У судовій практиці наразі, збільшилась кількість позовів про звільнення повністю або частково боржника від заборгованості по аліментам. Значна частина таких справ - за позовами військовослужбовців. Обставинами, на які посилаються позивачі, зокрема є: отримання поранення, у зв’язку з чим проводилося лікування, відсутність належного матеріального забезпечення, наявність нової сім’ї, народження дитини, утримання непрацездатних батьків, хтось зазначає неправомірні дії виконавців, які вчасно не сповіщали про наявність провадження та інші.
Варто констатувати, що стягнення аліментів на утримання дитини - є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання дитиною коштів, необхідних для її життєдіяльності. Також, це є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (ст. 180 Сімейного кодексу України).
Частиною другою статті 197 Сімейного кодексу України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. І як ми бачимо зі змісту законодавчої норми, передбачено саме право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2026 року у справі № 761/26311/23) під час вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та звільнення від такої сплати суд має враховувати період виникнення такої заборгованості.
Тобто, якщо що частина заборгованості з аліментів виникла наприклад, до діагностування хвороби у позивача, при цьому будь-яких доказів того, чому ця заборгованість виникла вже після цього періоду, - є підставою для відмови у позові (висновки за схожими обставинами сформулювано у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 22 січня 2020 року у справі № 691/1497/18).
Позивачі у деяких позовах зазначають, що свій батьківській обов`язок по забезпеченню дитини (дітей) виконував, хоч і не в повному обсязі, але на належному рівні, тобто діяв в інтересах дитини, забезпечуючи їй відповідну матеріальну підтримку, а та заборгованість, яка виникла – зумовлена об’єктивними обставинами.
Так, у в одному із позовів батько (позивач), який частково сплачував аліменти, і у якого накопичився борг, так пояснював причини заборгованості: «з початком війни та звільнення з попередньої роботи і мобілізацію, відбулася зміна грошового забезпечення, погіршення стану здоров’я внаслідок участі у бойових діях на сході держави, та як наслідок встановлення обмеженої придатності, необхідність утримання сина у новій родині, наявність непрацездатних, хворих батьків – усі ці обставини у сукупності вплинули на виникнення заборгованості. Наразі рахунки (банківські картки) заблоковані виконавцем, єдина картка, на яку діє часткове обмеження - це картка, на яку виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, і дана картка обмежена використанням лише двох мінімальних заробітних плат (17.000) грн». Додав, що «звільнення частково від заборгованості по аліментам не буде суттєво впливати на інтереси дітей, оскільки, аліментні платежі батько все таки здійснював у середньому 10 000 гривень щомісячно на двох дітей, а окрім того, бере і брав акивну участь у додаткових витратах на дітей».
З останньої судової практики наводжу декілька рішень, які набрали законної сили і стосувалися звільнення від заборгованості по аліментам за певний період: постанова Львівського апеляційного суду від 08.05.2026 р. у справі № 463/10252/24; постанова Хмельницького апеляційного суду від 26.08.2026 р. у справі №688/6043/25; постанова Київського апеляційного суду 25 березня 2026 року у справі № 359/861/25.