Дайджест правових позицій Верховного Суду щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу
Огляд підготовлено Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України
Огляди
30.10.2026

Дайджест правових позицій Верховного Суду щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу

Встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу в окремому провадженні неможливе за наявності спору про право на одноразову грошову допомогу

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2026 року у справі № 147/1184/25

У справі, встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо реалізації права на отримання виплат у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Встановивши, що у загиблого ОСОБА_3 є інші члени сім`ї, зокрема його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а встановлення заявленого юридичного факту призведе до зменшення його частки одноразової допомоги, тому вплине на його права та інтереси, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність спору про право та залишив заяву ОСОБА_1 , подану в порядку окремого провадження, без розгляду.

Доводи касаційної скарги про те, що заінтересовані особи не оспорюють встановлення такого факту, суд відхиляє, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/948/18, якщо суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

У цій справі вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу безпосередньо впливає на реалізацію прав дитини на отримання одноразової допомоги, яка не залучена до участі у справі, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність спору про право, що виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138952865

 

Встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах не породжує права на спадкування за наявності спадкоємця попередньої черги, але має юридичне значення для визнання майна спільною сумісною власністю

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2026 року у справі № 278/3900/23

У справі що переглядається ОСОБА_1 через свого представника звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у шлюбних відносинах зі спадкодавцем. Вказувала, що встановлення цього факту їй необхідно для визнання майна, придбаного за час перебування у фактичних шлюбних відносинах, спільною сумісною власністю та отримання права на спадщину, оскільки відносно спадкового майна існує спір з братом померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що під час розгляду справи доведено той факт, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали з серпня 2013 року однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу, а тому заява підлягає частковому задоволенню. З огляду на те, що з метою отримання ОСОБА_1 права на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 та визнання спільно придбаного майна спільною сумісною власністю, виникла необхідність у встановленні факту перебування їх у фактичних шлюбних відносинах до смерті спадкодавця, тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суди встановили, що згідно листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С. Л. № 1181/01-16 від 01 грудня 2023 року, відповідно до спадкової справи № 102/2022 із заявами про прийняття та/відмову від прийняття спадщини звернувся брат померлого ОСОБА_2 , який прийняв спадщину; інших осіб, які б звернулися із заявами, немає, але суди не звернули увагу на те, що проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

У цій справі брат померлого ( ОСОБА_2 ) відноситься до другої черги спадкоємців, тоді як позивачка, у разі встановлення факту проживання однією сім`єю, - до четвертої. Оскільки спадкоємець попередньої (другої) черги ОСОБА_2 вже прийняв спадщину, право на спадкування у позивачки виникне лише у разі визнання його прийняття незаконним або усунення від спадщини.

Враховуючи викладене факт перебування позивача у шлюбних відносинах зі спадкодавцемдля отримання права на спадщину, в цій конкретній справі, не породжує юридичних наслідків для позивачки.

В той же час оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про задоволення позовних вимог про встановлення факту перебування у шлюбних відносинах зі спадкодавцем з метою визнання майна, придбаного за час перебування у фактичних шлюбних відносинах, спільною власністю.

Отже, оскаржувані судові рішення необхідно змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137690588

 

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу можливе в порядку окремого провадження за відсутності реального спору про право. саме по собі подальше звернення за соціальними виплатами не свідчить про наявність такого спору

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2026 року у справі № 751/5078/25

У цій справі, стверджуючи про наявність спору про право, суди не встановили, між ким існує такий спір, оскільки його існування повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Також суди не взяли до уваги, що у цій справі установлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню заявниці до відповідних органів, зокрема, за отриманням достовірних відомостей про місцеперебування чоловіка, зниклого безвісти за особливих обставин, обставини його загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), а також за соціальним захистом у порядку, визначеному законодавством України.

Суди не врахували, що між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право, оскільки останнє не є суб`єктом отримання соціальної допомоги.

Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про те, що належне ОСОБА_4 грошове забезпечення може отримуватися його батьками, які у цій справі є зацікавленими особами, не підтверджують наявності спору про право. Заперечень цих осіб проти встановлення факту, що має юридичне значення, матеріали справи не містять.

Суди залишили поза увагою, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має самостійне юридичне значення, а його встановлення не вирішує питання щодо наявності чи відсутності у заявниці права на будь-які виплати або соціальні гарантії, а лише створює умови для подальшої реалізації таких прав.

Ураховуючи викладене, суди дійшли передчасного висновку про відмову у відкритті окремого провадження у зв`язку з існуванням спору про право. Такий висновок не відповідає завданню цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000519

 

Встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу як підстава для визнання майна, набутого за період спільного проживання, об’єктом спільної сумісної власності та визнання права на його 1/2 частину

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 753/13573/23

Вирішуючи спір у цій справі та задовольняючи вказані вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачка належними та допустимими доказами довела факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з  ОСОБА_2 у період з 01 серпня 2014 року до 31 липня 2017 року.

Оскільки висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є помилковими, тому наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, свідчить і про наявність підстав, передбачених статтею 74 СК України вважати, щоспірна квартира є такою, що належать на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки інвестування грошових коштів за договором про участь у Фонді фінансування будівництва від 17 грудня 2015 року № 72953 було здійснено  ОСОБА_2 зачас проживання сторонами однією сім`єю без реєстрації шлюбу, об`єкт інвестування за цим договором - квартира АДРЕСА_2 входить до складу їх спільної сумісної власності, частки яких є рівними.

Отже, вирішуючи спір у цій справі та задовольняючи позовні вимогисуд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачка належними та допустимими доказами довела факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачем, а тому має право на половину спільного сумісного майна, набутого ними за цей час в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти, а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Натомість відповідач не довів, що спірна квартиру є його приватною власністю, тобто ОСОБА_2 не спростував презумпцію спільної сумісної власності на цей об`єкт.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135479085