Адвокат, який замовляє експертизу, працює одразу у двох різних економіках. В одній ціна порахована державою наперед і не підлягає обговоренню. В іншій ціни не існує взагалі, доки сторони не підписали договір. Плутанина між цими моделями коштує клієнту грошей, а адвокату — відмови у відшкодуванні судових витрат.
Два суб'єкти — один процесуальний результат
Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII розрізняє державні спеціалізовані установи (науково-дослідні інститути судових експертиз Мін'юсту, експертні служби МВС, Міноборони, СБУ, ДПСУ, бюро судово-медичної та судово-психіатричної експертизи) і атестованих судових експертів, які не є працівниками таких установ. Процесуальна вага їхніх висновків однакова: і ГПК, і ЦПК, і КАС, і КПК оперують єдиною категорією «висновок експерта».
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 910/701/17 підтвердив, що висновок може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є її працівником, або іншим фахівцем з відповідної галузі знань. Єдине жорстке обмеження — предметне: криміналістична, судово-медична та судово-психіатрична експертизи проводяться виключно державними спеціалізованими установами (ст. 7 Закону № 4038-XII). Усі інші види відкриті для приватного сегмента.
А от економіка цих двох суб'єктів побудована на протилежних принципах.
Державна установа: тариф, який не обговорюють
Тут діє нормативно-тарифна модель. Вартість дослідження є добутком двох величин: кількості експертогодин, необхідних для відповіді на поставлені питання, і нормативної вартості однієї експертогодини.
Норматив встановлюється відомчим наказом і щороку індексується станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін — такий механізм закладено постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710. Станом на 2026 рік:
● науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції — 458,01 грн без ПДВ (наказ Мін'юсту від 06.02.2026 № 322/5, зареєстрований у Мін'юсті 10.02.2026 за № 188/45582, чинний з 25.02.2026; попередній показник — 424,08 грн);
● Експертна служба МВС — 481,36 грн (наказ МВС від 16.03.2026 № 246, чинний з 17.04.2026).
Другий множник — кількість годин — визначається не домовленістю, а відомчими нормативами витрат часу з поправкою на вид експертизи, кількість і формулювання питань, обсяг та стан об'єктів дослідження, необхідність експерименту, комісійність чи комплексність. Саме тому дві однакові за назвою експертизи в одній установі можуть відрізнятися за ціною в рази, і саме тому замовник отримує не комерційну пропозицію, а односторонній розрахунок.
|
Ключове непорозуміння практики. Нормативна експертогодина — це не ціна експертизи, а лише множник. Питання «скільки коштує почеркознавча експертиза» не має відповіді доти, доки установа не порахувала трудовитрати за конкретними об'єктами. Клієнту про це варто казати одразу — інакше різниця між очікуванням і рахунком стає конфліктом між адвокатом і клієнтом. |
Окремий блок — строк оплати. Згідно з п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Мін'юсту від 08.10.1998 № 53/5), несплата вартості робіт протягом 45 календарних днів має наслідком повернення матеріалів справи без виконання. Порядок надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Мін'юсту врегульовано постановою КМУ від 27.07.2011 № 804.
Приватний експерт: ціна договірна, межа — співмірність
Для експертів, які не працюють у державних спеціалізованих установах, нормативна експертогодина не є обов'язковою. Стаття 15 Закону № 4038-XII прямо передбачає, що і державні спеціалізовані установи, і фахівці, які не є їх працівниками, виконують інші роботи на договірних засадах. Особливості діяльності таких експертів визначені Інструкцією, затвердженою наказом Мін'юсту від 12.12.2011 № 3505/5, — але вона не містить тарифної сітки.
Отже, ціна формується вільно: погодинна ставка, фіксована сума за висновок або комбінована модель. На неї впливають рідкісність експертної спеціальності, вартість обладнання та ліцензійного програмного забезпечення, необхідність залучення сторонніх лабораторій, строк виконання і податковий статус експерта.
Свобода ціни не означає свободи від контролю. Процесуальні кодекси встановлюють подвійний фільтр. По-перше, розмір витрат на підготовку висновку на замовлення сторони, проведення експертизи чи залучення спеціаліста встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. По-друге, цей розмір має бути співмірним зі складністю роботи, її обсягом і часом, витраченим на виконання; у разі недотримання співмірності суд за клопотанням іншої сторони може зменшити суму, що підлягає розподілу (ч. 4–6 ст. 127 ГПК, відповідні частини ст. 139 ЦПК, ст. 138 КАС).
Важлива деталь, яку часто ігнорують опоненти: обов'язок доведення неспівмірності покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. Тобто мовчазне «дорого» не працює — потрібен розрахунок.
Хто фінансує: карта джерел
|
Ситуація |
Джерело фінансування |
|
Кримінальне провадження: експертиза за дорученням слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в державній спеціалізованій установі |
Кошти, що цільовим призначенням виділяються установі з Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК) |
|
Кримінальне провадження: замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисника, потерпілого чи його представника |
За рахунок замовника (ч. 4 ст. 15 Закону № 4038-XII; ч. 1 ст. 122 КПК) |
|
Експертні дослідження та обстеження поза кримінальним провадженням у державній спеціалізованій установі |
За рахунок замовника (ст. 15 Закону № 4038-XII) |
|
Цивільний, господарський, адміністративний процес: експертиза, призначена судом |
Авансування стороною, на яку покладено оплату, з подальшим розподілом судових витрат (ст. 127 ГПК, ст. 139 ЦПК, ст. 138 КАС) |
|
Висновок експерта на замовлення учасника справи (позасудове замовлення) |
За рахунок замовника; відшкодування — за наслідками розподілу судових витрат |
|
Окреме провадження: експертиза за ініціативою суду; звільнення від сплати судового збору |
Коштом Державного бюджету України (ст. 139 ЦПК) |
Судова практика, що окреслює межі
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 зняла давню суперечку про «позапроцесуальні» експертизи. Визначальним є не момент замовлення дослідження (до чи після відкриття провадження), а безпосередній зв'язок витрат із розглядом справи. Відмова у відшкодуванні витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення, — особливо коли суд поклав відповідний висновок в основу рішення, — не узгоджується із засадами розумності, добросовісності та справедливості.
