Чи можливо надати догану або звільнити працівника за порушення правил військового обліку?

З часу оновлення правил ведення військового обліку (Положення про організацію ведення військового обліку – https://cutt.ly/W7tYQyN) чимало роботодавців на практиці відчули активізацію роботи ТЦК та СП (колишні військкомати). Зокрема, за останній місяць багато компаній почали отримувати вимоги ТЦК та СП про надання інформації щодо військовозобов'язаних працівників таких компаній. З огляду на це, приведення у відповідність військового обліку на підприємстві до вимог законодавства стало нагальним завданням, особливо якщо компанія цьому раніше не приділяла значну увагу.

Ситуація:

Наприклад, працівник працевлаштувався у віці до 27 років та надавав роботодавцю посвідчення про приписку до призовної дільниці. З плином років, такий працівник повинен був бути взятий на військовий облік військовозобов'язаних (по досягненню 27 років) та щонайменше раз на 5 років мав з'являтись до ТЦК та СП задля звірки власних даних. Однак, на практиці працівник цього не зробив: військовий квиток не отримав та власні дані у ТЦК та СП не оновив. Більше того, особа й нині уникає відвідування ТЦК та СП, а тому формально порушує правила військового обліку.

Тож, постає питання чи можливо такого працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення) враховуючи те, що за роботодавцями закріплено обов'язок постійного контролю за виконання призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку.

Трудове законодавство не передбачає такої підстави для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, як порушення правил військового обліку.

Втім, слід враховувати, що накладення дисциплінарного стягнення можливе за порушення трудової дисципліни – невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків. Тому, якщо дотримання правил військового обліку є частиною трудових обов'язків працівника, то застосування дисциплінарної відповідальності допустиме.

Такий висновок також підтверджується судовою практикою, зокрема в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі №190/418/22 зазначається, що для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

Нагадаємо також, що згідно норм ст. 147-149 КЗпП України накладення догани або застосування звільнення як заходу дисциплінарної відповідальності можливе за наказом роботодавця у чітко встановлені строки: 1 місяць з дня виявлення проступку, та не пізніше ніж 6 місяців з дня його вчинення (час перебування працівника у відпустці або на лікарняному не враховується). Крім цього, процедура притягнення до відповідальності повинна супроводжуватись запитом роботодавця на письмові пояснення працівника щодо порушення.

Отже, як зрозуміти чи передбачено дотримання правил військового обліку як трудовий обов'язок для кожного конкретного працівника? Так, зобов'язання з військового обліку вважатимуться частиною трудових обов'язків працівника, якщо такі:

● встановлені розпорядчим актом роботодавця (наприклад, наказом підприємства або розпорядженням), або

● інкорпоровані у посадові обов'язки працівників, тобто містяться у посадовій інструкції або трудовому договорі/контракті серед обов'язків працівника, або

● містяться в положеннях чи внутрішніх політиках роботодавця.

І, звісно, з вищевказаними документами працівник повинен бути ознайомлений під підпис.

Тож, у випадках, наведених вище, порушення обов'язку із дотримання правил військового обліку може стати причиною для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності у формі догани або звільнення в порядку ст. 147-149 КЗпП УКраїни.

Окремо слід зауважити, що компанії, серед іншого, зобов'язані постійно інформувати відповідні ТЦК та СП, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом.

Відповідь на питання підготувала Ірина Шапошнікова, адвокат, юристка Asters, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