Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
22.09.2022

Чи буде малюнок дитини належним доказом у справі, висновок про обставини на малюнку є припущенням?

Відповіді на питання

Оскільки вищевказане питання фактично складається з двох запитань, пропоную надати відповідь окремо на кожне з них.

Перше частина питання – Чи буде малюнок належним доказом?

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України – Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Тобто, сторона яка подає малюнок в якості доказу наполягає, що в на ньому зображені інформація, яка має пряме або опосередковане відношення до предмету доказування. В такому випадку можливо кілька варіантів розвитку подій:

1) сторона додає до позову виключно малюнки і сама на свій власний розсуд трактує те, що них зображено. В такому випадку навряд чи в розумінні ЦПК України такі малюнки будуть належними доказами. Тому що докази, крім належності мають бути також допустимими. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

2) сторона надає висновок психолога до якого додано малюнки. У висновку, психолог приходить до певних висновків та посилається при цьому на певну інтерпретацію дитиною малюнків. В такому випадку, за умови, що такий доказ поданий в передбаченому ЦПК України порядку, він може бути належним доказом.

Тобто, підсумовуючи – можна сказати, що сам по собі малюнок навряд чи може бути доказом для суду, проте малюнок намальований дитиною в присутності психолога та прокоментований дитиною в присутності психолога може лягти в основу висновку психолога, в якому психолог на основі того, що він побачить та почує від дитини та своїх знань/досвіду може прийти до певних висновків.

Друга частина питання – висновок про обставини на малюнку є припущенням?

Ця частина питання вже стосується оцінки доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідь на це запитання також можна розглянути в двох варіантах:

1) сторона подає в якості доказу до суду малюнок і сама трактує на власний розсуд, що на ньому зображено і відповідно сама інтерпретує події, які зображені на малюнку. В такому випадку можливо назвати таку інтерпретацію припущеннями і посилатися на неналежність та недопустимість таких доказів. Оскільки фактично сам по собі малюнок, без урахування обставин під час яких він був намальований та без урахування професійної думки спеціаліста – є лише малюнком.

2) сторона подає до суду в якості доказу висновок спеціаліста психолога або висновок судового експерта-психолога, і до такого висновку додано певні малюнки. У висновку описано час та умови, за яких вказані малюнки були намальовані та розписано висновки, до яких прийшов психолог чи експерт-психолог. В такому випадку такий висновок може бути належним та допустимим доказом. Проте, тут важливо пам’ятати, що жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Адвокат Людмила Гриценко, Член Комітету з Сімейного права НААУ, актив ЦАД ВША НААУ

Заходи Людмили Гриценко у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ

  • Вебінар: “Висновок психолога як стратегічний інструмент у професійній діяльності адвоката”

Деталі і реєстрація: https://bit.ly/3xJ4KRm

  • Вебінар: «Цивільний позов у кримінальному провадженні»

Деталі і реєстрація: https://bit.ly/3xJ4MbW