Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
27.08.2021

Булінг в студентському середовищі: на що важливо звернути увагу?

Законодавче закріплення поняття «булінг», типових ознак цькування та відповідальності за його вчинення відбулося 19.01.2019 року з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII.

Законодавче закріплення поняття «булінг», типових ознак цькування та відповідальності за його вчинення відбулося 19.01.2019 року з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII.

Відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 3-1 статті 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII, булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Зі змісту вказаних норм слідує спеціальний суб’єктний склад булінгу, що охоплює учасників освітнього процесу за обов’язкової участі малолітньої чи неповнолітньої особи, якою чи стосовно якої вчиняється насильство.

Тобто, булінгу як адміністративному правопорушенню притаманним є участь саме дітей – здобувачів освіти, незалежно від того якою стороною відносно інших учасників освітнього процесу вони виступають, чи то кривдником, чи потерпілим.

Конфліктні взаємовідносини між повнолітніми здобувачами освіти, педагогічними працівниками чи іншими повнолітніми особами як учасниками освітнього процесу не підпадають під регулювання антибулінговим законодавством, відповідальність згідно статті 173-4 КУпАП в такому випадку не настає.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) закріплено в однойменному Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти України від 28.12.2019 р. №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», що застосовується в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти. У термінологічному визначенні статус кривдника та потерпілого конкретизовано вказівкою на учасника освітнього процесу, в тому числі малолітню чи неповнолітню особу, якою чи щодо якої було вчинено булінг (цькування).

Таким чином, повнолітні студенти не підпадають під дію антибулінгового законодавства, що ускладнює можливість використання цієї нормативної бази як інструментів захисту від насильства в освітньому молодіжному середовищі та для притягнення до відповідальності в разі вчиненого цькування, нарівні з неповнолітніми студентами.

Судова практика підтверджує висновки, що повнолітні студенти не є суб’єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 – 4 КУпАП, а також фокусує увагу на перевірці статусу учасників освітнього процесу в осіб, які визначені сторонами булінгу за змістом протоколу про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП відносно студентки Херсонського професійного ліцею зв’язку та поліграфії, яка знаходячись в навчальному закладі вчинила булінг відносно одногрупниці, а саме вдарила та виражалась у її бік нецензурною лайкою, Херсонський міський суд Херсонської області у постанові від 16.02.2021 року у справі № 766/20720/20 дійшов висновку, що зібрані у справі докази не дають підстав для висновку про наявність у діях студентки, вказаних у складеному відносно неї протоколі, складу адміністративного правопорушення. Судом встановлено, що, особа, яка притягається до відповідальності та потерпіла особа, є студентами 2 курсу ХПЛЗТП, та на момент події, яка відбулася, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, є повнолітніми особами.

Оскільки повнолітня особа не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, в діях останньої відсутній склад такого адміністративного правопорушення, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

(Повний текст судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95056076)

Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 09.02.2021 р. у справі № 597/119/21 закрито справу про притягнення до адміністративної відповідальності матері неповнолітнього за ст.173-4 ч.1 КУпАП  на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З’ясовуючи суб’єктний склад сторін булінгу у даній справі, судом встановлено, що потерпілий є студентом 2 курсу ВПУ в смт. Товсте, а в свою чергу неповнолітній, який вчинив булінг психологічного характеру відносно потерпілого, не являється студентом ВПУ в смт. Товсте та не може бути учасником освітнього процесу, що могло б спричинити настання адміністративної відповідальності за ст. 173-4 КУпАП.

( Повний текст судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94852429)

Лариса Гретченко

адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, тренер курсу програми Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини»