Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками арешт майна, а саме:

1. Поняття, підстави, порядок арешту майна за КПК.

2. Аналіз судової практики ВС.

3. Типові проблеми.

У рамках характеристики арешту майна акцентовано на наступному:

 1. Поняття, підстави та порядок арешту майна за КПК України

Відповідно до ст. 170 КПК України, арешт майна — це: тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Арешт майна:

·              є процесуальним заходом забезпечення кримінального провадження,

·              не є матеріально-правовою санкцією,

·              має забезпечувальну та превентивну функції.

При цьому обмеження конституційного права власності (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції) повинно бути розумним, співмірним і пропорційним меті, заради якої застосовується арешт.

Згідно з КПК, арешт застосовується з метою:

·              збереження речових доказів;

·              забезпечення спеціальної конфіскації;

·              забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

·              забезпечення цивільного позову;

·              відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

·              стягнення неправомірної вигоди, отриманої юридичною особою.

Яке майно може бути арештоване?

Арешт може бути накладений на майно, яке:

·              є доказом кримінального правопорушення;

·              підлягає конфіскації або спеціальній конфіскації;

·              необхідне для забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди.

До такого майна належать:

·              предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій;

·              гроші, цінності, інші речі, набуті злочинним шляхом;

·              матеріальні об’єкти, що були знаряддям злочину або зберегли його сліди;

·              майно, яке містить відомості, що можуть бути використані як докази.

Верховний Суд у справі № 903/421/24 зазначив, що арешт може накладатися також на:

·              цінні папери;

·              корпоративні права.

Підстави для накладення арешту:

Загальні умови (ч. 1–2 ст. 170 КПК):

·              існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення;

·              майно має процесуальний зв’язок зі злочином;

·              необхідно забезпечити цивільний позов, конфіскацію або спеціальну конфіскацію.

Обов’язково враховується:

·              пропорційність втручання;

·              можливість досягти мети без арешту майна;

·              наслідки арешту для власника та третіх осіб.

Порядок накладення арешту:

І. Подання клопотання.

Клопотання подається:

·              слідчим за погодженням з прокурором;

·              прокурором самостійно;

·              потерпілим — через прокурора.

У клопотанні обов’язково зазначається:

·              мета арешту;

·              правові підстави;

·              перелік і види майна з ідентифікаційними ознаками;

·              докази права власності або володіння;

·              обґрунтування ризику відчуження або знищення;

·              у випадку юридичної особи — розмір шкоди або неправомірної вигоди.

Відсутність будь-якого з цих елементів є аргументом для скасування арешту.

ІІ. Судовий розгляд.

Слідчий суддя:

·              розглядає клопотання у відкритому судовому засіданні (крім держтаємниці);

·              перевіряє обґрунтованість доказів;

·              оцінює пропорційність втручання;

·              перевіряє, чи дотримано право власника на участь у розгляді.

За результатами виноситься ухвала із:

·              чітким переліком арештованого майна;

·              строком дії або формулюванням «до скасування».

2. Аналіз судової практики Верховного Суду

Актуальна практика ВС (2023–2025):

·              № 554/2506/22 від 15.04.2024: Арешт майна є обмеженням права власності та має бути пропорційним; після закриття кримінального провадження арешт припиняється автоматично.

·              № 757/37922/21-к від 01.03.2024: Визнання «всіх коштів на рахунках» речовими доказами без їх ідентифікації є незаконним втручанням у право власності.

·              № 754/10077/20 від 12.07.2023: Розгляд клопотання без виклику власника майна без належного обґрунтування невідкладності є підставою для скасування арешту.

·              № 757/15827/22-к від 28.03.2024: Використання арешту майна як способу тиску на бізнес визнається незаконним.

·              № 991/3451/25 від 28.04.2025: Порушення строків подання клопотання (ч. 5 ст. 171 КПК) автоматично тягне незаконність арешту.

·              № 903/421/24 від 16.05.2025: Арешт корпоративних прав можливий лише за умови доведеного зв’язку такого майна з кримінальним правопорушенням.

Також наведено практику ЄСПЛ, де підкреслено, що тривалий або невизначений арешт без активних слідчих дій є непропорційним втручанням у право власності.

3. Типові проблеми застосування арешту майна

Типові порушення:

·              відсутність доказів права власності або володіння майном;

·              відсутність фактичного зв’язку між майном і кримінальним правопорушенням;

·              подання клопотання без погодження з прокурором;

·              неконкретна або формальна мета арешту («для забезпечення слідства»);

·              накладення арешту на все вилучене майно поза межами ухвали про обшук;

·              порушення процесуальних строків подання клопотання;

·              арешт без належної оцінки пропорційності втручання;

·              розгляд клопотання без участі власника без обґрунтованої невідкладності.

Усі ці недоліки є підставами для оскарження та скасування арешту майна.

Першоджерело https://tinyurl.com/bdjm2kaz