Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
30.09.2022

Чи існує законодавча можливість використання експрес-тестів на ВІЛ в ургентних ситуаціях при переливанні крові у зоні бойових дій?

Центр медичного права ВША НААУ

Відповідь:

Проблема надання ургентної медичної допомоги військовослужбовцям та/або цивільному населенню, які знаходяться у зоні бойових дій, є вкрай важливою, а іноді і життєвонеобхідною.

Наказом МОЗ № 488 від 15.03.2022 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі в умовах бойових дій/воєнного стану” визначено, що є зоною прямої та непрямої загрози в умовах бойових дій.

Зона “Прямої загрози” – місце активних бойових дій, ефективного вогню противника; а також ситуація, коли дія зовнішніх чинників є більш загрозливою для постраждалого, ніж отримані пошкодження – руйнування/пожежа будинку тощо.

Зона “Непрямої загрози” – не має ефективного вогню противника або периметр зони контролюється. В цій зоні відсутня пряма загроза, однак персонал, який надає допомогу, повинен пам’ятати, що ситуація досить швидко може змінитися. Завжди слід постійно оцінювати ризики, що існують в умовах зоні непрямої загрози, а також загрози життю та здоров’ю постраждалого через затримки евакуації.

Статтею 8 Закону про ВІЛ передбачено загальне та спеціальне правило тестування крові на ВІЛ-інфекцію при переливанні крові.

Відповідно до загального правила, тестування крові на ВІЛ-інфекцію здійснюється шляхом її лабораторного дослідження. Водночас, з цього загального правила передбачено виняток, коли тестування крові на ВІЛ-інфекцію може бути здійснено з використанням тестів для експрес-діагностики і цей виняток передбачено в ч. 3 ст. 8 Закону про ВІЛ:

“У разі виникнення реальної загрози життю особи, єдиним засобом врятування якої є термінове переливання крові, та відсутності належним чином перевіреної донорської крові за усвідомленою інформованою згодою хворого або його законного представника допускається переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням тестів для експрес-діагностики, що пройшли випробування в акредитованих в установленому законодавством порядку лабораторіях і мають документальне підтвердження щодо їх якості.

Факт переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням тестів для експрес-діагностики, та інформована згода хворого або його законного представника на проведення такого медичного втручання обов’язково письмово посвідчуються в медичній документації хворого, а зразок такої крові терміново надсилається для проведення відповідного лабораторного дослідження.

Якщо усвідомлену інформовану згоду хворого або згоду його законного представника отримати неможливо, рішення про переливання крові приймається консиліумом лікарів, а в разі неможливості скликання консиліуму – лікарем, який надає медичну допомогу.”.

Однак, таке нелабораторне тестування та переливання крові може бути здійснено лише з дотриманням умов, які передбачені в ч.3 ст.8 Закону про ВІЛ, що істотно можуть унеможливлювати використання тестів для експрес-діагностики крові для переливання крові в період воєнного стану і бойових дій у межах правового поля для медичних працівників, а саме без:

– інформованої згоди хворого або його законного представника на переливання крові;

– письмового посвідчення в документації хворого такого факту переливання;

– термінового надсилання зразка крові для проведення відповідного лабораторного дослідження.

Висновок із застереженням: законодавством передбачено в разі виникнення реальної загрози життю особи використати експрес-тести для тестування крові на ВІЛ-інфекцію при переливанні крові, однак при наданні такої медичної допомоги в ургентній ситуації у зоні прямої загрози, для надання медичної допомоги у межах правового поля, мають бути враховані зазначені вище умови використання експрес-тестів на ВІЛ при переливанні крові.

Нормативно правова база:

– Закон України “Основах законодавства України про охорону здоров’я”.

– Закон України “Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ” (далі – Закон про ВІЛ).

– Закон України “Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові”(далі – Закон про безпеку донорства).

– Наказ МОЗ № 794 від 05.04.2019 “Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу”.

– Наказ МОЗ № 488 від 15.03.2022 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі в умовах бойових дій/воєнного стану”.

Матеріал підготувала: Олена Пономарьова, к.ю.н., адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