Слово «банкрутство» лякає. Насправді ж з набранням чинності Закону № 3985-IX КУзПБ перестав бути механізмом примусової ліквідації — і став повноцінним арсеналом процедур відновлення платоспроможності. Від превентивної реструктуризації до санації. Від переговорів із кредиторами під захистом суду до збереження бізнесу, команди й активів. Розбираємо, що саме змінилося, яку процедуру обрати і — головне — коли про це думатиє

Після трьох років повномасштабної війни українські підприємства підходять до 2026 року з дуже різним багажем. Одні — з накопиченими боргами та зупиненим виробництвом. Інші — з довоєнними кредитами, взятими під зовсім інші умови ринку. Треті — з майном, яке опинилося на окупованих або прифронтових територіях і яке юридично нікуди не поділося, але фактично недоступне.

Водночас держава і кредитори поступово «розморожують» вимоги. Мораторії та відстрочки 2022–2023 років вичерпали ресурс. У 2025 році знову почали відкриватись провадження у справах про банкрутство, поновилися стягнення. І якщо підприємство досі не впорядкувало своє становище — питання «що робити?» постає дуже конкретно.

Хороша новина: Закон № 3985-IX від 19.09.2024 (підписаний 22.10.2024, набрав чинності 23.01.2025) трансформував інститут неспроможності. Він імплементував Директиву ЄС 2019/1023 і запровадив нову Книгу третю КУзПБ — превентивну реструктуризацію. У результаті бізнес отримав процедури, які дозволяють не ліквідуватись, а вийти з кризи на своїх умовах. На 2026 рік це вже норма господарської практики, відображена в позиціях Верховного Суду.

 

Перш ніж обирати процедуру, власник або керівник бізнесу має чесно відповісти на три питання.

Перше: бізнес-модель ще жива? Є продукт, клієнти, команда — і проблема лише у боргах та грошовому потоці? Якщо так — процедури відновлення платоспроможності мають сенс.

Друге: на якій стадії криза? Є загроза неплатоспроможності — боржник очікує труднощів із платежами протягом наступних 12 місяців, але ще платить? Або борги вже прострочені й кредитори «у дверях»? Від відповіді залежить, яка процедура доступна.

Третє: що важливіше — зберегти юридичну особу як таку, чи врятувати активи і бізнес-процес? Санація рятує компанію. Але іноді правильніше — продати майновий комплекс, погасити борги і почати чисто.

 

Банкрутство — не завжди кінець. У більшості розвинених правових систем воно є нормальним інструментом ринкової економіки. Підприємства, що пройшли санацію або реструктуризацію, нерідко виходять із неї сильнішими — позбавленими токсичних боргів, з оновленою структурою і реальними шансами на розвиток.

 

Сучасний КУзПБ пропонує чотири механізми для підприємства у фінансових труднощах — від превентивного інструменту до ліквідації:

 

Превентивна реструктуризація	Розпорядження майном	Санація	Ліквідація
До настання неплатоспроможності — лише загроза	Боржник вже не може розплатитись з кредиторами	Підприємство у банкрутстві з перспективою відновлення	Відновлення неможливе або недоцільне
Борги реструктуровано, бізнес збережено, банкрутства не було	Мораторій на стягнення, час для аналізу і переговорів	Борги реструктуровано або погашено за планом санації	Майно продано, борги погашено в межах виручки

 

З 23 липня 2025 року в Україні запрацювала превентивна реструктуризація (Книга третя КУзПБ, ст. 33-1 – 33-29) — найновіша і принципово інша процедура. Її логіка проста: якщо класичне банкрутство запускається тоді, коли підприємство вже потонуло, то превентивна реструктуризація — рятувальний жилет на стадії «починає набирати воду».

 

Хто може скористатись і за якої умови

Будь-яка юридична особа або ФОП — крім казенних підприємств, бюджетних установ і фінансових установ. Ключова умова (ст. 33-3 КУзПБ): не фактична неплатоспроможність, а обґрунтована підстава вважати, що протягом наступних 12 місяців підприємство не зможе виконувати грошові зобов'язання. Це і є загроза неплатоспроможності.

