Чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень
Обставини справи:
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 10.07.2024 позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (далі - Державна установа), третя особа -Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст) задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Державної установи щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), в розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 01.06.2022. Зобов`язав Державну установу нарахувати та виплатити на користь позивача додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 по 01.06.2022.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Мін’юст подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024 апеляційну скаргу Мінюсту на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 480/4505/24 повернуто скаржнику, з покликанням на те, що підписант апеляційної скарги Панасенко Богдан Анатолійович діяв в інтересах Мін’юсту не у порядку самопредставництва.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було сформовано через сайт Мін’юсту Панасенко Б.А. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладання мирової угоди).
Апеляційний суд вказав, що доказів наявності повноважень представника Мін’юсту (довіреності), відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апелянт до апеляційної скарги також не долучив.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, з огляду на те, що її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
При цьому суд апеляційної інстанції послався на аналогічні висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 21.12.2021 у справі № 320/7683/20, від 23.12.2021 у справі № 480/507/21, від 28.12.2021 у справі № 280/797/20, від 02.03.2023 у справі № 380/2518/22, від 06.03.2023 у справі № 640/15331/21, від 08.05.2023 у справі № 520/5268/22 та у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги:
Мін’юст через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 480/4505/24, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник наводить доводи про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень та зазначає, що до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановам від 28.12.2022 у справі № 826/23910/15, від 22.07.2021 у справі № 280/6557/20, від 09.09.2021 у справі № 200/11717/20, від 16.09.2021 у справі № 280/8728/20, від 28.04.2022 у справі № 160/9003/21, від 04.08.2022 у справі № 640/12628/21 та інших.
Окремо скаржник звернув увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18, зміст якої полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Касатор також наголошує, що на підтвердження повноважень Панасенка Б.А. у справі № 480/4505/24 до апеляційної скарги було долучено завірену належним чином копію Положення про Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління Мін’юсту та копію наказу Східного міжрегіонального управління Мін’юсту від 17.10.2022 № 4078/04 «Про переведення» Панасенка Б.А.
У підсумку Мін’юст стверджує, що особа дані про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), повноваження якої визначено як: «діяти виключно в судах України, без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних та касаційних скарг», є такою, що наділена повноваженнями діяти в судах та подавати процесуальні документи, в тому числі і повноваженнями на підписання та подання апеляційної скарги.
Позиція Верховного Суду:
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції оскаржуваним рішенням повернув апеляційну скаргу скаржнику, керуючись тим, що апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
За змістом спірного судового рішення, висновок суду ґрунтується на тому, що підписант апеляційної скарги - Панасенко Б.А. діяв в інтересах Мін?юсту не в порядку самопредставництва, адже в наданій копії витягу з ЄДР його повноваження обмежено у праві відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг та укладення мирових угод.
Отже, ключовим у розглядуваному випадку є питання, чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень.
Колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах.
Як було зазначено, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
При цьому у постанові від 04.08.2022 у справі № 640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Повертаючись до справи, яка переглядається, колегія суддів зауважує, що позиція апеляційного суду стосовно підписання апеляційної скарги особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, ґрунтується виключно на самому лише факті обмеження підписанта апеляційної скарги згідно з наданим витягом з ЄДР у праві відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відкликання та відмови від апеляційних, касаційних скарг та укладення мирових угод, що, за висновком суду апеляційної інстанції, виключає самопредставництво.
Інших мотивів суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржникові, не навів.
З огляду на викладену вище позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції, якими він обґрунтував наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Наведені у касаційній скарзі доводи про достатність самого лише витягу з ЄДР для належного підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставнцтво Верховний Суд не оцінює, оскільки суд апеляційної висновків щодо застосування норм процесуального права в цій частині не робив.
Висновок:
Таким чином, у ході касаційного розгляду справи підтвердилися доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких підстав, касаційна скарга Мін’юсту підлягає частковому задоволенню, а ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024 - скасуванню.
Проте справа не підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки Мін’юст повторно подав апеляційну скаргу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мін’юсту на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 480/4505/24, а постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу Мін’юсту залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 - без змін.