Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками булінг та вибір ефективних способів захисту, а саме:

1. Законодавчі зміни-2024 щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми.

2. Множинність суб’єктів реагування та ефективні способи захисту прав в ситуації булінгу.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим.

4. Відповідальність за цькування учасників освітнього процесу: актуальна судова практика.

• 4.1. Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 1734, 184 КУпАП.
• 4.2. Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу.
• 4.3. Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії.
• 4.4. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом.
• 4.5. Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
• 4.6. Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг.
• 4.7. Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг.
• 4.8. Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація.

У рамках характеристики булінгу акцентовано на наступному:

1. Законодавчі зміни-2024 щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми

• Оновлення поняття «булінг»:

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» від 06.06.2024 р. № 3792-IX уточнено визначення булінгу.

Стаття 1 Закону «Про охорону дитинства»: булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обовʼязків.

Водночас відповідальність за булінг встановлена ст. 173-4 КУпАП «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».

• Механізми запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми:

Статті 10, 10-1 Закону «Про охорону дитинства»:

Кабінет Міністрів України затверджує Типову програму запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми і Порядок реагування на такі випадки.

Працівники освіти, культури, медицини, соціального захисту, спорту, закладів відпочинку й оздоровлення, молодіжних центрів та об’єднань, що працюють із дітьми, мають бути поінформовані щодо захисту дітей від усіх форм насильства (включаючи домашнє насильство, експлуатацію, найгірші форми дитячої праці та інші прояви жорстокості).

• Корективи внесено до законів України:

1. «Про оздоровлення та відпочинок дітей»;

2. «Про фізичну культуру і спорт»;

3. «Про культуру»;

4. «Про освіту».

• Направлення кривдників на проходження програм:

У випадках, передбачених законодавством, особа, яка вчинила булінг, може бути за рішенням суду направлена на проходження відповідної програми строком від 1 до 3 місяців.

За відсутності судового рішення така програма може відвідуватися добровільно. Для дітей до 16 років – лише за згодою батьків або інших законних представників.

Прояви булінгу, елементи цькування, різні форми насильства спостерігаються у справах:

• булінг (цькування) учасників освітнього процесу (173-4 КУпАП);
• дрібне хуліганство (173 КУпАП);
• невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей (184 КУпАП);
• умисне легке тілесне ушкодження (ст.125 ККУ);
• побої і мордування (ст. 126 ККУ);
• оскарження наказів про дисциплінарне стягнення відносно вчителя;
• оскарження звільнення за аморальний проступок;
• невиконання умов договору про надання освітніх послуг;
• стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої цькуванням;
• оскарження бездіяльності в реагуванні на повідомлення про булінг.

2. Множинність суб’єктів реагування та ефективні способи захисту прав в ситуації булінгу

Булінг:

• різновид насильства;
• вчиняється умисно;
• не носить характеру самозахисту;
• довготривале/повторюване діяння (дія чи бездіяльність);
• зі сторони індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо);
• відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (н-д, бажання заслужити авторитет);
• спричиняє шкоду здоров’ю, а також посягає на честь, гідність особи.

Дійсні і надумані перешкоди в питаннях захисту у справах про булінг:

1. Небажання конфлікту з закладом освіти, відсутність альтернативної форми навчання;
2. Знайомство сторін булінгу між собою, особистісні мотиви;
3. (Без) відповідальне ставлення батьків до захисту прав дітей;
4. (Не) співмірність адміністративних санкцій та витрат на правову допомогу;
5. необізнаність з широким колом способів захисту в ситуації булінгу (не тільки штраф;
6. Множинність суб’єктів реагування та відсутність міжвідомчої комунікації;
7. Недовіра до дієвого реагування правоохоронної та судової системи, органів управління освітою;
8. Проблемність фіксації епізодів насильства з огляду на систематичність для кваліфікації діяння як булінг;
9. Витрати на збір доказів, висновки експертів;
10. Стислі строки притягнення до відповідальності та довготривалість судових процесів;
11. Різність судової практики, відмінність висновків та підходів щодо встановлення обставин та оцінки доказів.

