Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками арешт майна, а саме:
1. Поняття, підстави, порядок арешту майна за КПК.
2. Аналіз судової практики ВС.
3. Типові проблеми.
У рамках характеристики арешту майна акцентовано на наступному:
1. Поняття, підстави та порядок арешту майна за КПК України
Відповідно до ст. 170 КПК України, арешт майна — це: тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Арешт майна:
· є процесуальним заходом забезпечення кримінального провадження,
· не є матеріально-правовою санкцією,
· має забезпечувальну та превентивну функції.
При цьому обмеження конституційного права власності (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції) повинно бути розумним, співмірним і пропорційним меті, заради якої застосовується арешт.
Згідно з КПК, арешт застосовується з метою:
· збереження речових доказів;
· забезпечення спеціальної конфіскації;
· забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
· забезпечення цивільного позову;
· відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
· стягнення неправомірної вигоди, отриманої юридичною особою.
Яке майно може бути арештоване?
Арешт може бути накладений на майно, яке:
· є доказом кримінального правопорушення;
· підлягає конфіскації або спеціальній конфіскації;
· необхідне для забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди.
До такого майна належать:
· предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій;
· гроші, цінності, інші речі, набуті злочинним шляхом;
· матеріальні об’єкти, що були знаряддям злочину або зберегли його сліди;
· майно, яке містить відомості, що можуть бути використані як докази.
Верховний Суд у справі № 903/421/24 зазначив, що арешт може накладатися також на:
· цінні папери;
· корпоративні права.
Підстави для накладення арешту:
Загальні умови (ч. 1–2 ст. 170 КПК):
· існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення;
· майно має процесуальний зв’язок зі злочином;
· необхідно забезпечити цивільний позов, конфіскацію або спеціальну конфіскацію.
Обов’язково враховується:
· пропорційність втручання;
· можливість досягти мети без арешту майна;
· наслідки арешту для власника та третіх осіб.
Порядок накладення арешту:
І. Подання клопотання.
Клопотання подається:
· слідчим за погодженням з прокурором;
· прокурором самостійно;
· потерпілим — через прокурора.
У клопотанні обов’язково зазначається:
· мета арешту;
· правові підстави;
· перелік і види майна з ідентифікаційними ознаками;
· докази права власності або володіння;
· обґрунтування ризику відчуження або знищення;
· у випадку юридичної особи — розмір шкоди або неправомірної вигоди.
Відсутність будь-якого з цих елементів є аргументом для скасування арешту.
ІІ. Судовий розгляд.
Слідчий суддя:
· розглядає клопотання у відкритому судовому засіданні (крім держтаємниці);
· перевіряє обґрунтованість доказів;
· оцінює пропорційність втручання;
· перевіряє, чи дотримано право власника на участь у розгляді.
За результатами виноситься ухвала із:
· чітким переліком арештованого майна;
· строком дії або формулюванням «до скасування».
2. Аналіз судової практики Верховного Суду
Актуальна практика ВС (2023–2025):
· № 554/2506/22 від 15.04.2024: Арешт майна є обмеженням права власності та має бути пропорційним; після закриття кримінального провадження арешт припиняється автоматично.
· № 757/37922/21-к від 01.03.2024: Визнання «всіх коштів на рахунках» речовими доказами без їх ідентифікації є незаконним втручанням у право власності.
· № 754/10077/20 від 12.07.2023: Розгляд клопотання без виклику власника майна без належного обґрунтування невідкладності є підставою для скасування арешту.
· № 757/15827/22-к від 28.03.2024: Використання арешту майна як способу тиску на бізнес визнається незаконним.
· № 991/3451/25 від 28.04.2025: Порушення строків подання клопотання (ч. 5 ст. 171 КПК) автоматично тягне незаконність арешту.
· № 903/421/24 від 16.05.2025: Арешт корпоративних прав можливий лише за умови доведеного зв’язку такого майна з кримінальним правопорушенням.
Також наведено практику ЄСПЛ, де підкреслено, що тривалий або невизначений арешт без активних слідчих дій є непропорційним втручанням у право власності.
3. Типові проблеми застосування арешту майна
Типові порушення:
· відсутність доказів права власності або володіння майном;
· відсутність фактичного зв’язку між майном і кримінальним правопорушенням;
· подання клопотання без погодження з прокурором;
· неконкретна або формальна мета арешту («для забезпечення слідства»);
· накладення арешту на все вилучене майно поза межами ухвали про обшук;
· порушення процесуальних строків подання клопотання;
· арешт без належної оцінки пропорційності втручання;
· розгляд клопотання без участі власника без обґрунтованої невідкладності.
Усі ці недоліки є підставами для оскарження та скасування арешту майна.
Першоджерело https://tinyurl.com/bdjm2kaz