Ч.4 ст. 62ЦПК не виключає права адвоката підтвердити повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги
Огляд Вищою школою адвокатури НААУ постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24
Огляди
02.05.2025

Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги

📌Короткий зміст позовних вимог:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» (далі - ТОВ «ВКФ Фарби України») про визнання майнових прав на квартиру, зазначаючи, що з відповідачем 09 грудня 2016 року вона уклала договір купівлі-продажу майнових прав, який вона виконала, а відповідач порушує умови договору.  

📌Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Мамаєвим Д. Ю., повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 її представником - адвокатом Мамаєвим Д. Ю. надано ордер АА № 0036140 на надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-1.

Перевіривши вказаний ордер, суддею встановлено, що він не відповідає типовій формі ордера. Зокрема, у наданому представником позивача - Мамаєвим Д. Ю. ордері на його фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит «Назва організації» - Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці Національної асоціації адвокатів України.

Крім того, при перевірці ордера судом встановлено, що будь-які відомості стосовно Мамаєва Д. Ю., як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) відсутні.

Оскільки до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, суд позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це право. Суд застосував пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України .

📌Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю., на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на підтвердження своїх повноважень, як представника ОСОБА_1., Мамаєв Д. Ю. додав до апеляційної скарги ордер АА № 0036140 на надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-1.

Проте ордер не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення про ордер). Зокрема, ордер містить двовимірний штрих-код QR-код з посиланням на профайл адвоката у Реєстрі адвокатів міста Києва (kmkdka.radaadvokativ.com.ua). Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги. Тому суд зазначив, що з урахуванням змісту пунктів 11, 12 Положення ордер, доданий Мамаєвим Д. Ю. до апеляційної скарги, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема, на подання апеляційної скарги на ухвалу районного суду.

📌Аргументи учасників справи:

У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - Мамаєв Д. Ю., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення (ухвали судів), направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що договір про надання правової допомоги укладено відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цей договір має вищу юридичну силу, ніж ордер. Відповідно до пункту 1.2 договору про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-1 для виконання цього договору адвокату Мамаєву Д. Ю. надаються повноваження без обмежень.

В ухвалі суду про повернення апеляційної скарги зазначено про начебто невідповідність наданих документів, а саме ордера та свідоцтва адвоката, але суддя не досліджував питання про те, чи скасовано або анульоване свідоцтво Мамаєва Д. Ю., а суддя районного суду прийняв судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду, формально підходив до обставин справи та права позивача отримати правову допомогу.

Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 320/2998/24 повноваження адвоката Мамаєва Д. Ю., які підтверджуються договором про надання правової допомоги відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є належними.

У цій справі суди прийняли до уваги саме рішення Ради адвокатів України

від 12 квітня 2019 року № 41, яким затверджено «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів» (з наступними змінами і доповненнями). Однак Рада адвокатів України не належить до регуляторних органів, визначених статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Отже, рішення Ради адвокатів України носить виключно рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер.

Нормативно-правовими актами, яким повинен керуватися суд, є саме закони України, але якщо все таки суд вбачає можливість застосування рішення Ради адвокатів України, то необхідно звернути увагу на рішення Ради адвокатів України від 02 серпня 2022 року № 62 з додатком, в якому зазначено, що частина друга статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі. Системний аналіз частини першої статті 26 та частин першої і другої статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто можна зробити висновок про обов`язковість саме договору, який надає право на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб.

До апеляційної скарги додано витяг з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката Мамаєва Д. Ю., виданий Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І. В. Відповідно до цих відомостей право на заняття адвокатською діяльністю не зупинено та відсутні будь-які відомості щодо позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

📌Позиція Верховного Суду:

Перед об`єднаною палатою для забезпечення єдності судової практики постало правове питання, яке стосується належного процесуального підтвердження представником учасника справи - адвокатом своїх повноважень на участь у справі.

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).

Об`єднана палата зауважує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

📌Висновок:

У справі, яка переглядається, до позовної заяви від імені ОСОБА_1 адвокат Мамаєв Д. Ю., крім ордера, додав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року № 14 (а. с. 47). Указане свідоцтво не припинено, його адвокатська діяльність не зупинена. До позовної заяви додано і договір про надання правової допомоги.

Оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу районного суду, представник ОСОБА_1. також надав апеляційному суду договір про надання правової допомоги, укладений 12 січня 2023 року між адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 (а. с. 20, 113).

Повертаючи апеляційну скаргу представникові ОСОБА_1 - адвокату Мамаєву Д. Ю. подану ним апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, апеляційний суд не звернув уваги, що відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою у системному зв`язку із частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одночасно є і тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124596549