Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
18.09.2020

Аналіз судової практики від Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ

У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ публікуємо основні правові висновки цього року, які, на думку Комітету, стосуються бізнесу в цілому та захисту прав інвесторів. Матеріал підготував Олександр Зінченко, адвокат, Заступник Голови Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діють в […]

У межах співпраці Вищої школи адвокатури НААУ та Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ публікуємо основні правові висновки цього року, які, на думку Комітету, стосуються бізнесу в цілому та захисту прав інвесторів. Матеріал підготував Олександр Зінченко, адвокат, Заступник Голови Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діють в складі НААУ

1. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 804/4602/16 (провадження № 11-153апп20) щодо несвоєчасного перерахування або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов’язання з вини банку платника.

Велика Палата Верховного Суду наразі відступила від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2004 року № 8/140, та зазначає, що в разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов’язання з вини банку платника, такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак не звільняється від обов’язку сплатити в повному обсязі податкове зобов’язання.

Визначальним за таких обставин при вирішенні спору про скасування податкової вимоги є те, із чиєї вини не відбулося повне внесення податку до бюджету або державного цільового фонду. Коли таке незарахування не є наслідком винних дій платника, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред`явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

2. Позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 916/524/19 щодо прав учасників (акціонерів) господарських товариств.

У своєму рішенні Верховний Суд наголосив, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення – результат волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів як органу товариства, тобто окремо учасники товариства є неналежним відповідачем у цій ситуації.

3. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 (провадження № 12-117гс19) щодо стягнення штрафних санкцій за договором.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання в договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають, оскільки зазначена стаття не встановлює конкретного розміру (відсотка) належної до стягнення пені, а лише легалізує порядок його визначення в договорі, виходячи з облікової ставки Національного банку України та періоду, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.

Отже, суб’єкти господарювання при укладенні нових договорів повинні чітко встановлювати штрафні санкції саме договірними відносинами, що, у свою чергу, буде певним важелем при захисті порушених прав.

4. Позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 910/1935/19 щодо прав учасників (акціонерів) господарських товариств.

Верховним Судом зазначено, що підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства в його відносинах з іншою особою – стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор у цьому випадку діяв саме від імені товариства, а не від імені його учасника.

5. Позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 910/3722/18 щодо прав учасників (акціонерів) господарських товариств.

Верховним судом зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їхнього скликання, установленої статтею 61 Закону України «Про господарські товариства».

Зокрема, права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання й проведення загальних зборів, якщо він не зміг узяти участі в загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в цих зборах тощо.