Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату, якщо він знаходиться на лінії активних бойових дій?
Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Фахові коментарі
02.06.2023

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Відповідно до роз`яснень ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати КЦС в постанові від 05.10.2020 року у справі №359/3889/18 (провадження №61-6951св19), статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. Згідно зі статтею 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти:

  • порушення власником строку розрахунку при звільненні  та вина власника.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №243/2071/18 (провадження №61-48088сво18).

За статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту (імпорту) тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відтак, якщо підприємство перебуває на лінії активних бойових дій потрібно дотримуватися вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Тобто, роботодавцю все одно потрібно доводити факт наявності поважних причин несвоєчасної виплати заробітної плати. Більше того, чинне законодавство не звільняє роботодавців від відповідальності здійснити виплати заробітної плати, навіть, якщо підприємство перебуває на лінії активних бойових дій.

У разі, якщо мова йде про оплату праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, то потрібно також брати до уваги роз’яснення № 167 р/з від 19.05.2023 р., яке розроблено Мінреінтеграції спільно з Мінекономіки та Національним агентством України з питань державної служби. Роз’яснення стосується постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» від 25.04.2023 року № 391. З 28.04.2023 р. працівники, які працюють (працювали) на територіях, де велися чи ведуться активні бойові дії мають право на збільшення посадового окладу. Все це навпаки зобов’язує роботодавців виплачувати заробітну плату і навіть у збільшеному розмірі, якщо, дійсно, працівники в умовах ризику для життя виконують свої посадові обов’язки.

Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Цікаві публікації лектора:

• Аналіз судового рішення щодо мобінгу (цькування). https://cutt.ly/4wqdBKLY

• Чи можна звільнити з посади сторожа за фактом втрати довіри? https://cutt.ly/8wqdNTLZ

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