На практиці такою загрозою є об'єктивні факти:

—  держзамовник затримує платежі за контрактом на 3–4 місяці — без ПР кредитори подадуть заяву про банкрутство; з ПР — є час на перекредитування;

—  постачальник підняв ціну на 30 %, що зробить виробництво збитковим — ПР дає час на пошук альтернативи;

—  компанія очікує на великий контракт — без ПР є ризик втрати команди та активів до його підписання.

 

Як це працює крок за кроком

 

1

Подання заяви (ст. 33-3 КУзПБ) Боржник подає до господарського суду за місцем розташування заяву про відкриття провадження. Судовий збір — лише 2 прожиткові мінімуми для працездатних осіб, що суттєво менше, ніж при санації чи ліквідації. План превентивної реструктуризації подається одночасно або в строк до 4 місяців від дня відкриття.

 

2	Відкриття провадження (ст. 33-4 КУзПБ) Суд видає ухвалу та призначає адміністратора превентивної реструктуризації — окрема спеціалізація арбітражного керуючого. Адміністратор координує взаємодію боржника і кредиторів протягом всієї процедури.

 

3

Заходи захисту — 6 місяців (ст. 33-11 – 33-14 КУзПБ) З дня відкриття: заборона відкрити іншу справу про банкрутство (ст. 33-11); зупинення нарахування штрафів, пені, неустойок (ст. 33-12); мораторій на звернення стягнення на майно (ст. 33-13); зупинення виконання вимог, включених до плану ПР (ст. 33-14). Критично: суд не може продовжувати ці заходи — максимум 6 місяців.

 

4	Переговори і план (ст. 33-15 – 33-22 КУзПБ) Адміністратор і боржник ведуть переговори з кредиторами: розстрочка, списання частини боргу, конвертація боргу в корпоративні права, залучення нового фінансування. ПР найчастіше виграється саме тут — на переговорах, а не в суді.

 

5	Затвердження плану (ст. 33-23 КУзПБ) План затверджується простою більшістю кредиторів від суми вимог (понад 50%). Суд видає ухвалу про затвердження. Загальний дедлайн — 12 місяців від дня відкриття провадження; якщо план не затверджено — процедура закривається.

 

6	Закриття (ст. 33-27 – 33-29 КУзПБ) Якщо план виконано — провадження закривається, підприємство продовжує діяльність. Якщо план не виконується — відкривається справа про банкрутство.

 

Головний висновок: якщо підприємство ще платоспроможне, але ви вже відчуваєте, що ситуація стає некерованою — це найкращий момент для превентивної реструктуризації. Це не відстрочка смерті. Це ставка на перемогу. Чим раніше — тим більше важелів у ваших руках.

 

Якщо підприємство вже у банкрутстві, але бізнес-модель ще жива — є санація. На відміну від превентивної реструктуризації, вона вводиться тоді, коли неплатоспроможність вже встановлена судом. Це реагування на факт, а не на загрозу — але з реальним шансом на відновлення без ліквідації.

Для кого це? Для підприємства, яке вже не може розплачуватись із боргами, але має реальні активи, клієнтів, виробничу базу або бренд. Наприклад: завод, який зупинився через відсутність оборотного капіталу, але обладнання ціле, колектив є, замовники готові повернутись.

 

Як відбувається санація

Суд вводить процедуру розпорядження майном (ст. 44 КУзПБ). Адміністратор інвентаризує активи, консолідує інформацію про пасиви, аналізує грошові потоки та перспективи ведення бізнесу. Забезпечені кредитори не можуть звертати стягнення протягом 170 днів від введення розпорядження майном — це час для переговорів.

За результатами переговорів з кредиторами (особливо забезпеченими за ст. 41–42 КУзПБ) складається план санації: залучення інвестора, продаж непрофільних активів, реструктуризація боргів, оптимізація витрат. Санація може тривати до 18 місяців, у виняткових випадках — до 5 років.

Важливий нюанс: санацію може ввести суд навіть якщо кредитори проголосували за банкрутство — якщо є реальний план і реальний санатор. Не автоматично, але можливо.

Санація vs превентивна реструктуризація: різниця — у моменті входу. Превентивна реструктуризація — до офіційної неплатоспроможності. Санація — вже після відкриття справи про банкрутство. Обидві мають на меті зберегти бізнес. Але чим раніше ви починаєте діяти — тим кращі умови отримуєте.

 

Критична дата: якщо протягом 170 днів суд не виніс постанову про банкрутство або санацію — забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення в позасудовому порядку. Це прискорює всіх учасників: або суд рухається, або кредитор забирає заставу.

 

Узагальнено — ось типові ситуації, в яких банкрутні процедури стають інструментом, а не вироком.

 

Підприємство з «довоєнними» кредитами.

Взяли кредит до 2022 року на розвиток — виручка впала, але банк не поспішає реструктурувати умови. Кеш-флоу вже 12+ місяців показує «червоний». Превентивна реструктуризація дає правовий важіль: суд може затвердити план навіть без згоди частини кредиторів — якщо план відповідає тесту «найкращих інтересів кредиторів».

 

Бізнес, «заморожений» через окупацію або евакуацію.

Виробництво стоїть, орендодавець вимагає платити, постачальники виставляють рахунки. Компанія не може платити, але й не хоче ліквідуватись — розраховує відновитись. Відкриття провадження автоматично вводить мораторій на стягнення і дає час на реорганізацію.

 

Компанія з токсичними боргами перед пов'язаними особами.

Типова ситуація у групах компаній: одна структура накопичила борги перед «своїми» кредиторами. Нові правила про заінтересованих кредиторів (6-місячний «карантин» на відступлення вимог) роблять схемні маніпуляції складнішими. Але водночас відкривають можливість для чесної реструктуризації — позбутись токсичних внутрішньогрупових зобов'язань легально.

 

Власник, який хоче «вийти» з проблемного активу.

Іноді найкраще рішення — продати майновий комплекс у межах банкрутства. Покупець отримує «чистий» актив без боргів, продавець розраховується з кредиторами і закриває питання. Це краще, ніж нескінченні судові спори та зростаючі борги.

 

Банкрутство відкриває не лише захисні інструменти, але й механізми розслідування. Адміністратор зобов'язаний перевірити правочини боржника за останні роки. Це варто знати заздалегідь.

 

Оскарження правочинів (ст. 42 КУзПБ)

Адміністратор у першу чергу перевіряє правочини, укладені зі шкодою для кредиторів. Типові сценарії, які потрапляють під лупу:

—  Продаж активів за ціною 10–20 % від ринкової на користь пов'язаних осіб.

—  Asset stripping — переказ коштів на приватні рахунки, передача майна в оренду афільованим структурам за символічну суму, виведення інтелектуальної власності.

—  Дарування нерухомості дітям або подружжю напередодні банкрутства.

—  Вибіркове погашення боргів лише «своїм» кредиторам в обхід черговості.

Наслідки: правочин скасовується, активи повертаються до конкурсної маси, висуваються позови про повернення безпідставного збагачення (ст. 13, 1226 ЦК). При кримінальних ознаках — матеріали передаються до прокуратури.

Порада директору: уникайте будь-яких цільових розпоряджень активами в «передкризовий» період. Будь-яка операція буде розслідуватися — і пояснити «ринкову ціну» у 15 % від оцінки буде дуже складно.

 

Особиста відповідальність: гарантії і субсидіарна відповідальність

Два типи відповідальності, про які часто забувають, коли думають про банкрутство компанії.

Солідарна відповідальність (ст. 541–543 ЦК). Якщо власник або директор видав особисту гарантію за кредитом компанії — банкрутство компанії не звільняє гаранта. Кредитор може вимагати весь борг безпосередньо від гаранта, незважаючи на провадження.

