Якщо спадкове майно відчужене особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача територіальна громада у цих правовідносинах має право лише на отримання грошової компенсації його вартості
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 757/53137/21-ц
Прокурор зазначає, що Київська міська рада хоч і не є власником спірного майна до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою, проте в силу закону саме на неї покладено обов`язок щодо захисту прав територіальної громади, що свідчить про наявність законного інтересу, який полягає в тому, щоб майно, яке може бути визнане відумерлою спадщиною, не було незаконно виведено зі спадкової маси, оскільки від цього залежить подальша можливість переходу такого майна у власність територіальної громади. Вказує, що звернення прокурора до суду (щодо повернення спірного майна) фактично спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення у власність територіальної громади майна, яке вибуло з її власності незаконно.
Ураховуючи наведені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також практику Великої Палати Верхового Суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про визнання спадщини відумерлою задоволенню не підлягають, адже територіальна громада у цих правовідносинах має право лише на отримання грошової компенсації його вартості, оскільки спадкове майно відчужене особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача.
З огляду на те що позивач не має жодних майнових прав на спірне майно, а має лише право на компенсацію його вартості, не підлягають задоволенню і вимоги про витребування цього майна від добросовісного набувача.
З огляду на те, що у задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з обранням позивачем неефективнго способу захисту, питання щодо пропуску строку позовної давності не розглядається, а тому суд першої інстанції помилково зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності, як підставу для відмови у позові.
Оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яке відповідало вимогам закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину шляхом виключення з неї посилання на пропуск позовної давності як підставу для відмови у позові.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125264974
Встановивши наявність підстав для визнання спадщини відумерлою та переходу права власності на спірну квартиру до територіальної громади, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури в інтересах держави в частині витребування спірної квартири
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 757/18879/20-ц
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Однак відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається з моменту реєстрації цього права.
Зміст зазначених норм права свідчить про те, що спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.
До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
При цьому, за положеннями глави дев`ятої розділу IV ЦПК України, справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.
За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.
Установивши наявність підстав для визнання спадщини відумерлою та, відповідно, переходу права власності на спірну квартиру до територіальної громади м. Києва, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог першого заступникв керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради в частині витребування спірної квартири від ОСОБА_1 .
Суди попередніх інстанцій правильно врахували, що звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на задоволення легітимної мети, яка полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади комунального нерухомого майна (квартири), яке незаконно вибуло на підставі підробленого правочину.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125265164
Законодавство не містить положень про можливість територіальної громади отримати відчужене майно в натурі та/або способи захисту інтересів територіальної громади у випадку, якщо спадщина була незаконно відчужена іншій особі, що позбавило територіальну громаду отримати майно у свою власність як відумерле в установленому порядку
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року у справі № 643/3012/20
Позивач просив витребувати квартиру з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради і суди цю вимогу задовольнили. Тобто позивач під сумнів не ставив, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем. Тому суди вважали, що добросовісність ОСОБА_1 презюмується, висновків про протилежне судові рішення не містять.
Проте суди вважали, що майно може бути витребувано у ОСОБА_1 , так як вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом, а втручанням у право власності ОСОБА_1 не може вважатися непропорційним.
Суди не врахували, що територіальна громада не є власником або законним користувачем спадкового майна, яке незаконно вибуло з володіння спадкодавця, а тому у неї немає підстав для витребування майна на свою користь як неволодіючого власника або користувача на підставі статті 388 ЦК України. Законодавство не містить положень про можливість територіальної громади отримати відчужене майно в натурі та/або способи захисту інтересів територіальної громади у випадку, якщо спадщина була незаконно відчужена іншій особі, що позбавило територіальну громаду отримати майно у свою власність як відумерле в установленому порядку. Тому у таких справах по аналогії закону підлягають застосуванню положення статті 1280 ЦК України, відповідно до яких територіальна громада має право вимагати передання (витребування) спадкового майна в натурі від особи, яка незаконно заволоділа ним, що є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте така можливість виключається в разі відчуження спадкового майна на користь добросовісного набувача. У разі продажу спадкового майна іншій особі, яка є добросовісним набувачем, закон передбачає спосіб захисту порушеного інтересу територіальної громади та спосіб відновлення її інтересу на спадкове майно за відсутності спадкоємців лише шляхом отримання грошової компенсації. З метою захисту порушеного права чи інтересу територіальної громади при відчуженні спадкового майна розмір грошової компенсації вартості цього майна визначається, виходячи з його ринкової вартості на час розгляду спору в суді або на час добровільного врегулювання спору між сторонами цих правовідносин.
За обставин у цій справі при відчуженні спадкового майна територіальна громада має право лише на компенсацію вартості спадкового майна за ринковими цінами, а тому позовні вимоги про визнання спадщини відумерлою та витребування спірної квартири (передачу її територіальній громаді) задоволенню не підлягають. Вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є неналежними способами захисту і тому не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124903907
Встановивши, що ОСОБА_1 не наділена правом кредитора до померлого боржника у зв`язку з тим, що не виконала зобов`язання за кредитним договором, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання спадщини відумерлою за її позовом
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2025 року у справі № 372/1162/24
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 ЦК України. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них ( частина четверта статті 1277 ЦК України).
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Обґрунтовуючи підстави заяви, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є кредитором померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за зобов`язаннями, які виникли на підставі кредитного договору від 13 грудня 2007 року, оскільки заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року у справі № 2-88/11 з ОСОБА_2 та неї, як поручителя, стягнуто солідарно заборгованість за цим договором.
Відповідно до частин першої-другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 поручилась за виконання ОСОБА_2 кредитних зобов`язань на підставі укладеного 13 грудня 2007 року з ВАТ «Кредитпромбанк» договору поруки № 49.32/98/П1/07-НВз.
Пунктом 2.4. вказаного договору поруки визначено, що після перерахування поручителем усієї сум заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, до поручителя переходять всі права вимоги банку до позичальника.
Встановивши, що ОСОБА_1 не наділена правом кредитора до померлого боржника ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що не виконала зобов`язання за кредитним договором, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання спадщини відумерлою за її позовом.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду та вважає, що доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.