Множинність суб’єктів реагування в ситуації булінгу:

1. Керівник та інші працівники закладів освіти.
2. Засновник закладу освіту або уповноважений ним (ними) орган.
3. Служба освітнього омбудсмена.
4. Служба у справах дітей.
5. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
6. Орган місцевого самоврядування.
7. Територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
8. Суд.
9. Медіація (переговори).

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим

Документування фактів цькування – основа притягнення до відповідальності:

• заява/повідомлення батьків про цькування дитини;
• інформаційне повідомлення керівника школи про виявлений булінг;
• доповідна записка класного наставника чи іншого вчителя про факт цькування;
• протокол (акт) комісійного розгляду повідомлення про булінг в закладі освіти;
• висновок психолога, консультативний висновок медичного працівника щодо події та наслідків;
• записи в щоденнику про неодноразовість конфліктів за участі дитини, запрошення батьків на бесіду до школи;
• характеристика учасників процесу за місцем навчання та/або проживання;
• пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
• пояснення потерпілого;
• пояснення свідків, батьків, вчителів, інших осіб;
• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого;
• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах,
• аудіо, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування;
• інші письмові документи щодо факту цькування;
• медична документація;
• висновок експерта (якщо завдана фізична чи психологічна шкода);
• протокол про адміністративне правопорушення;
• протоколи допиту правопорушника, потерпілого, свідків.

Одиночний конфлікт VS недоведена систематичність (неконкретизовані епізоди цькування):

• «Булінг, вчинений упродовж 2023-2025 років»: Постановою Шевченківського рай суду м. Чернівці від 10.04.2025 року провадження у справі за ч.3 ст. 1734 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. (залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 01.05.2025 р. № 727/2930/25 )
• «Однокласниця ображає протягом двох років»: Постановою Дніпровського райсуду м. Києва від 13.02.2025 р. № 755/1719/25 провадження у справі за ч.3 ст. 173-4 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення (омолодження цькування – учні 4 класу, відсутність доказів і конкретних епізодів).
• «Протягом вересня – жовтня»: Постановою Хмельницького м/р суду Хмельницької обл. від 18.12.2024 № 686/29643/24 батька учениці визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.4 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.01.2025 р. постанову суду І інстанції скасовано, провадження закрито на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП.

Відсутність умислу на спричинення шкоди виключає склад булінгу як адміністративного правопорушення:

• З наданий пояснень вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 дружили з 7 класу, постійно спілкувалися як в групі “Telegram” та і через повідомлення, та при цьому іноді використовували нецензурну лайку, однак таке спілкування відбувалося в жартівливій формі між всіма учасниками групи і НЕ мали наміру когось образити.
• В ході апеляційного перегляду ні потерпілою, ні її представником не було спростовано, що спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які навчаються в одному класі та повсякденно спілкуються, в тому числі з використанням нецензурної лексики, мало лише односторонній характер щодо ОСОБА_5 , тому суд вважає, що умислу ОСОБА_3 на спричинення психологічної шкоди при спілкуванні з ОСОБА_5 у останнього не було.
• Постановою судді Октябрського райсуду м. Полтави від 05.02.2025 року матір учня визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.173-4 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 1700 грн. Стягнуто с/з 605 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.05.2025 р. № 554/13960/24 рішення суду І інстанції скасовано, провадження закрито на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП.
• Розмови між учнями, так званий сленг у класі – Постанова Полтавського апеляційного суду від 18.03.2025 р. № 554/13668/24.

4. Відповідальність за цькування учасників освітнього процесу: актуальна судова практика.

