Булінг: вибір ефективних способів захисту прав та особливості доказування

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками булінг: вибір ефективних способів захисту прав та особливості доказування, а саме:

1. Законодавчі зміни-2024 щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми.

2. Множинність суб’єктів реагування та ефективні способи захисту прав в ситуації булінгу.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим.

4. Відповідальність за цькування учасників освітнього процесу: актуальна судова практика.

4.1. Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 173-4, 184 КУпАП.
4.2. Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу.
4.3. Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії.
4.4. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом.
4.5. Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
4.6. Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг.
4.7. Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг.
4.8. Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація.

У рамках характеристики булінгу акцентовано на наступному:

1. Законодавчі зміни – 2024 щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми

Оновлено поняття “булінгˮ відповідно до ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьмиˮ від 06.06.2024 р. № 3792-IX.

Ст. 1 ЗУ “Про охорону дитинства”:

Булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків;

Колектив – група з двох або більше осіб, які об’єднані (організовані) відповідно до законодавства з метою здобуття освіти, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо та не перебувають між собою у трудових відносинах.

Але, відповідальність відповідно до статті 173-4 КУпАП “Булінг (цькування) учасника освітнього процесуˮ.

Механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною:

Ст. ст. 10, 10-1 ЗУ “Про охорону дитинства”:

Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Працівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.

Але новації не мають механізму практичної реалізації.

Внесено зміни до Законів України:

“Про оздоровлення та відпочинок дітей”;
“Про фізичну культуру і спорт”;
“Про культуру”;
“Про освіту”.

Але насильство в осередках дитячого дозвілля:

має ситуативне реагування;
поодинокі випадки притягнення кривдників до відповідальності;
відсутність програм для дітей та інших осіб, які вчинили булінг, постраждали від цькування або стали його свідком.

Унормовано направлення кривдників у справах про булінг для проходження програми:

У випадках, передбачених законодавством, особу, яка вчинила булінг (цькування), за рішенням суду може бути направлено для проходження відповідної програми строком від одного до трьох місяців.

За відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг (цькування), для проходження відповідної програми така особа може пройти відповідну програму на добровільній основі, а діти віком до 16 років – за згодою батьків (інших законних представників дитини).

Але у судовій статистиці за 2024 рік дані відсутні.

2. Множинність суб’єктів реагування та ефективні способи захисту прав в ситуації булінгу

Види булінгу і форми прояву:

Фізичний: ляпаси, стусани, щипання, штовхання, шмагання, кусання, завдання ударів;
Економічний: вимагання грошей, їжі, особистих речей або їх умисне пошкодження;
Сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, поширення фото-, відео-,аудіоматеріалів особистого (інтимного) характеру;
Кібербулінг: дистанційне приниження з використанням сучасних технологій: Інтернету, чатів, соціальних мереж, сайтів.

Наслідки булінгу:

Педагогічні – шкільна дезадаптація, академічна неуспішність;

Психологічні – психологічні розлади, заниження самооцінки, асоціалізація

Медичні – шкода здоров’ю у різних виявах, травматизація, поширення наркоманії, алкоголізму.

Дійсні і надумані перешкоди в питаннях захисту у справах про булінг:

небажання конфлікту з закладом освіти, відсутність альтернативної форми навчання;
знайомство сторін булінгу між собою, особистісні мотиви;
(без) відповідальне ставлення батьків до захисту прав дітей;
(не) співмірність адміністративних санкцій та витрат на правову допомогу;
необізнаність з широким колом способів захисту в ситуації булінгу (не тільки штраф;
множинність суб’єктів реагування та відсутність міжвідомчої комунікації;
недовіра до дієвого реагування правоохоронної та судової системи, органів управління освітою;
проблемність фіксації епізодів насильства з огляду на систематичність для кваліфікації діяння як булінг;
витрати на збір доказів, висновки експертів;
стислі строки притягнення до відповідальності та довготривалість судових процесів;
різність судової практики, відмінність висновків та підходів щодо встановлення обставин та оцінки доказів.

Множинність суб’єктів реагування в ситуації булінгу:

Керівник та інші працівники закладів освіти.
Засновник закладу освіту або уповноважений ним (ними) орган.
Служба освітнього омбудсмена.
Служба у справах дітей.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Орган місцевого самоврядування.
Територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Суд.
Медіація (переговори).

