Для відповіді на це запитання звернемося до судової практики - постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 р. у справі № 440/14623/24 щодо визнання протиправним та скасування наказу в частині призову на направлення для проходження військової служби; в частині зарахування до списків особового складу військової частини; щодо не розгляду рапорту на звільнення з військової служби від військовослужбовця; щодо виключення зі списків особового складу військової частини

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС" визнано критично-важливим для функціонування економіки, а ОСОБА_1 , який працює в ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС", заброньовано в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України, з 13.08.2024 до 13.08.2025, тому він не підлягав призову на військову службу під час мобілізації відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вказав, що уповноважені особи ТЦК та СП мали змогу перевірити наявність бронювання, однак цього не зробили, натомість було прийнято наказ №708 від 13 серпня 2024 року про призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації.

З матеріалів справи судом встановлено, що у даному випадку ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС" не видало військовозобов`язаному ОСОБА_1 витяг із рішення за формою згідно з додатком 3, який є документом, що в силу приписів Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650), підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС" повідомило, що відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнного стану, затвердженого потановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76, ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС" здійснило бронювання працівника через Єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія", а тому, відповідно до пункту 19 Порядку, єдиним джерелом актуальної інформації про факт бронювання є відомості з Єдиного реєстру. Разом із листом-поясненням ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС" було надано:

• відомості про результат бронювання з Єдиного реєстру заброньованих військовозобов`язаних від 13.08.2024 о 16:51, який підтверджує факт бронювання ОСОБА_1 терміном до 13.08.2025;

• Наказ (розпорядження) № 18 від 12.07.2023 про прийняття на роботу ОСОБА_1 (посада - водій автотранспортних засобів);

• відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервистів від 14.08.2024, відповідно до яких, ОСОБА_1 заброньований до 13.08.2025; заяву № 20240813-127594 про бронювання працівників ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС", серед яких, зокрема вказаний ОСОБА_1.

З матеріалів справи судом також встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.08.2024 №708 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", Указу Президента України від 23 липня 2024 року №470/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 29.07.2024 №981/8/1/1489 заступнику начальника центру - начальнику мобілізаційного відділення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки наказано призвати та направити для проходження військової служби під час мобілізації військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_10 і відправлені у складі команди НОМЕР_2 від 13.08.2024 № 8/1392: 1.1.2. солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (п.п. 1.1 п. 1 наказу) /зворот а.с. 102/.

Водночас у застосунку "ДІЯ" "Результат бронювання за заявою №20240813-127594" "13.08.2024, 16:51" зазначено: 1. ОСОБА_1 ; рнокпп: НОМЕР_3 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; статус: заброньовано; термін/причина: до 13.08.2025 /а.с. 25, зворот а.с. 112/, що свідчить про те, що з 13.08.2024 позивач перебуває на спеціальному військовому обліку військовозобов`язаних, як заброньована особа.

Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 17 Закону України "Про адміністративні послуги" надання адміністративних послуг в електронній формі та доступ суб`єктів звернення до інформації про адміністративні послуги з використанням мережі Інтернет забезпечуються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, який є офіційним джерелом інформації про надання адміністративних послуг в Україні. Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції, зазначені вище відомості, що містяться у Єдиному державному вебпорталі електронних послу (Портал Дія), є офіційним джерелом інформації про надання адміністративних послуг в Україні. Викладене свідчить про те, що позивач станом на 13.08.2024 був заброньований ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНС" у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_11 визнає, що відомості про наявність бронювання до АІТС "Оберіг" (Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів) були внесені 13.08.2024 о 16:41 /зворот а.с. 97/. У той же час, ТЦК та СП стверджують, що на момент прийняття ними наказу о 16.30 бронювання ще не було. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що оспорюваний наказ був прийнятий 13.08.2024, а саме о 16:30.

З наведеного слід дійти висновку, що територіальний центр комплектації та соціальної підтримки повинен був перевірити наявність чи відсутність у позивача бронювання на період мобілізації та на воєнний час на підприємстві.

В силу пункту 12 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більш як п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що на відповідача, яким і прийнято оспорюваний наказ про призов на мобілізацію від 13.08.2024 №708, був покладений обов`язок зарахувати військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з якого у подальшому відомості надішли до Єдиного державного вебпорталу електронних послу (Портал Дія) /а.с. 25/, та ця процедура не залежала від дій позивача, натомість повністю залежала від дій ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебував на військовому обліку, та яким і був прийнятий наказ про мобілізацію позивача в той самий день, в який ІНФОРМАЦІЯ_12 були внесені відповідні відомості про бронювання позивача в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд констатує, що 13 серпня 2024 року на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_12 зараховано на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та в той же день, 13 серпня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_12 прийнято наказ №708 про мобілізацію ОСОБА_1 за призовом на військову службу.

При цьому, відсутні підстави стверджувати, що на час здійснення бронювання ОСОБА_1 втратив статус військовозобов`язаного та мав статус військовослужбовця.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 серпня 2024 року №708 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації у складі команди НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - прийнятий з порушенням пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ та вимог Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650), без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Водночас, надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в частині зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов на військову службу під час загальної мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації до військової частини.

В даному випадку відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних відносин, відповідно, за участю їхніх учасників.

Водночас зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби виходить за межі правовідносин між ІНФОРМАЦІЯ_10 та позивачем щодо його призову на військову службу під час мобілізації.

Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, і фактично створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби є необґрунтованими та суперечать наведеному вище.

Судова справа № 440/14623/24 засвідчує, що факт бронювання військовозобов’язаного працівника на підприємстві, визнаному критично важливим для функціонування економіки, може бути підставою для визнання протиправним наказу про його призов на військову службу під час мобілізації. Суд дійшов висновку, що саме на ТЦК та СП покладено обов’язок перевіряти наявність бронювання та зараховувати військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік. Відтак, призов заброньованої особи без урахування цієї інформації порушує положення статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку бронювання військовозобов’язаних. Водночас суд визнав, що не можна зобов’язати військову частину видати наказ про звільнення з військової служби, оскільки це виходить за межі спору та втручається в інші правовідносини, регульовані окремими правовими нормами.