4.1. Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 173–4, 184 КУпАП

Штраф за кібербулінг: нецензурна лайка, принизливі речі, неприємні голосові повідомлення у шкільному чаті:

Згідно протоколу: з 18.09.2023 по 25.09.2023 року у період з 0900 год. у КЗ «Ліцей №23» КМР за адресою: вул.Братська 4 в м.Кам`янське, неповнолітня учениця, 2009 р.н. вчинила психологічний булінг та кібербулінг по відношенню до однокласниці , що виразилось у словах, образах, приниженні, нецензурних висловах. Відповідальність за вчинене правопорушення передбаченач.3 ст.1734 КУпАП. Судом встановлено:… Потерпіла пояснила, що у вересні 2023р. вони з класом їздили на День здоров`я, вона зі своєю подругою ОСОБА_5 пішла прогулятись до лісу, а коли повернулись, ОСОБА_6 почала їй цькувати, що вони вживали алкоголь. … Після цієї поїздки ій в шкільному чаті почали писати принизливі речі, неприємні голосові повідомлення, ображали нецензурною лайкою. В чаті були не тільки учні класу, а й інші особи. Також їй погрожували розбити обличчя. Ця ситуація призвела до того, що вона навіть не хотіла йти на навчання до ліцею. Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 1734 КУпАП повністю доведена, у розумінніст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:- протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ №595533 від 29.09.2023 року, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення; – поясненнями потерпілої ОСОБА_1 ; – поясненнями свідків ; письмовими поясненнями свідків, доданими до матеріалів справи; скріншотами шкільного чату, на яких відображено гнобливі образи в бік учениці. Судом накладено штраф у розмірі 1700 грн. та стягнуто в дохід держави судовий збір 536,80 грн.

(Постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2023 р. № 208/9089/23; Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.02.2024 р. рішення суду 1-ої інстанції залишено без змін).

4.2. Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу

Снеки на плечі учениці: дії вчителя кваліфіковані як дрібне хуліганство:

Згідно протоколу : 13.05.2024 року шляхом моніторингу соціальних мереж було виявлено, що 19.03.2024 року близько 15-13 год ОСОБА_1 , вчитель фізики, перебуваючи на робочому місці в ліцеї вчинила хуліганські дії щодо неповнолітньої, а саме: публічно принизила останню з проявом демонстраційної зневаги до загальноприйня тих норм моралі відносно неповнолітньої висипала на плечі продукти харчування (снеки) (ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини події, однак вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, оскільки саме діти спровокували її на вчинення вказаних у протоколі дій. На наступний день вона вибачилась перед потерпілою ОСОБА_2 за те, що не втримала контроль над своїми емоціями та висипала на неї чипси.

Щодо недоліків оформлення протоколу: слід зазначити, що за умов очевидності дослідженої сукупної доказової бази, процесуальної поведінки винуватої особи, урахування суддею певних незначних недоліків протоколу, які за своєю правовою природою є способом процесуальної фіксації певного факту, обставини якого встановлюються та доповнюються іншими доказами, є правовим пуризмом на шкоду інтересам правопорядку та правосуддя.

Докази у справі: рапорт, письмові пояснення учасників, свідків події, заяви в поліцію про інцидент; наказ від про оголошення догани вчителю, пояснення про визнання факту, протокол засідання комісії щодо булінгу, акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, скріншоти відеозапису, листування в чатах, відеозаписи події.

Висновки суду: Визнати винуватою … Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

(Постанова Іваничівського районного суду Волинської області від 11.06.2024 р. № 156/586/24).

4.3. Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії

Рішення Одеського ОАС від 03.07.2024 р. Визнати бездіяльність керівника ліцею «Пріоритет», яка полягає у тому, що після отримання 24.05.2021 від ОСОБА_1 повідомлення про випадок булінгу (цькування) невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, не повідомила територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України; не повідомила службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з`ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин; не повідомила центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення, соціальних послуг та методів соціальних роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг; та не скликала засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж у продовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення – протиправною.