Наказ МОН України від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти:

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування):

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти;
Прояви, які можуть бути підставами для підозри в наявності булінгу учасника освітнього процесу;
Належність до булінгу випадків, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та прилеглих територіях та/або за межами закладу освіти під час передбачених програмою чи організованих за згодою керівника, в тому числі дорогою до/із закладу;
Ознаки булінгу та форми прояву;
Суб’єкти реагування на випадки булінгу в закладах освіти
Порядок подання заяв або повідомлень про випадки булінгу в закладі освіти;
Склад комісії, права та обов’язки ї ї членів;
Порядок роботи комісії;
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
Форма протоколу засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

Положення про психологічну службу у системі освіти України затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509:

Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, соціальної політики, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також комунальними закладами соціального захисту дітей, підтримки сімей, дітей та молоді, фахівцями із соціальної роботи об’єднаних територіальних громад, громадськими організаціями.

Участь та сприяння фахівців психологічної служби:

взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам (законним представникам);
захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо.

Постанова КМУ від 6.06.2018 р. № 491 “Деякі питання освітнього омбудсмена:

Освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про обґрунтованість скарги вживає таких заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників:

надає рекомендації закладам освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органам управління освітою;
відвідує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, а також бере участь в установленому порядку в засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції;
звертається до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
надає консультації заявнику;
представляє інтереси заявника у суді.

Освітній омбудсмен вживає необхідних заходів для поновлення порушених прав людини на освіту та усунення порушень законодавства у сфері освіти органами державної влади, правоохоронними органами, до яких ним було надіслано звернення.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим

Згідно із ст. 30 Закону України “Про освітуˮ у закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені:

статут закладу освіти;
ліцензії на провадження освітньої діяльності;
сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
структура та органи управління закладу освіти;
кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
освітні програми, що реалізуються в закладі освіти;
розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;
правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти;
інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Документування фактів цькування – основа притягнення до відповідальності:

заява/повідомлення батьків про цькування дитини;
інформаційне повідомлення керівника школи про виявлений булінг;
доповідна записка класного наставника чи іншого вчителя про факт цькування;
протокол (акт) комісійного розгляду повідомлення про булінг в закладі освіти;
висновок психолога, консультативний висновок медичного працівника щодо події та наслідків;
записи в щоденнику про неодноразовість конфліктів за участі дитини, запрошення батьків на бесіду до школи;
характеристика учасників процесу за місцем навчання та/або проживання;
пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
пояснення потерпілого;
пояснення свідків, батьків, вчителів, інших осіб;
речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого;
матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах,
аудіо, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування;
інші письмові документи щодо факту цькування;
медична документація;
висновок експерта (якщо завдана фізична чи психологічна шкода);
протокол про адміністративне правопорушення;
протоколи допиту правопорушника, потерпілого, свідків.

Інструменти збору інформації/доказів в ситуації булінгу:

повідомлення про булінг (підозру вчинення булінгу);
звернення (скарга, заява, пропозиція);
одночасне повідомлення про булінг різним суб’єктам реагування для збору і перевірки даних в межах повноважень;
адвокатський запит;
запит на публічну інформацію;
запит на доступ до персональних даних;
запит на ознайомлення з матеріалами комісійної перевірки в закладі освіти;
висновок психолога, судового експерта (за особистим зверненням, на договірних засадах);
опитування учасників освітнього процесу (усна інфо/свідчення як доказ);
тимчасовий доступ до речей і документів згідно КПК;
витребування/забезпечення доказів в порядку ЦПК;
запит на ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Преюдиція постанови про притягнення до відповідальності за ст. 173-4 КУпАП:

При розгляді трудового спору: факт вчинення позивачем аморального проступку, який полягав у тому що ОСОБА_1 неодноразово, протягом тривалого періоду (трьох років) вчиняла булінг стосовно малолітньої ОСОБА_4, яке виразилось у систематичному психологічному тиску, негативному ставленні під час тренувань до малолітньої ОСОБА_4 підтверджений постановою Дрогобицького м/р суду Львівської області від 02.05.2023 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07.06.2023 року (постанова Львівського апеляційного суду від 04.03.2024 р. у справі № 442/6611/23).
За вимогами про стягнення моральної шкоди, завданої неповнолітній дитині булінгом: таким чином, обов`язковими для суду в даній справі є правові наслідки постанови Коростенського міськрайонного суду від 08.10.2019 в справі про адміністративне правопорушення за ст.173-4 ч.1 КУпАП відносно вчителя щодо доведеності факту булінгу відносно учня. (Рішення Коростенського м/р суду Житомирської області від 11.01.2021 р. у справі № 279/5580/19).
В адміністративному спорі про оскарження бездіяльності керівника: незважаючи на те, що позивачка постійно в тексті позову вказує про булінг та цькування, але не надала жодного доказу у вигляді постанови суду про притягнення будь-якого учасника освітнього процесу до адміністративної відповідальності за ст. 173-4 КУпАП (аргумент заперечення проти позову, рішення Одеського ОАС від 03.07.2024 р. у справі № 495/6759/22).

4. Відповідальність за цькування учасників освітнього процесу: актуальна судова практика.

4.1. Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 173–4, 184 КУпАП

Основна відповідальність: ст. 173-4 КУпАП.

Адміністративна відповідальність передбачає такі види санкцій:

штраф,
громадські роботи
усне попередження/зауваження
штраф, виправні роботи як персональна відповідальність керівника.

Практика притягнення до відповідальності у справах про булінг:

Справи про адміністративні правопорушення за ст. 173, 1734, 184 КУпАП;
Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу;
Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії;
Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом;
Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації;
Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг;
Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг;
Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування (н-д: КП за ч. 1 ст. 367 ККУ щодо службової бездіяльності поліцейських, яка унеможливила притягнення до відповідальності в ситуації булінгу ).

4.2. Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування булінгу

Снеки на плечі учениці: дії вчителя кваліфіковані як дрібне хуліганство:

Згідно протоколу: 13.05.2024 року шляхом моніторингу соціальних мереж було виявлено, що 19.03.2024 року близько 15:13 год ОСОБА_1 , вчитель фізики, перебуваючи на робочому місці в ліцеї вчинила хуліганські дії щодо неповнолітньої, а саме: публічно принизила останню з проявом демонстраційної зневаги до загальноприйнятих норм моралі відносно неповнолітньої висипала на плечі продукти харчування (снеки) (ст. 173 КУпАП).

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини події, однак вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, оскільки саме діти спровокували ї ї на вчинення вказаних у протоколі дій. На наступний день вона вибачилась перед потерпілою ОСОБА_2 за те, що не втримала контроль над своїми емоціями та висипала на неї чипси.

Щодо недоліків оформлення протоколу: слід зазначити, що за умов очевидності дослідженої сукупної доказової бази, процесуальної поведінки винуватої особи, урахування суддею певних незначних недоліків протоколу, які за своєю правовою природою є способом процесуальної фіксації певного факту, обставини якого встановлюються та доповнюються іншими доказами, є правовим пуризмом на шкоду інтересам правопорядку та правосуддя.

Докази у справі: рапорт, письмові пояснення учасників, свідків події, заяви в поліцію про інцидент; наказ від про оголошення догани вчителю, пояснення про визнання факту, протокол засідання комісії щодо булінгу, акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, скріншоти відеозапису, листування в чатах, відеозаписи події.

Висновки суду: Визнати винуватою … Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням. Постанова Іваничівського районного суду Волинської області від 11.06.2024 р. № 156/586/24.

4.3. Оскарження бездіяльності керівника в ситуації булінгу та зобов’язання вчинити дії

Справа № 495/6759/22 за адміністративним позовом до керівника ліцею «Пріоритет», Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту, Маразліївської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність органів у сфері освіти.

Рішення Одеського ОАС від 03.07.2024: Визнати бездіяльність керівника ліцею «Пріоритет», яка полягає у тому, що після отримання 24.05.2021 від ОСОБА_1 повідомлення про випадок булінгу (цькування) невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, не повідомила територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України; не повідомила службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з`ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин; не повідомила центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення, соціальних послуг та методів соціальних роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг; та не скликала засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж у продовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення – протиправною.

Зобов`язати керівника ліцею «Пріоритет» вчинити дії, передбачені п.2 розд. ІІ Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) у зв`язку із отриманням повідомлення ОСОБА_1 про випадок булінгу (цькування), а саме:

– повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України по події, які відбулися 21.05.2021 року;

– повідомити службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з`ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

– повідомити центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

– скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування).

Залишено без змін постановою Пʼятого ААС від 22.10.2024 р.

