Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
06.10.2022

Чи можна в одному позовному провадженні встановлювати факт спільного проживання однією сім’єю без укладення шлюбу, визнавати право на спадщину, та зміну черговості з четвертої та першу чергу?

Відповіді на питання

Відповідь на вказане запитання складається з трьох важливих фокусів:

1) можливість об’єднання позовних вимог з правової та процесуальної точки зору;

2) розуміння особливостей розгляду справи про зміну черговості одержання права на спадкування;

3) доцільність об’єднання позовних вимог з стратегічної та тактичної точки зору.

Отже, фокус номер один – Можливість об’єднання позовних вимог

Відповідно до норми ч.1 ст.188 ЦПК України – «В одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги)».

В даному випадку основною буде вимога про встановлення факту, а похідною і залежною від неї, будуть вимоги про зміну черговості спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

Тому, в правовому полі і з точки зору цивільного процесу і судової процедури – це можливо, об’єднати в одному позовному провадженні три вимоги: встановлення факту, зміну черговості спадкування та визнання права на спадщину.

Фокус номер два – Особливості розгляду справи про зміну черговості одержання права на спадкування

Що нам про зміну черговості на спадкування говорить судова практика?

У справах про зміну черговості є напрацьована практика Верховного Суду з досить конкретними правовими висновками щодо застосування норми ч.2 ст.1259 ЦК України. Висновки ВС зводяться до наступного:

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:

1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);

2) матеріальне забезпечення спадкодавця;

3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, – прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;

4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;

5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Також, Верховний Суд вказав, що безпорадній стан має бути підтверджений медичними документами, і не може бути встановлений судом лише на підставі показань свідків.

(Постанови ВС від 30.05.2019 року у справі №346/1178/17; від 11.12.2020 року у справі №373/1144/17; від 26.09.2019 року у справі №521/6358/17; від 27.05.2020 року у справі №755/8930/18; від 18.06.2020 року у справі №565/1046/16-ц; від 17.10.2018 року у справі №200/21452/15-ц).

Тобто, до подачі до суду позов з вимогою про зміну черговості спадкування варто підготуватися.

Фокус номер три – Доцільність об’єднання кількох позовних вимог в такій справі

Об’єднувати чи подати два окремих позови? Кожен із двох варіантів має свої переваги.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ – розділити ці три вимоги на два процеси/дві справи.

Крок перший. Спочатку встановити факт спільного проживання. Встановити факт необхідно саме в позовному провадженні (а не в окремому провадженні), одразу вказуючи в тексі позову, що є спір про право, і саме з метою подальшого вирішення цього спору встановлюється факт. Встановлення такого факту має мету – підтвердження права на спадкування за законом як спадкоємця четвертої черги. Як правило, в таких кейсах (справах) є і інші спадкоємці «ближчих» черг. Між позивачем, який бажає встановити факт і іншими спадкоємцями «ближчих» черг фактично існує спір про право спадкувати. Якщо є спір – факт, що має юридичне значення встановлюється в порядку позовного провадження.

Крок другий – використовуючи рішення суду, як підставу і як встановлені судом обставини, які не потребують доведення, подавати позов про зміну черговості спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

Під час розгляду справи про встановлення факту можна у рішенні по справі встановити іще декілька обставин, які будуть мати значення для вирішення спору про зміну черговості спадкування. Відповідно до правил доказування (ч.4 ст.82 ЦПК України) позивач буде звільнений від доказування таких обставин у наступному процесі (Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом).

Варто зауважити, що в цілому в ситуації, описаній в запитанні, може виникнути необхідність у поданні нотаріусу заяви про зупинення вчинення нотаріальних дій. Мета подачі заяви про зупинення вчинення нотаріальних дій – запобігти «завчасній» видачі свідоцтв про право на спадщину сппадкоємцям «ближчих» черг.

Що нам з цього приводу говорить закон?

