Чи можливо об’єкт незавершеного будівництва визнати спільною сумісною власністю подружжя?

В період шлюбу подружжя побудувало житловий будинок, який не був введений в експлуатацію.

В подальшому чоловік звернувся до суду з позовом про визнання об’єкта незавершеного будівництва житлового будинку об’єктом спільного майна подружжя та просив в порядку поділу майна визнати за ним право власності на частину об’єкта незавершеного будівництва. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що

• готовність будинку становить 97%;
• відповідач разом з дітьми проживає в цьому будинку, який забезпечений електро-, газо водопостачання та іншими необхідними побутовими умовами,
• будівництво будинку фактично завершено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням;
• відповідач ухиляється від введення будинку в експлуатацію та від вчинення дій щодо оформлення права власності на цей будинок.

Крім того позивач зазначав, що рішенням суду від 02.02.2015 року встановлено, що сторони перебували в шлюбі, під час якого використовуючи спільні кошти побудували житловий будинок, будівництво якого на час розгляду справи було завершено.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, мотивуючи рішення тим, що ступінь готовності об’єкта незавершеного будівництва не дозволяє здійснити його поділ між сторонами, які мають право на частину будівельних матеріалів, використаних під час його будівництва.

Суд апеляційної інстанції скасував це рішення та ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги. Своє рішення мотивував тим, що спірний об’єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Згідно технічного паспорту станом на жовтень 2014 року будинок був готовий на 97%, і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача, а позивач позбавлений можливості оформити право власності, що перешкоджає йому реалізувати своє право на поділ майна набутого за час шлюбу.

Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду з огляду на наступне

Тлумачення ст. 61 СК України, свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були набуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.1 та ч. 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

В справі, що переглядається, апеляційний суд на підставі технічного паспорту на житловий будинок встановив, що його готовність становить 97%.

Верховний Суд, зазначив, що оскільки

• об’єкт незавершеного будівництва — житловий будинок готовий до експлуатації,
• будівництво його фактично закінчене, він експлуатується за своїм функціональним призначенням,
• не приймається в експлуатацію і право власності на нього не оформлюється з волі відповідача, що позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу майна,

апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для визнання спірного об’єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю сторін із визначенням їх часток у праві спільної сумісної власності.

Відповідна правова позиція сформована в постанові Верховного Суду від 18.06.2021 року по справі № 359/3859/17, провадження № 61-437св20. З текстом постанови можна ознайомитись за цим посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99088227