4.4. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої булінгом

Моральна шкода, завдана неповнолітній дитині вчиненням булінгу: стягнення з педагога:

Цивільна справа № 279/5580/19 за позовом матері в інтересах неповнолітньої дитини до заступника директора з виховної роботи Грозинської гімназії, третя особа: відділ освіти Коростенської РДА Житомирської області про стягнення моральної шкоди, завданої неповнолітній дитині, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат (30 000,00 грн.)

Позов – задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 6 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2270 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову- відмовити.

Судом встановлено:

08.10.2019 року Коростенським міськрайонним судом винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення за ст.173-4 ч.1 КУпАП якою педагога було визнано винуватою, а справу закрито в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 06.03.2020 року педагогу відмовлено в задоволенні її позову про поновлення на роботі.

Застосовано приписи ЗУ Про охорону дитинства, Про освіту, Про захист прав споживачів, ст. 1167 ЦКУ – якщо є освітня послуга, то є надавач послуги, в даному випадку, заклад освіти в особі вчителя та заступника директора з виховної роботи, та споживач, в цьому випадку – здобувач освіти — учень.

Рішення Коростенського м/р суду Житомирської області від 11.01.2021 р. у справі № 279/5580/19.

4.5. Захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації

Штраф за кібербулінг: нецензурна лайка, принизливі речі, неприємні голосові повідомлення у шкільному чаті:

Судом встановлено:… Потерпіла пояснила, що у вересні 2023р. вони з класом їздили на День здоров`я, вона зі своєю подругою ОСОБА_5 пішла прогулятись до лісу, а коли повернулись, ОСОБА_6 почала їй цькувати, що вони вживали алкоголь. … Після цієї поїздки їй в шкільному чаті почали писати принизливі речі, неприємні голосові повідомлення, ображали нецензурною лайкою. В чаті були не тільки учні класу, а й інші особи. Також їй погрожували розбити обличчя. Ця ситуація призвела до того, що вона навіть не хотіла йти на навчання до ліцею.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 1734 КУпАП повністю доведена, у розумінніст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: – протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ №595533 від 29.09.2023 року, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення; – поясненнями потерпілої ОСОБА_1; – поясненнями свідків ; письмовими поясненнями свідків, доданими до матеріалів справи; скріншотами шкільного чату, на яких відображено гнобливі образи в бік учениці. Судом накладено штраф у розмірі 1700 грн. та стягнуто в дохід держави судовий збір 536,80 грн.

Постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.12.2023. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.02.2024 р. рішення суду 1-ої інстанції залишено без змін.

4.6. Справи щодо правомірності відрахування учня з закладу освіти за булінг

Неповнолітній в мережі інтернет розповсюджував фото інтимного характеру: до матері застосовано попередження:

Згідно протоколу: Жінка 02.12.2024 року ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого неповнолітнього сина, який в мережі інтернет розповсюджував фото інтимного характеру, чим порушив с. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».

На підтвердження обставин надано: лист-повідомлення начальнику Рахівського РВП УМВС України щодо проведення бесіди з учнями на тему булінгу та кібербулінгу у зв`язку з підозрою на факт кібербулінгу у закладі освіти; пояснення учня від 04.12.2024, згідно яких йому у додатку «Телеграм» вибило посилання, на яке він перейшов та побачив, що можна загрузити фото любої людини, та згенерувати фото інтимного характеру, після чого він додав фото однокласниці та створив телеграм канал, в який додав однокласників; пояснення ОСОБА_3, відповідно до яких до неї звернулась директор школи стосовно того, що учні 8 класі показують на мобільному телефоні оголені фото дівчат, по вказаному факту проведено бесіду з учнями та запрошено до школи батьків; пояснення директора школи, що до неї звернулись учениці та повідомили, що учень показав на телефоні оголені фото дівчат, при проведенні бесіди з учнем стало відомо, що за допомогою телеграм бота, який створив інший учень , він генерував інтимні фейкові фото дівчат, після чого в школу було викликано батьків даних учнів; … документи, що характеризують громадянку ОСОБА_1.

Висновки суду: Мати ухилилася від виконання своїх обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого сина, отже, вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.184 КУпАП. Призначено адміністративне стягнення у виді попередження та стягнуто судовий збір 605 гривень 60 копійок.

Постанова Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2024 р. № 305/4847/24.

4.7. Оскарження дисциплінарних стягнень та звільнення вчителя за булінг

Виплата закладом освіти коштів на відшкодування шкоди, завданої булінгом: регресне стягнення з педагога:

Підставою регресного позову КЗ «Харківський фізико-математичний ліцей №27» є відповідальність заподіювача шкоди (ОСОБА_1)за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню. Отже, право зворотньої вимоги виникло у позивача лише після того, як відбулася виплата. Факт виконання рішення суду, за яким стягнуто з позивача суму відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 , у розмірі 100 000 грн. та судового збору на загальну суму 1705,12 грн. доведений належними та допустимими доказами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ Харківський фізико-математичний науковий ліцей № 27 грошові кошти у сумі 111 705 (сто одинадцять тисяч сімсот п`ять) грн 12 коп. (виплачене відшкодування згідно з рішенням Харківського апеляційного суду від 27.09.2023 року та Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.04.2023 по справі № 638/2377/21).

Рішення Дзержинський районний суд м. Харкова від 25.02.2025 р. у справі № 638/19206/24. Оскаржено в апеляційному порядку, Ухвала Харківського апеляційного суду від 01.04.2025 про витребування справи.

4.8. Суміжні спори, пов’язані з випадками булінгу та відсутністю належного реагування

Статус потерпілого: КП щодо сл/недбалості поліцейських під час розгляду звернення про неправомірні дії директора Ліцею:

Скаржником на адресу слідчого надіслано клопотання про визнання його потерпілим у КП. Постановою від 19.02.2025 відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Як вказує скаржник, постанова слідчого є незаконною, оскільки він є законним представником своєї малолітньої дитини, відносно якої було вчинено булінг (цькування) у ліцеї № 5 з боку директора навчального закладу.

Внаслідок відсутності належного реагування з боку уповноважених осіб територіального підрозділу Національної поліції України, що виразились у непритягненні до адміністративної відповідальності директора ліцею №5 Хмельницької міської ради, останніми було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України.

Слідчий суддя приходить до висновку, що указаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 , як законному представнику малолітнього сина ОСОБА_7, завдано моральну шкоду та, відповідно, до системного аналізу положень ст. 55 КПК України, він є потерпілою особою у кримінальному провадженні.

В задоволенні вимог скарги в частині зобов`язання слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим слід відмовити, оскільки у слідчого судді відсутні повноваження на вчинення таких процесуальних дій. Прийняття указаних рішень є дискреційними повноваженнями слідчого, який у прийнятті рішень є процесуально незалежною особою.

Разом з тим, слідчому необхідно повторно розглянути подане клопотання про залучення ОСОБА_3 , як потерпілого у КП…, із врахуванням висновків, які здійсненні слідчим суддею у мотивувальній частині.

Ухвала слідчого судді Хмельницького м\р суду від 19.03.2025 р. № 686/6075/25.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація

Судова практика:

Одиночний конфлікт: суд вітає примирення сторін цивілізованим способом. Постанова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.02.2024 р. № 559/4427/23.

Розклеювання фото педагога: проведено виховну роботу з учнем, перед вчителем вибачилися. Постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 р. № 352/1399/24.

Образи, що призвели до нервового зриву: учень щиро покаявся та попросив вибачення у вчителя. Постанова Чернігівський районний суд Чернігівської області від 05.06.2024 р. № 748/2160/24.

Примирення дітей як привід не повідомляти поліцію про булінг: на директора накладено штраф. Постанова Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2024 р. № 307/1120/24.

Медіація як інструмент вирішення конфліктів та конструктивної взаємодії в освітньому середовищі:

Відповідно до Закону України “Про медіаціюˮ медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

Шкільна медіація — це процедура врегулювання спору (конфлікту) між учасниками освітнього процесу за участі медіатора — нейтрального незалежного посередника, основна мета якого — допомогти учасникам процесу відшукати взаємоприйнятний варіант вирішення конфлікту (спору) з максимальним урахуванням інтересів та потреб кожної сторони.

Три основні підходи до запровадження медіації:

Наявність у школі дорослого медіатора, до якого направляють учасників конфлікту.
Створення шкільної служби порозуміння (ШСП), тобто залучення до процесу врегулювання конфліктів медіаторів-ровесників — учнів-старшокласників, які пройшли спеціальне навчання медіації.
Всі заходи, що впроваджуються у шкільній службі порозуміння, а також навчання основ медіації та навичок ненасильницького спілкування (ННС) всіх педагогів та адміністрації.

Першоджерело - https://tinyurl.com/b7nn5b75