дайджест правових позицій Верховного Суду про підтвердження повноважень адвоката
Ордер адвоката без QR-коду не підтверджує повноваження на представництво в суді
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2026 року у справі № 760/9401/13-ц
На підтвердження своїх повноважень адвокат Гладиш Я. М. додала до апеляційної скарги копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27 вересня 2018 року серії КВ № 6204, а також ордер від 21 листопада 2021 року серії АА № 0015511, який не згенерований у відповідному розділі особистого кабінету адвоката на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України та не містить обов`язкового реквізиту - двовимірного штрих-коду (QR-коду) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.
З урахуванням приписів Положення № 41 зазначений штрих-код (QR-код) є обов`язковим реквізитом ордера незалежно від форми його виготовлення - паперової чи електронної. Ордер із таким реквізитом формується виключно в «Особистому кабінеті адвоката» на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України, а належно оформлений ордер може бути скріплений кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог законодавства та положень, що регулюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Отже, доданий до апеляційної скарги ордер не є належним і допустимим документом, який підтверджує повноваження адвоката Гладиш Я. М. на представництво інтересів АТ «УкрСиббанк» у Київському апеляційному суді.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Доводи касаційної скарги про належне підтвердження повноважень адвоката Гладиш Я. М. не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх повноважень вона додала до апеляційної скарги виключно копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер. Водночас поданий ордер не відповідає вимогам Положення № 41, оскільки не містить обов`язкового реквізиту - QR-коду та не згенерований у встановленому порядку через «Особистий кабінет адвоката», що виключає можливість визнання його належним і допустимим доказом повноважень представника.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137300840
Недоведеність надання юридичних послуг виключає можливість стягнення їх вартості
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2026 року у справі № 197/397/17
Судами попередніх інстанцій установлено, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду докази, що встановлюють правовідносини між сторонами (договір про надання юридичних послуг), однак не надав доказів, які підтверджують фактично надання / отримання послуг за договором про надання юридичних послуг, як підставу для вимоги про їх оплату.
Відповідачка надала позивачу документи (копії, оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно, копії банківських договорів, квитанцій тощо). При цьому доказів опрацювання таких доказів (документів) суду надано не було.
Судами встановлено, що опрацювання документів, підрахунок вартості майна відповідачки та третьої особи, запити, всі ці дії позивач вчинив не в період співпраці з відповідачкою (з 20 листопада 2015 року до 19 березня 2016 року), а після відмови відповідачки від його послуг та його письмового звернення до відповідачки з вимогою оплати послуг за договором.
Подані позивачем докази не дають можливості встановити, які послуги з правової допомоги надавались відповідачці і в якому обсязі. Натомість суди встановили, що позивач не подавав до суду позов в інтересах ОСОБА_2 , не складав проект мирової угоди, де б перераховувалось майно відповідачки після розв`язання спору про поділ майна та коштів, не подавав адвокатських запитів до третіх осіб тощо.
Позивач не довів виконання/надання відповідачці послуг, передбачених умовами договору про надання юридичних послуг від 20 листопада 2015 року, вартість яких мала оплатити відповідачка.
Отже, порушення прав позивачасудами попередніх інстанцій не встановлено, тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку відмову у задоволенні позову.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137215685
Ордер адвоката є самостійним документом для підтвердження повноважень
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2026 року у справі № 759/5230/25
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що адвокат Бондар А. В. не надав належних документів на підтвердження повноважень на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи немає договору про надання правової допомоги від 26 жовтня 2024 року № б/н, який в розумінні положень статті 62 ЦПК України може підтверджувати повноваження адвоката як представника.
Із зазначеним висновком апеляційного суду колегія суддів не погоджується з таких підстав.
З матеріалів справи відомо, що: до апеляційної скарги адвокат Бондар А. В., який діє від імені ОСОБА_1., додав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6319 і ордер на надання правничої (правової) допомоги від 11 березня 2025 року серії 0051405; на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху адвокат Бондар А. В., надав ордер на надання правничої (правової) допомоги від 10 липня 2025 року серії 0054305.
Таким чином, повноваження представника позивача - адвоката Бондара А. В. підтверджуються ордером, який є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 .
Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права і висновок суду апеляційної інстанцій про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, оскільки ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером ЦПК України не вимагає.
Неврахування апеляційним судом вказаних правових висновків призвело до порушення норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою, що є підставою для її скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133650131
Обов'язок представника додати до апеляційної скарги довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника лише якщо документи, які посвідчують повноваження, раніше не подавалися
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 715/2742/24
У справі, що переглядається 22 серпня 2025 року Биндю В. І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 липня 2025 року. Долучив копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 Биндю В. І. від 01 серпня 2024 року, зокрема у всіх судових установах.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2025 року витребувано з Глибоцького районного суду Чернівецької області матеріали справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд вважав, що в нього відсутня інформація про те, чи є Биндю В. І. адвокатом, оскільки ні ордера, ні свідоцтва про адвокатську діяльність до апеляційної скарги не надано, та матеріали справи не містять. Тому вважав, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не підтверджено її повноваження.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія посвідчення адвоката України - Биндю В. І., долучена до справи в суді першої інстанції. При цьому копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 Биндю В. І. долучив до апеляційної скарги.
Апеляційний суд також не врахував, що парламентом покладено обов'язок представника додати до апеляційної скарги довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника лише якщо документи, які посвідчують повноваження, раніше не подавалися; апеляційний суд при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження позбавлений можливості повернути апеляційну скаргу, якщо він вирішує це питання за наявності матеріалів справи, в яких містяться документи, що посвідчують повноваження представника.
З урахуванням наведеного підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з ненаданням документів на підтвердження того, що Биндю В. І. є адвокатом, в апеляційного суду не було.
Тому оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.