Відповідь: Так, розголошення даних про пацієнтів, які стали відомі у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків, нерідко стають причинами скарг пацієнтів та притягнення медичного працівника до відповідальності. Як приклад пропоную проаналізувати обставини справи № 487/1981/17 та висновки ВС/КЦС, зроблені у постанові від 11.12.2019 року.
На підставі наказу головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні № 68-к від 10.01.2006 р. ОСОБА_1 прийнята на роботу по переводу з міської лікарні № 3 на посаду перев`язувальної медичної сестри відділення судинної хірургії і мікрохірургії.
11 січня 2012 року ОСОБА_1 було підписано зобов`язання відповідно до статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI про нерозголошення у будь-який спосіб персональних даних інших осіб, що стали відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків; підтверджує, що зобов`язання буде чинним після припинення нею діяльності, пов`язаної з обробкою персональних даних, крім випадків, установлених законом.
Наказом головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні № 73-к від 14.01.2013 року ОСОБА_1 з 15 січня 2013 року переведено на посаду старшої медичної сестри відділення загальної хірургії.
Відповідно до наказу виконуючого обов`язки головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні за № 183-к/тм від 13.03.2017 р. ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання завдань та обов`язків, передбачених пунктом 2.2 посадової інструкції, за несвоєчасну розробку графіків роботи медсестр структурного підрозділу, нездійснення належної розстановки та використання кадрів, невиконання розпорядження завідувача відділення щодо надання таких графіків та їх узгодження.
Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні № 266-к/тм від 29.03.2017 р. ОСОБА_1 оголошено наступну догану за порушення підпунктів 1.3, 5.1, 2.15 (зберігання лікарської таємниці) посадової інструкції.
Вказаному наказу передувала скарга пацієнта лікарні ОСОБА_2 від 17.03.2017 р. на ім`я в.о. головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради, в якій зазначено, що 16.03.2017 року йому стало відомо, що працівники відділення загальної хірургії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 порушили його право на таємницю відомостей про стан здоров`я і свій обов`язок не розголошувати медичну таємницю, надавши без його згоди інтерв`ю сторонній особі, при цьому було розголошено відомості про нього та його перебування на лікуванні, а також його називали «системним наркоманом», з наявною відеофіксацією, з подальшим розміщенням відзнятого в мережі Інтернет.
22 березня 2017 року ОСОБА_2 повторно звернувся зі скаргою до в.о. головного лікаря Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради, в якій вказав, що йому 21.03.2017 р. стало відомо, що працівники лікарні для публікації в мережі Інтернет надали довідку, видану йому комісією за результатами перевірки, із зазначенням його повного діагнозу, відомостей про інвалідність, прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання, згоду на розголошення яких він не надавав.
Наказом № 117-Л від 22.03. 2017 року з метою перевірки вказаних фактів у лікарні створено комісію, на засіданні якої ОСОБА_1 не заперечувала факт надання інтерв`ю та факт передачі довідки сторонній особі. Також ОСОБА_1 вказувала, що їй відомо про недопустимість розголошення медичної таємниці. Вказані обставини зафіксовано в протоколі засідання комісії та відеозапису засідання.
Факт інтерв`ю та його зміст підтверджено відеозаписом, доданим до матеріалів справи.
У наданих письмових поясненнях відносно дисциплінарного порушення ОСОБА_1 зазначила, що не вважає себе винною.
Відповідно до пункту 4.2 посадової інструкції наступає відповідальність за розголошення даних про пацієнтів, які стали відомі у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків.
Наказом в. о. головного лікаря від 21.04.2017 р. позивача було звільнено з роботи з посади старшої сестри медичного відділення загальної хірургії Миколаївської обласної клінічної лікарні відповідно до пункту третього статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
І хоча у цьому випадку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не встановив системність порушення трудової дисципліни, але у процесі було доведено вину ОСОБА_1 у розголошенні відомостей, які становлять лікарську таємницю відносно пацієнта, що й стало передумовою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Повний текст Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2019 р. по справі № 487/1981/17 (провадження № 61-40605св18) https://reyestr.court.gov.ua/Review/86468253
Що стосується рішень ЄСПЛ, то найяскравішими є рішення у наступних справах:
- «Z. проти Фінляндії» від 25.10.1997
- «М.S. проти Швеції» від 27.08.1997
- «Полторацький проти України» від 29.04.2003
- «Биржиковський проти Польщі» від 27.10.2006
- «С. та Марпер проти Сполученого Королівства» від 04.12.2008
- «Йільберг проти Швеції» від 03.04.2012
- “Фон Ганновер проти Німеччини” від 7.02.2002
- «Авілкіна та інші проти Російської Федерації» від 14.05.2013
Відповідь підготувала Вікторія Валах, к.ю.н., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін ОНУ імені І.І. Мечникова, адвокат, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, член Європейської асоціації медичного права.
Зареєструватися на вебінар “Особливості роботи адвоката по захисту прав дітей — пацієнтів. Медична допомога внутрішньо переміщеним дітям”, лектором якого виступить Вікторія Валах: https://bit.ly/3R3VXR8