Касаційний господарський суд у справі № 922/3982/23 зробив крок далі й фактично визнав фінансову доступність експертизи елементом права на суд. Ухвалою суду експертизу було доручено одному державному інституту, який виставив рахунок понад 302 тис. грн і повідомив про строк виконання, що фактично сягав шести місяців. Після клопотання сторони суд доручив те саме дослідження іншому державному інституту — за близько 72,7 тис. грн і в межах 90 днів. ВС підтримав цей підхід: пряма норма про зміну експертної установи в ГПК відсутня, але немає й заборони, а надмірна вартість у поєднанні з воєнними обставинами та фінансовим станом сторони робить експертизу недоступною. Несплату рахунку суд розцінив не як зловживання, а як форму незгоди з умовами проведення дослідження.
У кримінальному процесі логіка інша: процесуальні витрати «йдуть» за ініціатором і за результатом провадження. Витрати на експертизу, ініційовану стороною обвинувачення, не стягуються з особи, звільненої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, — вони відносяться на рахунок держави (ККС ВС, справа № 379/1366/20). Такий самий підхід застосовано у разі закриття провадження, зокрема з нереабілітуючих підстав (ККС ВС, справа № 712/1678/18).
Що з цього випливає для адвоката
● Ціну треба фіксувати до подання позову. Попередній розрахунок судових витрат подається разом із першою заявою по суті; орієнтир держустанови отримують запитом, приватного експерта — комерційною пропозицією.
● Пакет документів для відшкодування мінімальний, але обов'язковий: договір, рахунок, платіжна інструкція, акт наданих послуг і — найважливіше — деталізований розрахунок годин та ставки. Без розшифровки трудовитрат суд системно зменшує суму до «розумної».
● Прив'язка договірної ціни приватного експерта до нормативної експертогодини Мін'юсту з обґрунтованим коефіцієнтом знімає більшість заперечень щодо надмірності ще до їх заявлення.
● Надмірна вартість або нереальний строк роботи призначеної установи — не привід відмовлятися від експертизи, а підстава для клопотання про зміну суб'єкта дослідження з посиланням на практику КГС ВС.
● Для експертиз військового майна, озброєння та техніки в кошторис слід окремим рядком закладати режимні витрати й доступ до спеціалізованих джерел даних, а не «розчиняти» їх у ставці: нерозшифрована складова першою потрапляє під скорочення.
Вузьке місце, яке варто розшити
Чинна модель має три системні дефекти. Перший — нормативи витрат часу не є публічно доступним і зрозумілим для замовника документом, унаслідок чого розрахунок державної установи для сторони залишається «чорною скринькою». Другий — індексація експертогодини відбувається із запізненням: показник поточного року рахується за індексом споживчих цін попереднього, що в умовах високої інфляції системно недофінансовує установи й розганяє черги. Третій — монополія державних установ на криміналістичну, судово-медичну та судово-психіатричну експертизи у поєднанні з кадровим дефіцитом воєнного часу перетворює строк проведення дослідження на самостійний ризик для розумного строку розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика КГС ВС уже почала компенсувати ці дефекти процесуальним інструментарієм. Але процесуальний ремонт не замінює нормативного: питання прозорої методики розрахунку трудовитрат і механізму оперативної індексації давно на часі.
Юрій Григоренко, адвокат (свідоцтво № 002787), арбітражний керуючий (свідоцтво № 1842), судовий експерт за експертною спеціальністю 12.5 «Оцінка майна і техніки військового призначення та озброєння», керуючий партнер АБ «Літіґент», керівник Експертно-криміналістичної Установи, Голова Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням щодо адвокатів, секретар Комітету НААУ з питань банкрутства, член Комітету НААУ з питань лобіювання, представник НААУ в Республіці Молдова
Джерела
— Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII (ст. 7, 15) — zakon.rada.gov.ua
— Постанова КМУ від 01.07.1996 № 710 (п. 1-2 — щорічна індексація експертогодини) — zakon.rada.gov.ua
— Постанова КМУ від 27.07.2011 № 804 «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» — zakon.rada.gov.ua
— Наказ Мін'юсту від 08.10.1998 № 53/5 «Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (п. 1.13)
— Наказ Мін'юсту від 12.12.2011 № 3505/5 «Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах»
— Роз'яснення щодо вартості експертизи — Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз
— Постанова Великої Палати ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 (пров. № 14-123цс23)
— Позиція КГС ВС у справі № 922/3982/23 (зміна експертної установи, фінансова доступність експертизи)
— Огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат
— Матеріал НААУ щодо критерію відшкодування вартості проведеної експертизи
— Постанови ККС ВС у справах № 379/1366/20 та № 712/1678/18 (розподіл процесуальних витрат на експертизу) — reyestr.court.gov.ua