Субсидіарна відповідальність (ст. 619 ЦК, ст. 69–70 КУзПБ). Суд може покласти відповідальність на директора, якщо той діяв зі шкодою для компанії або — що особливо важливо — мав усвідомлення про неминучість неплатоспроможності, але не ініціював превентивну реструктуризацію вчасно.

Перед прийняттям будь-якого рішення: перевірте персональні гарантії. Вони не зникають із банкрутством компанії. І саме тому своєчасна ПР — це захист не лише бізнесу, а й особистого майна власника.

 

—  Паралельних арештів більше немає. Після відкриття банкрутства жоден інший суд не може накласти арешт на майно боржника. Цивільні «заморозки» паралельно з банкрутством — у минулому.

—  КУзПБ — захищений кодекс. Змінити його можна лише спеціальним законом — як ЦК чи ГК. Правила гри стабільні, бізнес може планувати реструктуризацію без ризику, що норми зміняться наступного місяця.

—  Арбітражний керуючий — прямий доступ до реєстрів. Ст. 12-1 КУзПБ зобов'язує органи, що ведуть реєстри (Державний реєстр прав, ЄРБ), надавати інформацію адміністратору у встановлені строки. Це прискорює інвентаризацію активів на 2–3 тижні.

—  «Проросійські» кредитори виключені. Постанова КМУ № 187 виключає вимоги юридичних осіб із РФ із реєстру кредиторів. Актуально для компаній, що мали довгострокові відносини з російськими партнерами.

—  Заінтересовані кредитори — без вирішального голосу. Кредитор, пов'язаний із боржником, або той, хто придбав вимогу від пов'язаної особи протягом 6 місяців до відкриття провадження — не голосує на зборах кредиторів. Схемні маніпуляції «дружніми» кредиторами стали суттєво складнішими.

 

В Україні досі сильний стереотип: банкрутство — це ганьба, крах, кінець. З правової точки зору це інструмент. І він існує саме для того, щоб підприємець міг упорядковано вийти з ситуації, яку вже неможливо контролювати в ручному режимі.

Набагато небезпечніший сценарій — тягнути до останнього: накопичувати борги, виводити активи в паніці, ігнорувати вимоги кредиторів. Це шлях до кримінальної відповідальності, субсидіарної відповідальності директора і репутаційної катастрофи. Адміністратор розслідує все.

Своєчасне звернення до фахівця дозволяє зберегти бізнес або його цінну частину, захистити особисте майно власника, розрахуватися з кредиторами на прийнятних умовах і розпочати новий проєкт із чистого аркуша.

Ключова думка: у 2026 році в законі є інструменти. Превентивна реструктуризація — 12 місяців дедлайну на план, 6 місяців захисту від кредиторів. Санація — реальний шанс при неплатоспроможності. Але все це працює лише для того, хто вступає в гру до того, як гра закінчилась. Питання — у сміливості скористатися.

 

Кілька конкретних кроків, якщо ви бачите загрозу фінансових труднощів.

1.    Кеш-флоу на 12+ місяців показує «червоний» — це сигнал до дій, а не до очікування.

2.    Проведіть превентивні переговори з 2–3 найбільшими кредиторами до офіційної подачі заяви.

3.    Отримайте юридичну консультацію щодо персональних гарантій, вразливих правочинів і структури можливого плану ПР.

4.    Задокументуйте кеш-флоу, контракти, кредитні договори і фінансову звітність — це основа будь-якого плану.

5.    Уникайте цільового розпорядження активами — будь-яка операція буде розслідуватись і може бути скасована.

6.    Якщо є підстави для ПР — зверніться до спеціалізованого адвоката і подавайте заяву. Чим раніше — тим більше варіантів.

 

Юрій Григоренко

Адвокат, арбітражний керуючий, керуючий АБ «Літіґент»

Секретар Комітету НААУ з питань банкрутства  •  Член Комітету з питань банкрутства РААО

Telegram: @iurii_litigant