Постанови про призначення групи прокурорів та постанови про призначення групи слідчих не відкривались, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 290 КПК та були надані прокурором під час судового розгляду посилаючись на ч. 11 ст. 290 КПК. Чи можна визнати докази недопустимими починаючи з дати прийняття постанов?
Відповідь на це питання потребує врахування таких аспектів.
Судова практика з питань наслідків невідкриття таких постанов є різною, і це детально описувалось та аналізувалось у адвокатській спільноті (Готін О. Які наслідки невідкриття стороні захисту постанови про призначення прокурора (слідчого)? URL: https://bit.ly/3TVVqD6). Натепер є ряд постанов Об’єднаної палати ККС ВС, які слід враховувати.
- У Постанові Об’єднаної палати ККС ВС від 22 лютого 2021 (справа № 754/7061/15, https://reyestr.court.gov.ua/Review/95139651) сформульовано такий висновок: «за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень». Як видно, про невідкриття мова не йшла, висновок з цього питання не сформульовано. Проте, важливим є те, що, як було встановлено у суді, «Із протоколу судового засідання від 03 липня 2019 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, вбачається, що апеляційний суд з дотриманням вимог ст. 94 КПК безпосередньо дослідив у судовому засіданні письмові докази, надані сторонами захисту та обвинувачення, і встановив, що на час виконання вимог ст. 290 КПК у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015100030004960, а саме 30 квітня 2015 року постанови від 17 грудня 2014 року та від 25 березня 2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12014100030014087 від 14 грудня 2014 року, з якого були виділені матеріали щодо ОСОБА_1 , в порушення вимог статей 37, 110 КПК не містили підпису заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_2 , а тому прокурори ОСОБА_5, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 станом на 30 квітня 2015 року не мали повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, передбачених ст. 36 КПК». Тобто у разі, якщо при виконанні вимог ст. 290 КПК України не відкрито такі постанови, з урахуванням ст. 92 КПК України, можливим є посилання на їх відсутність у матеріалах досудового розслідування взагалі або відсутність підпису керівника органу прокуратури, що є імперативною підставою визнання зібраних у досудовому розслідуванні доказів недопустимими.
- У Постанові Об’єднаної палати ККС ВС від 04 жовтня 2021 року (справа № 724/86/20, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214751) стосовно слідчих викладено такий висновок: «За приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою». Тобто, знову ж змістовний наголос зроблено на відсутності процесуального рішення, питання щодо невідкриття не вирішено.
- У постанові ж Об’єднаної палати ККС ВС від 14 лютого 2022 (справа № 477/426/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/103525190) є висновок у аспекті саме ст. 290 КПК України: «Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах».
Разом з тим, з точки зору такого критерію допустимості доказів, як належний суб’єкт (а цей критерій у доктрині є загальновизнаним), ці постанови для можливості перевірки повноважень прокурора та / або слідчого (дізнавача) мають міститися у матеріалах кримінального провадження і мають відкриватися у порядку ст. 290 КПК України в обов’язковому порядку як такі, що визначають повноваження прокурора, слідчого, дізнавача (у тому числі, до речі, і при реалізації повноважень в межах ст. 290 КПК України).
Вважаємо, що наслідком їх невідкриття є непідтвердження допустимості зібраних прокурором (або за його участі, у тому числі процесуального керівництва), слідчим, дізнавачем доказів у кримінальному провадженні, тобто невиконання стороною обвинувачення тягаря, передбаченого ст. 92 КПК України. Разом з тим, з урахуванням наявної вищенаведеної судової практики, доречною є перевірка наявності таких постанов стороною захисту ще при реалізації ст. 290 КПК України.
Відповідь на питання адвокатів по курсу: «Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження: судова практика» (27 серпня 2022 року) підготувала лектор Ірина Гловюк.
Реєстрація на вебінари Ірини Гловюк доступна за посиланнями:
- Оскарження недотримання розумних строків досудового розслідування (ст.ст. 308, 303 КПК України) https://bit.ly/3BabZmq
- Застосування положень КК та КПК стосовно кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством