Віра Козіна, адвокат, голова Комітету НААУ з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування, провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Благодійна та гуманітарна допомога в умовах війни: отримання, оприбуткування, оподаткування, звітування (окремі аспекти)».
Лектор зауважила, що критично важливо відмежовувати поняття гуманітарної та благодійної допомоги, оскільки це:
• по-перше, впливає на регулювання ввозу на територію України та митного очищення, обліку та оприбуткування;
• по-друге, визначає, хто може бути стороною правочину, їх статус, обсяг прав та обов’язків, у тому числі щодо ПДФО;
• по-третє, обмежує або розширює цілі та строк використання майна (коштів, майнових прав), ланцюжок учасників відносин.
Благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI).
Благодійна допомога охоплює не тільки надання товарів та майна, але й надання послуг, майнових прав, здійснення видатків, пов’язаних з оподаткуванням та оформленням такої допомоги.
Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» передбачено, що закони України можуть визначати додаткові види благодійної діяльності та особливості регулювання певних видів благодійної діяльності. Це, у свою чергу, і стосується гуманітарної допомоги, правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням якої визначені Законом України «Про гуманітарну допомогу».
До повномасштабної війни вимагалося, що гуманітарна діяльність може здійснюватися за дозволом Міністерства соціальної політики України, усі, хто надає та одержує гуманітарну допомогу мають бути внесені до спеціального реєстру. З 1 березня 2022 року уся допомога, яка надається у зв’язку зі збройною агресією наразі здійснюється за спрощеним порядком.
Віра Козіна сфокусувала увагу на формах благодійництва, якими є:
• благодійна пожертва;
• благодійний грант;
• гуманітарна допомога;
• меценатська діяльність.
Окремо розглянуто, хто надає, одержує допомогу та у чиїх інтересах. Лектор зазначила, що це залежить від того, хто виступає благодійником (донором).
Благодійна пожертва/грант – благодійником може будь-який благодійник (дієздатна фізична або юридична особа приватного права), бенефіціаром (набувачем) буде фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада;
Благодійна пожертва/грант – якщо благодійник – благодійна організація, отримувач – будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», фізичні особи;
Гуманітарна допомога – благодійник – донор, у тому числі волонтери (для товарів із «спецсписку» – за гарантійним листом кінцевого отримувача), отримувачі – визначені Законом «Про гуманітарну допомогу» та окремими постановами КМУ особи (є специфіка в залежності від виду допомоги, може бути різниця між отримувачем та набувачем).
Лектор звернула увагу на законодавчі зміни у частині гуманітарної допомоги. Раніше товари подвійного та військового призначення оформлювалися в особливому порядку і до січня поточного року кінцевим отримувачем можна було зазначати будь-яку особу. Досить поширеною була практика зазначення кінцевим набувачем обласних військових адміністрацій, проте за наслідками проведення аудиторських перевірок були виявленні значні порушення, що призвели до змін у законодавства. Постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2022 р. № 174» від 03.01.2023 р. № 2 були внесені зміни. Відповідно вимагається чітке зазначення у митній декларації кінцевого набувача, наприклад, зазначати конкретну військову частину. У випадку, якщо особа за звичкою зазначає військову частину, а допомога у подальшому розподіляється на військовослужбовців, це вважається порушенням митних правил.
Ключові правила благодійної допомоги передбачено відповідними частинами ст. 6 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації»:
• Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов’язані з благодійником;
• Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника;
• Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб;
• Благодійники або їх правонаступники мають право у встановленому Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» порядку змінити бенефіціарів благодійної пожертви у разі порушення цілей, строків та порядку використання такої пожертви або її частини.
Одним із питань, які розкрила лектор, стосувалося необхідності укладення договору, особливо у разі, якщо йдеться про постачання великих масштабів (ліки, обладнання тощо). Законодавством передбачена проста письмова форма, а тому дарчі листи, обмін електронними листами, акти приймання-передавання можуть прирівнюватися до договорів.
Частина 5 ст. 719 Цивільного кодексу України для благодійної допомоги не застосовується. Договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Чи потрібно вести бухгалтерський облік: «територіальна складова»?
В умовах воєнного стану встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб — резидентів та нерезидентів не поширюються (постанова КМУ «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» від 05.03.2022 № 202).
За вже усталеною практикою:
- регіони (місцевості), в яких ведуться бойові дії, – ведуть облік за можливості;
- регіони (місцевості), де бойових дій немає, – ведуть облік на загальних підставах
Чи потрібно вести бухгалтерський облік: «функціональна складова»?
• Юридичні особи, які діють як «транзитні пункти» (приймають вантажі для цілей передачі на інші території), бухгалтерський облік можуть не вести.
• Це стосується й органів публічного управління.
Віра Козіна зазначила, що оподаткування благодійної допомоги регулюється п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а у поєднанні з п.п. 165.1.54 та п.п. 165.1.56 ст. 165 ПКУ ідентифікує положення, що визначають, за яких підстав благодійна допомога не підлягає оподаткуванню.
Звернула увагу лектор на Закон України «Про внесення зміни до пункту 2-1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників - фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» від 16.11.2022 року. Цим Законом встановлена фіксація положення щодо можливості подання документів для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації як у письмовій, так і в електронній формі. Включення до Реєстру здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня.
Що стосується звітування, благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності (нецільова допомога: Додаток 4дф, код ознаки доходу «169») при перевищенні розміру допомоги, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 грн.).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/l4021pW
Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/u402LAh
Цікаві публікації лектора:
• Пошкодження приватного майна, не пов’язаного з використанням у господарській діяльності. https://cutt.ly/p4025MA
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