Зобов`язати керівника ліцею «Пріоритет» вчинити дії, передбачені п.2 розд. ІІ Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) у зв`язку із отриманням повідомлення ОСОБА_1 про випадок булінгу (цькування), а саме:

• повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України по події, які відбулися 21.05.2021 року;
• повідомити службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з`ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
• повідомити центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
• скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування).

4.4. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом

Цивільна справа № 279/5580/19 за позовом матері в інтересах неповнолітньої дитини до заступника директора з виховної роботи Грозинської гімназії, третя особа: відділ освіти Коростенської РДА Житомирської області про стягнення моральної шкоди, завданої неповнолітній дитині, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат – 30 000,00 грн.)

Позов – задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 6 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2270 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову- відмовити.

Судом встановлено: 08.10.2019 року Коростенським міськрайонним судом винесено постанову в справі про адмін/правоп. за ст.173-4 ч.1 КУпАП якою педагога було визнано винуватою, а справу закрито в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 06.03.2020 року педагогу відмовлено в задоволенні її позову про поновлення на роботі.

Застосовано приписи ЗУ Про охорону дитинства, Про освіту, Про захист прав споживачів, ст. 1167 ЦКУ.

Таким чином, якщо є освітня послуга, то є надавач послуги, в даному випадку, заклад освіти в особі вчителя та заступника директора з виховної роботи, та споживач, в цьому випадку – здобувач освіти — учень.

4.5. Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації

Апеляційний суд зауважує, що: ГУ НП в Івано-Франківській області не було встановлено порушення прав позивача з боку інспектора сектору ювенальної превенції під час складання протоколу відносно нього (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною позивача суду не надані); відповідачем не приймалось рішення про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності; складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення не є притягненням до адміністративної відповідальності; сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень; складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов`язки для позивача.

На думку колегії суддів, складення інспектором сектору ювенальної превенції протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, який не потягнув за собою притягнення особи до адміністративної відповідальності, безпосередньо не свідчить про неправомірність дій працівника поліції. Адже, викладені в ньому факти не знайшли свого підтвердження внаслідок упущення у фіксуванні доказів при складанні протоколу. Крім того постановою суду від 11.01.2022 в справі N344/17921/21 про закриття провадження у справі про адмін/ правоп. щодо позивача, у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, не встановлено протиправність дій інспектора сектору ювенальної превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Харук Л.Ю.

Все вищенаведене свідчить про відсутність неправомірних дій інспектора відповідача відносно позивача, які могли завдати йому моральних страждань та переживань. Окрім факту неправомірних дій органу державної влади предметом доказування по цій справі мають бути також факт виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями органу державної влади і заподіянням ним шкоди. У разі наявності лише неправомірних дій державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Постановою Івано – Франківського апеляційного суду від 24.09.2024 р. залишено без змін рішення Івано-Франк. Міського суду від 03.07.2024 р. справа № 344/5176/24 в позові відмовлено.

4.6. Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг

Неповнолітній в мережі інтернет розповсюджував фото інтимного характеру: до матері застосовано попередження:

Мати ухилилася від виконання своїх обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого сина, отже, вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.184 КУпАП. Призначено адміністративне стягнення у виді попередження та стягнуто судовий збір 605 гривень 60 копійок.

(Постанова Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2024 р. № 305/4847/24).

4.7. Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:

1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;