Згідно ч.4 ст.42 Закону України «Про нотаріат» та п.3 Глави 2, п.4.13 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України – «За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом».

Алгоритм дій:

Якщо обирати шлях розділу позовних вимог на дві справи, спочатку до суду подається позовна заява про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем. Відповідачем у такій справі може бути або орган місцевого самоврядування, або інший спадкоємець (якщо на момент подання позову до суду спадкоємець ближчої ніж четверта, черги подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини).

Якщо відомо про іншого спадкоємця і його залучено відповідачем по справі – можна подавати нотаріусу заяву про зупинення вчинення нотаріальних дій після реєстрації справи в суді. Підставу для зупинення обґрунтувати наявністю спадкоємця першої-третьої черги та встановлення в судовому порядку кола інших спадкоємців. В даному випадку, спадкоємця четвертої черги.

Проте, тут є нюанс: положеннями статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово і кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. Тобто, після подання до суду одного лише позову про встановлення факту нотаріус буде бачити намір особи підтвердити статус спадкоємця четвертої черги і може відмовити у зупиненні вчинення нотаріальних дій із посиланням на правила черговості спадкування.

Порада – якщо обираєте шлях подавати два позови окремо, тоді варто подавати «перший» позов про встановлення факту одразу, як тільки виникне потреба, не чекаючи шість місяців, щоб до спливу шести місячного строку отримати судове рішення. Нагадаю, що по спливу шестимісячного строку після смерті спадкодавця нотаріус має право видавати свідоцства на спадщину спадкоємцям.

Якщо справа про встановлення факту розглянута до спливу шести місячного строку з моменту відкриття спадщини, то після подання до суду позову про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадщину у нотаріуса буде об’єктивна підстава для зупинення вчинення нотаріальних дій.

ДРУГИЙ ВАРІАНТ, який зарекомендував себе на практиці, як більш дієвий – об’єднати всі три позовні вимоги в одну позовну заяву.

Однією із переваг даного варіанту є можливий час розгляду справи: одна судова справа (хоч і з трьома позовними вимогами) може слухатися менше часу, ніж дві справи, які точно будуть іти одна за одною. Оскільки, рішення суду про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем є доказом набуття такої особи статусу спадкоємця четвертої черги. Що в свою чергу дає право на заявлення вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування.

Ще одна перевага – це можливість зупинення вчинення нотаріальних дій після подачі позову до суду. В цьому моменті варіант об’єднання всіх трьох вимог в одному позові має перевагу перед варіантом роз’єднати вимоги на дві справи. В такому випадку в обґрунтуванні підстав для зупинення вчинення нотаріальних дій можна вказати, що особа подала до суду позов щоб підтвердити право на спадкування в четверту чергу і тут же просить суд змінити черговість одержання права на спадкування і надати право спадкоємцю четвертої черги спадкувати разом із «ближчим» спадкоємцем. Зазначені обставини є об’єктивною підставою для зупинення вчинення нотаріальних дій до набрання законної сили рішенням у такій справі.

Висновок:

Всі три озвучені в запитанні вимоги з точки зору можливостей цивільного процесу і вимог закону – можна об’єднати в одній позовній заяві.

Щодо стратегічної точки зору – переваги об’єднання позовних вимог, як і плюси подачі окремих позовів описані вище, тому вибір за Вами. При виборі однозначно варто враховувати правові висновки Верховного Суду, регіональну практику, можливість зупинення нотаріусом видачі свідоцтв на спадщину, наявні докази та обставини кожної конкретної справи. В будь-якому випадку, хоч до одного, хоч до двох процесів варто добре підготуватися, зібрати доказову базу та процесуально реалізувати її (мається на увазі подати до суду у відповідності до вимог ЦПК України).

Адвокат Людмила Гриценко

Член Комітету з Сімейного права НААУ, актив ЦАД ВША НААУ

Вебінар «Цивільний позов у кримінальному провадженні», лектором якого виступить Людмила Гриценко: https://bit.ly/3rurC3t