Запровадження електронного документообігу між судом та учасниками судового провадження суттєво підвищило прозорість і передбачуваність у визначенні процесуальних строків.

У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Важливо враховувати, що якщо судове рішення або повістка направлені до електронного кабінету після 17:00, вони вважаються врученими в робочий день, наступний за днем їхнього відправлення — незалежно від фактичного часу доставки або отримання повідомлення про вручення.

Водночас у кримінальному процесі законодавець передбачив інший підхід.

Частина 1 статті 136 КПК України визначає у разі якщо особа подала письмову заяву на одержання повісток про виклик у конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), днем вручення повістки про виклик до слідчого судді, суду є день отримання судом повідомлення про доставлення повістки про виклик до слідчого судді, суду на офіційну електронну адресу особи.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти. (частина 2 ст. 136 КПК України).

Таким чином, у кримінальному провадженні дата вручення повістки залежить не від фактичного часу її отримання, а від моменту фіксації повідомлення про доставлення або підтвердження отримання, залежно від способу електронної комунікації.

Водночас процесуальне законодавство не містить окремого порядку обчислення строків у разі отримання процесуальних документів від інших учасників судового провадження поза межами робочого часу (після 17:00). Відтак у таких випадках визначальним є календарна дата фіксації отримання документа в підсистемі «Електронний суд».

Через формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» «Картки руху документа» (п. 5.1.22 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС) можливо відслідковувати рух та стан документів, а саме:

• стан документу;

• дата створення (доставки в кабінет);

• дата останнього коригування (оновлення);

• дата підпису;

• дата відправки до суду;

• дата реєстрації в суді;

• дата набрання законної сили (ДНЗС).

30.10.2025 у підсистемі «Електронний суд» реалізовано оновлення (першоджерело https://surl.li/ffvkfl):

• окремо відображено дату доставки інформації про документ до ЕС та дату завантаження файлу до централізованого файлового сховища;

• аналогічна інформація відображається і для додатків;

• додано дані про направлення повідомлень усім учасникам та повідомлення суду про доставку документа до ЕС.

З урахуванням викладеного, картка руху документів у підсистемі «Електронний суд» є належним технічним засобом фіксації факту та часу отримання процесуальних документів учасником провадження, що підтверджує належне вручення відповідно до вимог процесуального законодавства.

Розглянемо судову практику, що формує підходи до перебігу процесуальних строків в умовах цифровізації.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі № 620/7028/24 (https://surl.lu/nzirah) зазначено, що з матеріалів справи вбачається що ухвалу від 13.08.2024 про залишення апеляційної скарги без руху надіслано Відповідачу в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету відповідача - 13.08.2024 о 20:39, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа. Тож строк на усунення недоліків апеляційної скарги, припадав на 24.08.2024, проте це був вихідний день (субота). Отже, передбачений КАС України (і ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024) десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчувався 26.08.2024. З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2024 відповідачем здано на пошту заяву від 19.08.2024 про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, з документом про сплату судового збору, яка надійшла до апеляційного суду 04.09.2024. Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті відповідачем в межах строку, встановленого в ухвалі суду від 13.08.2024.

В постанові Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 березня 2025 року по справі № 398/491/23 (https://surl.li/ttlezd) зазначив, що у матеріалах кримінального провадження відсутня письмова заява захисника про можливість комунікації із судом в електронній формі, у тому числі щодо направлення інформації шляхом смс інформування, а також немає будь-яких даних про отримання або ознайомлення адресата зі змістом повістки про виклик у відповідне судове засідання до апеляційного суду. Крім цього, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що апеляційний суд вжив заходів для з`ясування питання, чи отримали обвинувачений та його захисник повістки про виклик у судове засідання, зокрема засобами поштового зв`язку. Отже, на думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в цьому суді.