2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Факт вчинення позивачем аморального проступку, який полягав у тому що ОСОБА_1 неодноразово, протягом тривалого періоду (трьох років) вчиняла булінг стосовно малолітньої ОСОБА_4 , яке виразилось у систематичному психологічному тиску, негативному ставленні під час тренувань до малолітньої ОСОБА_4 підтверджений постановою Дрогобицького м/р суду Львівської області від 02.05.2023 року,яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07.06.2023 року.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про визнання звільнення незаконним, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для звільнення за п.3 ч.1 ст.41 КЗпП є законними, оскільки вона вчиняла дії, які суперечать змісту її трудової функції, не відповідають суспільному статусу педагога, а тому є аморальним проступком, який підтверджується фактами, викладеними у постанові Львівського апеляційного суду від 07.06.2023. Даний аморальний проступок є несумісним з продовженням виконання роботи на посадах інструктора-методиста та старшого тренера викладача, оскільки така робота пов`язана з освітнім процесом, а надто, з дітьми. Крім цього, суд зазначив, що позивач належить до категорії працівників, які можуть бути звільнені на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України, оскільки на неї законами, а також посадовими інструкціями покладено виконання виховних функцій, тобто, здійснення в межах своїх повноважень науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей. Також судом належно обґрунтовано відмову у задоволенні позову з підстав порушення процедури звільнення.

(Постанова Львівського апеляційного суду від 04.03.2024 р. № 442/6611/23).

4.8. Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування

Статус потерпілого: КП щодо недбалості поліцейських під час розгляду звернення про неправомірні дії директора Ліцею:

Скаржником на адресу слідчого надіслано клопотання про визнання його потерпілим у КП. Постановою від 19.02.2025 відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Як вказує скаржник, постанова слідчого є незаконною, оскільки він є законним представником своєї малолітньої дитини, відносно якої було вчинено булінг (цькування) у ліцеї № 5 з боку директора навчального закладу.

Внаслідок відсутності належного реагування з боку уповноважених осіб територіального підрозділу Національної поліції України, що виразились у непритягненні до адміністративної відповідальності директора ліцею №5 Хмельницької міської ради, останніми було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України.

Слідчий суддя приходить до висновку, що указаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 , як законному представнику малолітнього сина ОСОБА_7 , завдано моральну шкоду та, відповідно, до системного аналізу положень ст. 55 КПК України, він є потерпілою особою у кримінальному провадженні.

В задоволенні вимог скарги в частині зобов`язання слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим слід відмовити, оскільки у слідчого судді відсутні повноваження на вчинення таких процесуальних дій. Прийняття указаних рішень є дискреційними повноваженнями слідчого, який у прийнятті рішень є процесуально незалежною особою. Разом з тим, слідчому необхідно повторно розглянути подане клопотання про залучення ОСОБА_3 , як потерпілого у КП…, із врахуванням висновків, які здійсненні слідчим суддею у мотивувальній частині.

(Ухвала слідчого судді Хмельницького м\р суду від 19.03.2025 р. № 686/6075/25).

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація

Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти (судова практика):

• Одиночний конфлікт: суд вітає примирення сторін цивілізованим способом. Постанова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.02.2024 р. № 559/4427/23.
• Розклеювання фото педагога: проведено виховну роботу з учнем, перед вчителем вибачилися. Постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 р. № 352/1399/24.
• Образи, що призвели до нервового зриву: учень щиро покаявся та попросив вибачення у вчителя. Постанова Чернігівський районний суд Чернігівської області від 05.06.2024 р. № 748/2160/24.

Доцільність медіації у конфлікті, що стосується прав та інтересів дитини:

Для дитини це можливість:

• брати активну участь у вирішенні питань, що стосуються її життя, самостійно впливати на вирішення конфлікту(спору);
• висловлюватись про своє розуміння конфлікту (спору), отримувати відповіді на важливі для неї питання;
• осмислювати зміни, які відбуваються у звʼязку з конфліктом, його наслідки;
• усвідомлювати відповідальність за свої дії.

Для батьків це можливість:

• обговорити з дитиною ситуацію, яка склалась;
• почути та врахувати думку дитини під час конфлікту (спору);
• підтримати дитину, якщо вона є стороною конфлікту (спору);
• y переконатись, що права дитини будуть забезпечені в найкращий спосіб, незважаючи на конфлікт;
• y попередити порушення законних прав дитини;
• y запобігти травматизації та віктимізації дитини;
• y відновити контакт та зміцнити зв’язок з дитиною.

Першоджерело - https://tinyurl.com/muktkz2a